Ольвін стояв серед порожньої крамниці. Підлога була всипана пакувальною стружкою, на столі лежав гаманець із грошима з моменту, коли Алекс із дзвоном опустив його на стільницю, Ольвін до нього так і не доторкнувся.
Візьміть ці гроші, сказала Іріс. Купіть собі новий резонатор. Ви маєте рацію: музики набагато менше, ніж порожніх черепашок.
Вона вийшла, відсмикнувши портьєру, і була вражена, як змінилося повітря: стало холодно. Від моря наповзав туман. Екіпаж чекав за сто кроків, кучер і стражник, ледь помітні в серпанку, вантажили покупку в багажне відділення. Алекс роздратовано крокував помітно спорожнілим ринком, Іріс майже не бачила його, тільки чула гуркіт черевиків по бруківці.
За її спиною мовчала колишня крамниця співучих черепашок. У Іріс було відчуття, ніби вона залишає палаючі руїни рідного дому. Дивно, зважаючи на те, що ще сьогодні вдень вона й гадки не мала про існування цієї крамниці.
Вона зупинилася. Майже зробила крок, аби повернутися. Туман згустився так, що Іріс здалося, ніби в обличчя їй тицяють мокрою ватою. Алекс вже добрався до екіпажа і лаяв за щось кучера, не добираючи слів, зривав злість
Їй затиснули рот іззаду широкою долонею в рукавичці. Іріс забилась, її здавили міцніше, знерухомивши, майже повністю перекривши повітря:
Тихо! Все в порядку, сестра і племінники здорові Кричатимете?
Вона похитала головою, наскільки дозволяв захват. Її відпустили. Навколо стояла стіна туману ліхтарі на екіпажі були ледь помітні. Вона обернулась і мигцем побачила обличчя під насунутим капелюхом, наполовину закрите високим коміром:
Ми патріоти Камяного Лісу, нам усього лиш і потрібно, щоб імператор почув нас.
У неї перед очима зявилася рука в рукавичці зі світло-бежевою черепашкою на долоні:
Покладіть на полицю з іншими записами, нехай імператор знайде. Не намагайтеся прослухати самі, якщо спробуєте, ми обовязково дізнаємося. Треба говорити, що ми тоді зробимо з вашою сестрою і племінниками? Ні?
Черепашка була рельєфна, колюча, дуже холодна.
Вам нічого не загрожує, ледь чутно сказав чоловік із туману. Ніхто не запідозрить. Лорд-регент чудовисько, але імператор невинна дитина. Дайте йому шанс! Зробіть це допоможіть собі, сестрі, Камяному Лісу всім! Врятуйте нас, пані Айріс!
Тільки в апартаментах, залишившись на самоті, вона розтулила долоню. Черепашка нагрілася в її руці; на шкірі залишилися синюваті вмятини від «ріжків» уздовж завитка.
* * *Мій лорде, пані Айріс Май побажала відвідати крамницю, де торгують черепашками. Вона знала про цю крамницю заздалегідь. І таке враження, що вона знає і крамаря! Вони розмовляли, як рідні
Дуже добре, Алексе. Нехай за цим крамарем приглядають. Але тихо, щоб не злякати.
Буде зроблено, мій лорде.
* * *Тепер у нього був власний інструмент, який трохи поступався сопілці самої Іріс. Правду кажучи, ця морська сопілка була навіть занадто хороша для учнівства: широке гирло, чудовий обємний звук. Природно, звук витягувала Іріс: у імператора, незважаючи на всі його старання, сопілка хрипіла і похрокувала в руках.
Він сів на підвіконня, дивлячись на море, колисаючи сопілку в натруджених руках. Це був чудовий момент, аби непомітно підкинути на полицю чужу черепашку, але Іріс проґавила його.
Не засмучуйтеся. Щоб добре зіграти просту гаму, треба тренуватися кілька місяців.
Він сумно дивився на неї, в його погляді був сумнів і щось іще, чого вона не могла зрозуміти.
Скажіть, почав він, адже у мене вийде коли-небудь Не так, як ви, але хоча б щоб вийшла справжня музика?
Звичайно, сказала вона палко. Обовязково. Якщо тільки ви не закинете заняття
Ніколи не закину! він дивився із вдячністю, ніби Іріс зняла з його душі величезний тягар. Я клянусь, ніколи не закину але може, ви залишитесь у нас надовше?
Іріс обережно всміхнулася. Хід розмови перестав їй подобатися.
Ні, я не можу залишитися, сказала вона якомога мякше. Але я обовязково повернуся скоро. Чотири дні на пароплаві не такий уже й довгий шлях.
У двері просунулася суха мордочка камердинера, за його спиною маячила варта:
Ваша величносте, дозвольте нагадати, що час уроку
Імператор різко обернувся:
Тут я вирішую, коли минув час!
Камердинер, здається, розчинився в повітрі. Іріс опустила очі.
Ой, вибачте, сказав він зовсім іншим голосом. Ви ж не втомилися? Просто скажіть, коли стомитесь, і ми закінчимо. Ненавиджу камердинера, він такий настирливий