Грінченко Борис читать онлайн

Борис Грінченко Я їхав залізницею, третім класом і, як звичайно, у вагоні з написом: « Для некурящих» Ох, цей напис! Раз у раз доводиться воюватися з подорожніми, щоб вони справді не курили, – це знає кожен, кому траплялося сідати до таких вагонів, сподіваючися заховатися в них од огидної отрути дим

Борис Грінченко І Давно се діялось, років 700 тому В усій землі нашій тоді не такі порядки були Менше людей було, менше сіл і городів Та хоч і не багато городів було, але ж усі села й землі до сих городів тягли І до якого города належали ті землі й села, той город ними володав і порядок там давав У

Борис Грінченко Панько останній ускочив у дерев'яний великий цебер до чотирьох товаришів і гукнув машиністу: – Пускай! Цебер почав спускатися в шахту спершу тихо, а далі все швидше й швидше Він хитався на всі боки, і шахтарі повинні були часом відпихатися від стін, щоб не вдаритись об їх, – тоді б у

Борис Грінченко Її звали Наталею Вона була маненька, їй було тільки сім років Мати її вмерла років уже з півтора, батько був каліка, та ще й п'яниця П'яницею він був іздавна, але поки не був калікою та жива була жінка, то він якось там хазяйнував на своєму клаптику землі Але він, підковзнувшися, впа

Борис Грінченко І Край села стояла хата поганенька, а в їй жив селянин із жінкою та з дитиною – хлопчик був невеличкий, недавнечко народився Вже третій рік був, як вони побралися, – з чужого села він її взяв, – а все ніяк не могли збитися на хазяйство У їх тільки й було худоби, що теличка, – купили

Борис Грінченко І – А, нарешті й ти! – А хоч би й я! І два молоді інтелігентні парубки, привітавши такими словами один одного, додали потім, цілуючись: – Здоров, здоров, братику! Можна було бачити з їх привітання та з осяяних радощами очей, що вони були друзями Той, що приїхав, був ставний, високий

Борис Грінченко І Каторжна – так її всі звали – Унеси дров у хату, чи чуєш, каторжна ти! – кричала мачуха – Геть зперед очей, каторжна! – визвірювався на неї батько, вертаючись п’яний з шинку і заточуючись по хаті – За сцо ти мене стовхнула, католзна! – пищав дворічний мачушин хлопчик, б’ючи її кула

Борис Грінченко Роман Частина перша Наступає чорна хмара, А друга синя… Народна пісня І ЧОРНА ХМАРА Минув уже четвертий рік, відколи Денис Сивашенко відділився від батька й від Зінька, меншого брата… зараз після того, як середульшого брата Романа заслано на Сибір Погана це була історія! Розледащівши

Борис Грінченко Сьогодні великий день у Тополівській школі: у цей день має відбутися екзамен, а на йому повинен бути член ради шкільної Тимто у школі ще з учора все готується І молодий, що тільки перший рік учителює, вчитель, і сторож Кирило Криворукий працюються з усієї сили Ще вчора маненька хатка

Борис Грінченко СЕРЕД ТЕМНОЇ НОЧІ Роман Частина перша ЧУЖЕНИЦЯ І У хаті в Пилипа Сиваша за столом сиділа бесіда: брат Охрім із жінкою, сват Манойло з свахою Килиною, кум Терешко Тонконоженко, сусіда Струк із своєю сердитою Стручихою, дядько – старий Корній Грабенко та своя сім'я Не того Пилип бесіду

Борис Грінченко Через що в мене до всіх живих тварин на світі таке почування, як до чогось рідного? Через що думка про їх збуджує в мене милосердність, терпимість і любов? Через що я лічу всіх тварин до своєї сім’ї так само, як і всіх людей? Через що тварина зостається мені другом, братом, товаришем

Борис Грінченко І Сонце стояло насеред неба і пекло добре, – як тільки може воно пекти в наших степах на межі між весною й літом Навкруги не було ні деревця – рівний голий степ Ще не покошена трава степова та буйні жита та пшениці блищали ясними кольорами під золотим сонячним дощем, брали очі Але то

« Хатка в балці» Бориса Грінченка – оповідання, в якому автор майстерно поєднує описи природи з психологічним станом людини. Перу автора належать й інші твори, зокрема, « Батько та дочка», « На розпутті», дилогія « Серед темної ночі», « Під тихими вербами»,