Всего за 105 руб. Купить полную версию
А було: вилучення з історії української художньої культури не знайшлося місця, довгі роки повного забуття «Хто сказав Семенко? Який Семенко?»
Хіба що останнім часом зарахований до когорти українського Розстріляного Відродження він непросто і, як побачите, несподівано входить у сучасний український культурний рух, але таки входить. Справедливість все-таки запанувала, шкода, що надто пізно
* * *До чого я веду? Не сподівайтеся, сучасний читачу, що закохаю вас у поезію Семенка. Серед його численних строф-заклинань, строф-заїкань, строф-шифрограм виблискують справжні поетичні перли і деякі з них ви обовязково почуєте. Так, коштовних перлів менше, ніж ви очікували. Та хіба цінність перлів виміряється кількістю? Подекуди читачеві доведеться напружитись, щоб зрозуміти його поетичне послання. А інколи, навпаки розслабитись. Милуватись, захоплюватись поетичним мистецтвом Семенка взагалі непросто відбудеться хіба що прилучення читачів до таємниці його творчості. Тож сподіваюсь здивувати і зацікавити вас.
Проте мушу застерегти вас (та ви й без мене зрозуміли) це дуже специфічна поезія, сповнена загадок, які кортить розгадувати, але ж нерідко без очевидних розгадок; багатозначних натяків, але ж без видимих адрес; криптограм, які кортить розшифровувати, але ж без кодів розшифрування; примхливих розломів змісту, нарочитих прозаїзмів, навіть викличної беззмістовності, які спантеличують і змушують перечитувати поетичні рядки, але ж перечитувати вголос, ба навіть на різні голоси і без пауз?!.
І ми побачимо і почуємо у віршах поета: слово перевернуте з ніг на голову; фразу поставлену сторчма; вірш калейдоскоп несполучуваного!
І ми відчуємо настрій поета: болісне несприйняття буденності, вчинки не за роздумом, а від душевних імпульсів, щастя від аромату кохання, жах від передчуття неминучого!..
Нічого дивного, і прийміть це aпріорі: революція для Семенка не мала політичного змісту, це створення перевернутого світу. Тож і поезія для нього образ перевернутого світу. «Чому не можна перевернути світ / щоб поставити все догори ногами?» риторично запитує поет, представляючись читачам. А це ніщо інше, як протест проти рутинного сприйняття життя і творчості: