иностранные языки

Древнерусский текст Древнерусский оригинал « Слова» (по изданию 1800 г.) воспроизводится в исправленном виде; все необходимые поправки внесены в текст. Орфография максимально приближена к соврем

Роман " На полі смиреному" — це вікно в далеку епоху, своєрідна психологична травестія відомої літературної пам'ятки Київської Русі " Пaтерика печерського".

Панас МИРНИЙЧАСТИНА ПЕРШАІ ПОЛЬОВА ЦАРІ ВНАНадворі весна вповні Куди не глянь — скрізь розвернулося,розпустилося, зацвіло пишним цвітом Ясне сонце, тепле й приязне, ще невспіло наложити палюч

«Сердешна Оксана» Григорія КвіткиОснов’яненка – це сентиментальна повість про тяжку долю дівчини***. Закохана Оксана знівечила своє життя через гарного «копитана», який лише грався з нею, натомість чесний парубок Петро врятував її і запропонував одружитися. Автор підкреслює порядність простих людей,

Панас МирнийІ день іде, і ніч іде І, голову схопивши в руки, Дивуєшся: чому не йде Апостол правди і науки? Г Шевченко. Після похмурої темної ночі, в котру не переставав хлюскати лапастий дощ, розливаючи великі річкиозера

Марко Вовчок Присв'ячено Б. А. М. Давно ко­лись, у Ов­ру­чеві, ко­ли знаєте, на­ро­дивсь хлоп­чик Ос­тап і, як тільки став він на свої ніжки, за­раз пішов по Ов­ру­чеві, по­ди­вивсь усю­ди та й ка­же: « Геге! По­га­но жи­ти

«Афонський пройдисвіт» Івана НечуяЛевицького – найяскравіший антиклерикальний твір, у якому автор сміливо викриває лицемірство, аморальність і кар’єризм духовенства***. Оповідання належить до кращих зразків гострої соціальної прози автора, серед яких також «Микола Джеря», «Бурлачка» та ін.

Михайло Коцюбинський Акварель З одинокої на ціле татарське село кав'ярні дуже добре видно було і море, й сірі піски берега В одчинені вікна й двері на довгу, з колонками, веранду так і перлась ясна блакить моря, в нескінченність продовжена блакитним небом Навіть душне повітря літньої днини приймало

" Цвітові яблуні" З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія Я виходжу на безгранні поля, проходжу перевали і там, де жевріють кургани, похиляюсь на самотню пустельну скелю.

Михайло Коцюбинський Оповідання Дe б Кирило не був, що б не робив, скрізь оточала його атмосфера, густа й своєрідна, що заслоняла багато предметів, наче їх зовсім не було на світі Атмосфера гаряча, тривожна, вся – небезпека і боротьба, вічний упад і підойма, розквіт надії й розпука, почуття сили й з

Борис Грінченко І – А, нарешті й ти! – А хоч би й я! І два молоді інтелігентні парубки, привітавши такими словами один одного, додали потім, цілуючись: – Здоров, здоров, братику! Можна було бачити з їх привітання та з осяяних радощами очей, що вони були друзями Той, що приїхав, був ставний, високий

«Конотопська відьма» Григорія КвіткиОснов’яненка – гумористичносатирична повість, у якій висміюється неосвічена частина козацької верхівки. Замість того, аби займатися важливими справами, вони гають час на інтриги, на вишукування відьми. Сюжетна динаміка, промовисті прізвища роблять твір насиченим,

«Без пуття» Івана НечуяЛевицького – сатирична повістьпародія на декадентство***. Головними героями твору є егоїстичні й гонорові Павлусь і Настуся – діти багатих людей, які ведуть богемний спосіб життя і яким глибоко байдужа доля рідного народу. Перу автора належать також й інші соціальнопсихологічн

«Старі гультяї» Івана НечуяЛевицького – соціальнопобутове оповідання, в якому автор розкриває традиційну для його творчості тему родинних стосунків, поділу спадку***. Перу автора належать й інші твори на подібну тематику, зокрема, повість «Кайдашева сім’я», «Дві московки» та ін.

Ольга Кобилянська Das Reich der Luge ist aufrecht, wie es noch niemals gevesen Die Wahrheit selbst wagt sich, nur in gleissenden Fetzen vermummt, aus ihrem Winkel hervor… [1] Повість з жіночого щастя Присвячено високоповажній Наталі Кобринській І Пан Епамінондас Ляуфлер прожив добрі часи Був ц к. [2

Ольга Кобилянська VALSE MELANCOLIQUE[1] Фрагмент Не можу слухати меланхолійної музики А вже найменше такої, що приваблює зразу душу ясними, до танцю визиваючими граціозними звуками, а відтак, зрікаючися їх незамітно, ллється лиш одною широкою струєю смутку! Я розпадаюся тоді в чуття і не можу оперти

Хто бував на Україні? Хто зна Україну? Хто бував і знає, той нехай згадає, а хто не бував і не знає, той нехай собі уявить, що там скрізь білі хати у вишневих садках, і весною… весною там дуже гарно, як усі садочки зацвітуть

Ольга Кобилянська Новела Вона мала поверх двадцять років і була висока Хоч русинка від голови до ніг, було в неї рудаве волосся, що у русинів рідкість, та в чертах бачилась порода, а майже меланхолійний сум, що вибитий на всім, що нагадує оцей нещасний народ, був і в неї основою характеру, її очи, в

Панас Мирний Мені тоді вісімнадцятий пішов Молода, здорова я на норов була веселажартовлива Без мене і улиця не улиця, і

Михайло Коцюбинський Нарис Емене сиділа долі на розпеченій землі свого подвір’я Сьогодні Байрам, свято, мати пішла у хату переспати спеку, а батько, старий хаджі Бекір Меметоглу, як і всі правовірні, удруге вже подавсь до мечету Навколо тиша Лиш од села, з високого стародавнього мінарета, долітають