Нечуй-Левицький Іван Семенович читать онлайн

«Афонський пройдисвіт» Івана НечуяЛевицького – найяскравіший антиклерикальний твір, у якому автор сміливо викриває лицемірство, аморальність і кар’єризм духовенства***. Оповідання належить до кращих зразків гострої соціальної прози автора, серед яких також «Микола Джеря», «Бурлачка» та ін.

«Без пуття» Івана НечуяЛевицького – сатирична повістьпародія на декадентство***. Головними героями твору є егоїстичні й гонорові Павлусь і Настуся – діти багатих людей, які ведуть богемний спосіб життя і яким глибоко байдужа доля рідного народу. Перу автора належать також й інші соціальнопсихологічн

«Старі гультяї» Івана НечуяЛевицького – соціальнопобутове оповідання, в якому автор розкриває традиційну для його творчості тему родинних стосунків, поділу спадку***. Перу автора належать й інші твори на подібну тематику, зокрема, повість «Кайдашева сім’я», «Дві московки» та ін.

Терешко Пізнюр був чо­ловік за­мож­ний Йо­го зна­ли по всій око­лиці, бо він був пе­редніше п'ять год во­лос­ним стар­ши­ною За ті п'ять год він над­бав уся­ко­го над­бан­ня: пос­та­вив собі но­ву чи­ма­лу ха­ту, ще й

«Вітрогон» Івана НечуяЛевицького – гумористичне оповідання про пригоди малого хлопчика, що замазався брудом і заснув під мостом, а люди сприйняли його за чорта***. Перу автора належать й інші прозові твори, зокрема, «Дві московки», «Навіжена».

«Апокаліпсична картина в Києві» Івана НечуяЛевицького – прозова замальовка картини вечірньої пожежі в Києві***. Твір позначений імпресіоністичними штрихами, для нього характерна яскрава візуалізація. До подібних описових творів також належить невеличке оповідання «Сокільська гора».

Недалеко од Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори Яр в'ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами; од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах

Iван Нечуй Левицький Мiщанська комедiя на 5 дiй Дiйовi особи Сидiр Свиридович Рябко, київський мiщанин, має крамницю на Подолi Євдокiя Корнiївна, його жiнка Євфросина, їх дочка Горпина Корнiївна Скавчиха, сестра Євдокiї Корнiївни, перекупка, вдова; перепродує яблука Оленка, її дочка Свирид Iванович

Звенигородський повіт пишний куточок України, край садків, Шевченкова батьківщина! Пишна Шевче­нкова пісня вилинула з розкішного краю, убраного в чу­дові старі садки Од самого берега Росі, на південь, де Канівський повіт межується з Звенигородським,

Іван Нечуй Левицький Присвячується М В Лисенкові I Широкою долиною між двома рядками розложистих гір тихо тече по Васильківщині невеличка річка Раставиця Серед долин зеленіють розкішні густі та високі верби, там ніби потонуло в вербах село Вербівка Між вербами дуже виразно й ясно блищить проти сонця

Єремія Вишневецький — історичний персонаж, жорстокий магнат, відомий своїми розправами над повсталими козаками та селянами У романі видатного українського письменника Івана Семеновича Нечуя Левицького розповідається про життя князя Вишневецького, яке

Всі великоруські журнали і газети цього часу можна розділити тільки на дві категорії: на європейську, або ліберальну, і на московську, або консервативну.

І Одного дня в третій годині вже перед обідом, Таїса Андріївна Сватківська, нудячись без роботи, стала перед образами в своїй спочивальні й почала молитись богу Вона прочитала молитви й перечитувала з нудьги вже п’ятий акафист, бо була дуже богобояща й богомільна Не маючи ніякісінької роботи, вона с

Широко розкинулось село Вільшаниця, недалеко од Росі, по зелених горбах та долинах. Серед села в долині лиснів довгий ставок. Коло самої греблі проти млина на пригорку стояла стара дубова церква з п'ятьма банями, а коло неї, неначе вгніздившись в густому вишнику, стояла ще старіша за церкву, присадк

Недалеко од Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори. Яр в'ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами; од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах. На дні довгого яру блищать рядками ставочки

Нечуй Левицький І. С (Казка) Над Дніпром, коло славних порогів, в селі Старому Кодаку жив собі молодий лоцман Карпо Летючий Як і всі лоцмани, він був потомок славних запорожців і мав увесь хист, всю вроду запорозьку Високий, чорнявий та кучерявий! гарний з лиця, гарний з стану, кругом гарний, ще й д