ПАНАС МИРНИЙ (1849-1920) читать онлайн

Панас МИРНИЙЧАСТИНА ПЕРШАІ ПОЛЬОВА ЦАРІ ВНАНадворі весна вповні Куди не глянь — скрізь розвернулося,розпустилося, зацвіло пишним цвітом Ясне сонце, тепле й приязне, ще невспіло наложити палюч

Панас Мирний Оповідання. Грицьку проооклятий! Грицьку каааторжний! Гри­иицьку! гукав одного літнього погожого ранку невелич­кий хлопчик літ дев'яти, стоячи на високій бурті, кругом укритій молодою і зеленою, як р

Це було ще за панщини. Мені скінчилось тринадцять літ, а брат мій був на два роки молодший від мене Нас у сім'ї тілько двойко й було Ми жили ще дома, на хуторі, за п'ять верстов від города, хоч папа, а найбільше мама давно вж

Панас МирнийІ день іде, і ніч іде І, голову схопивши в руки, Дивуєшся: чому не йде Апостол правди і науки? Г Шевченко. Після похмурої темної ночі, в котру не переставав хлюскати лапастий дощ, розливаючи великі річкиозера

Панас Мирний Присвячую моїм дорогим небожатам Петрусеві, Пасі і Олютці Ми, малі діти,, страх як любили казки! Зимньої пори, як насуне та довга та предовга ніч, заберемося на піч у тепле просо або жито, з одного боку гріє й з

Панас Мирний Частина перша У СЕЛIIЩе такої зими лютої та скаженої люди не зазнають! Осiнь була дощова: вiд другої пречистої як почалися дошi, та день у день лили до самого Пилипа Земля так набралася води, що вже i в себе не п

Панас Мирний Нездужалось Цілісінький день мене і терло, і м'яло, і ходити не давало Я більшу частину дня пролежав, думаючи про те, як то сьогодні в нашій

Панас Мирний Ой, дай погуляю! Бо хорошу дочку маю… Гоп! гоп! гопгоп! Поти не брав, то й до діла, А узяв осточортіла… Ой, гоп! гопгоп! Поти не брав порадниця, А як узяв ледащиця! Ой, гоп! гопгоп! Коли б було та се знав, То й до

Панас Мирний СОН Сірі тумани курилися над нашою землею; брудні та важкі хмари вистилали високе небо; холодний вітер переганяв їх з одного боку на другий, і від його подиху колинеколи розривалась ота брудна запона, і з

Панас Мирний Мені тоді вісімнадцятий пішов Молода, здорова я на норов була веселажартовлива Без мене і улиця не улиця, і

В глухой деревушке, затерявшейся на просторах Российской империи, словно весенний цветок расцвела девичья краса Христины А это дар, но дар нелегкий и опасный Красивую девушку подстерегают тысячи соблазнов, а если она

Панас Мирний Найбільше і найдорожче добро в кожного народу це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давне життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування Навчаючись з малих літ балакати, ми разом з тими словами, що доводиться їх запам'ятат

Панас Мирний Лихі люди І день іде, і ніч іде І, голову схопивши в руки, Дивуєшся: чому не йде Апостол правди і науки? Г Шевченко Після похмурої темної ночі, в котру не переставав хлюскати лапастий дощ, розливаючи великі річкиозера по землі, починало світати Край неба жевріло рожевим огнем; горіло і

Панас Мирний Повiя Частина перша У СЕЛII Ще такої зими лютої та скаженої люди не зазнають! Осiнь була дощова: вiд другої пречистої як почалися дошi, та день у день лили до самого Пилипа Земля так набралася води, що вже i в себе не приймала Великими рiчкамиозерами стояла та вода по полях та балках;

ПАНАС МИРНИЙ (18491920) ХІ БА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ? ЧАСТИНА ПЕРША І Польова царівна Сталося це одного чудового весняного дня Ясне сонце було тепле й приязне З неба линула пісня жайворонка, в траві сюрчали коники У такий день на серці стихають негоди, хочеться жити й любити У таку днину до свог

Панас Мирний Пригода з " Кобзарем" Це було ще за панщини Мені скінчилось тринадцять літ, а брат мій був на два роки молодший від мене Нас у сім'ї тілько двойко й було Ми жили ще дома, на хуторі, за п'ять верстов від города, хоч папа, а найбільше мама давно вже клопотались про те, щоб нас віддати до