зарубежная образовательная литература 39 стр.

Михайло Коцюбинський Оповідання Дe б Кирило не був, що б не робив, скрізь оточала його атмосфера, густа й своєрідна, що заслоняла багато предметів, наче їх зовсім не було на світі Атмосфера гаряча, тривожна, вся – небезпека і боротьба, вічний упад і підойма, розквіт надії й розпука, почуття сили й з

Микола Хвильовий Вчора в « Седі» безумствувала Ужвій, і « Березіль» давав ілюзію екзотичної зливи А сьогодні над Харковом зупинились табуни південних хмар і йде справжній тропічний дощ – густий, запашний і надзвичайно теплий Горожани зовсім збожеволіли з такої несподіванки й висипали на вулиці Про т

Михайло Коцюбинський Образок Прикмети були погані Становий, здається, незадоволений був з того, що взяв, і хоч запевняв, що не допустить погрому, але йому вірили мало Найгірше було те, що ніхто напевно не знав, чи одмінять процесію з образом спаса, яка мала відбутись завтра по церковній відправі Про

Іван Карпенко Карий Комедія в 4 діях Дієві люде Герасим Никодимович Калитка – багатий селянин Параска – жінка його Роман – син їх Савка – кум Герасима, селянин Банавентура – Копач Невідомий – єврей Гершко – фактор Мотря – наймичка Клим – робітник ДІ Я ПЕРША Ява І В хаті яку хвилину нема нікого; вход

Григорій Квітка Основ’яненко Часть первая … Начинаю с начала, то есть от самого детства моего У наших батеньки и маменьки нас детей всего было: Петруся, Павлуся, Трофимка, Сидорушка, Офремушка, Егорушка и Сонька, Верка, Надежда и Любка; шесть сынковмолодцов и четыре дочки – всего десять штук… Мы, сы

Микола Хвильовий Рабство – річ ганебна, але рабська психологія в свободі – гідна зневаги Ф Шіллер Нация – зто исторически сложившаяся устойчивая общность языка, территории, экономической жизни, психологического склада, проявляющегося в общности культуры И Сталин На башті б’є годинник На сході вже ст

Михайло Коцюбинський І В печі палав вогонь і червоним язиком лизав челюсті В маленькій хаті було поночі, по кутках стояли діди На постелі лежала слаба жінка й стогнала Се Харитина мати Шість тижнів поминуло, як помер її чоловік, батько Харитин, і відтоді бідна удова тужить та слабує, а оце вже други

Ольга Кобилянська VALSE MELANCOLIQUE[1] Фрагмент Не можу слухати меланхолійної музики А вже найменше такої, що приваблює зразу душу ясними, до танцю визиваючими граціозними звуками, а відтак, зрікаючися їх незамітно, ллється лиш одною широкою струєю смутку! Я розпадаюся тоді в чуття і не можу оперти

Михайло Коцюбинський Акварель З одинокої на ціле татарське село кав'ярні дуже добре видно було і море, й сірі піски берега В одчинені вікна й двері на довгу, з колонками, веранду так і перлась ясна блакить моря, в нескінченність продовжена блакитним небом Навіть душне повітря літньої днини приймало

Іван Карпенко Карий Комедія в 4 діях ДІЄ ВІ ЛЮДЕ Терентій Гаврилович Пузир – хазяїн, мільйонер Марія Івановна – його жінка Соня – їх дочка Феноген – права рука хазяїна Маюфес – фактор Павлина – кравчиха з города Зеленський, Ліхтаренко – економи Куртц – шахмейстер Петро Петрович Золотницький – родови

Ольга Кобилянська Моя дорога жінко, моя люба Марійко! Я здоров і бажаю і тобі, з ласки Бога, такого самого здоров’я Більше не можу казати Що далі буду оповідати, се важке, Маріє, і я знаю, що я тобі моїми словами справлю жаль, але я мушу тобі щиру правду сказати Се хоче і Господь І Бог, і я самодин

Ольга Кобилянська Роман у 2х томах І том Галі з Лопатинсъких Бурачинській« Полкового» годинникаря, Максима Цезаревича, невеликої столиці Ч. [1] мало хто любив Він був прикрий дивак, скупець і непривітливий Се послідне не лиш проти власної родини, але й до чужих, що з своїми годинниками приходили до

ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІ Ш (Споминки старого діда) Еге, добродію! сидимо оце ми з вами на пасіці – ні гадки! Божа бджола гуде, кругом гречки біліють… а колись гули кругом мене не такі бджоли: козики гули, небожата, да ще не гетьманці – сама січова воля, добродію… Переїв я всякого хліба: помагав і панам пану

Борис Грінченко СЕРЕД ТЕМНОЇ НОЧІ Роман Частина перша ЧУЖЕНИЦЯ І У хаті в Пилипа Сиваша за столом сиділа бесіда: брат Охрім із жінкою, сват Манойло з свахою Килиною, кум Терешко Тонконоженко, сусіда Струк із своєю сердитою Стручихою, дядько – старий Корній Грабенко та своя сім'я Не того Пилип бесіду

Михайло Коцюбинський Оповідання Посвята моїй любій матері Смерклося Рожевий на заході край неба м’яким блиском осявав морозне повітря; останнє світло помершого дня, продершись крізь шибки до хати, ледвеледве змагалось з сутінями, бо в хаті вже таки добре посутеніло Хима, сидячи на ослінчику, підклад

Панас Мирний ЯК ВЕДЕТЬСЯ, ТАК І ЖИВЕТЬСЯ ОБРАЗКИ З ЖИТТЯІ ДЕНЬ НА ПАСТІ ВНИКУ – Грицьку проооклятий! Грицьку кааторжний! Грииицьку! – гукав одного літнього погожого ранку невеличкий хлопчик літ дев'яти, стоячи на високій бурті, кругом укритій молодою і зеленою, як рута, травою Сонце піднялось вже ви

Іван Карпенко Карий Драма у 4 діях і 2 одмінах Діється в XVII столітті ДІ ЙОВІ ОСОБИ: Староста – вельможний пан Чеслав Герцель – шляхтич, його прибічник Гнат Бондар – старий козак Тетяна – його дочка Марія – хазяйка у Бондаря Тарас – запорожець, літ 35 Денис – парубок, літ 25 Оксана – дівчина, його

Ольга Кобилянська Повість Ой не ходи, Грицю, на вечорниці, Бо на вечорницях дівки чарівниці, Солому палять і зілля варять, Тебе, Грицуню, здоровля позбавлять Тамта одная чорнобривая, То чарівниця справедливая! І чарівниця і зілля знає, Тебе, Грицуню, заздрісне кохає! В неділю рано зілля копала, У по

Михайло Коцюбинський I Дмитрик, восьмилітній хлопчик, вискочив з душної низенької хати, що по самі вікна влізла в землю Надворі було краще, ніж у хаті Сонечко підбилося вже височенько і пригрівало Сніг так блищав, що Дмитрик не міг на нього дивитись і кліпав очима Була відлига, з стріх капало, з гор

Микола Хвильовий До проблем культурної революції І Здається, Гінденбург сказав: « Стратегія – річ велика, але той переможе, кому будуть міцніші нерви» Це – так Це – як правило І ми це завжди пам’ятаємо Отже, і тепер, коли нашу фортецю атакують з кількох боків, коли ми навіть не встигаємо відповідати