Всего за 75 руб. Купить полную версию
Я пишу цю книжку і нібито заново проживаю життя Гната Хоткевича, радію його перемогам, засмучуюсь його поразками, перебуваю у розпачі від фіналу його життя. І він постає переді мною не як памятник на постаменті, але як жива людина, якій судилося стати історичною особою. Хотілося б, щоб таким він постав і перед вами.
Отже
Хоткевич: від кобзи до бандури, або Українська народна музика
бандурист-виконавець
удосконалювач інструмента
організатор і керівник капел бандуристів
педагог по класу бандури
музикознавець
композитор
етнограф
Я дав цілу нову галузь мистецтва кобзарське мистецтво. Я підвів під нього науковий фундамент.
Гнат ХоткевичКобза, бандура
Гнат Хоткевич увійшов в українську художню культуру насамперед як бандурист, і мистецтво бандуризму, назвемо його так, пройшло крізь усе його життя. Він осягнув своє призначення інтуїтивно, як це завжди траплятиметься з ним, і далі усвідомлено творив на ниві української народної музичності.
Як усе це починалося?
Переді мною «Автобіографія» Гната Хоткевича, складена ним у 1928 році. Написана жартівливим тоном, жвавою народною мовою, вона нагадує гуморески Остапа Вишні, з яким, до речі, Хоткевич підтримував дружні стосунки. Або приповідки свого героя оповідача дитячих казок Дідька. Дідько сидить на призьбі та палить люльку, всміхається і баламутить. «Автобіографія» Хоткевича має характерні риси художнього твору: в наявності яскравий художній вимисел, проте без порушення ходу основних подій життя.