Ростислав Григорьевич Коломиец - Остап Вишня

Ростислав Григорович Коломієць

Остап Вишня

Що треба, щоб мати право з людей сміятись, покепкувати, навіть насміятись зі своєї рідної людини?..

Треба любити людину. Більш, ніж самого себе. Тільки тоді ти маєш право сміятися. І тоді людина разом з тобою буде сміятися із себе, зі своїх якихось хиб, недоліків Той сміх, що не ображає, а виліковує, виховує людину, підвищує її

Я люблю Вас!

Спасибі тобі, народе, що я єсть я!

Хай буде благословенне твоє імя!

Маю честь велику, чудесну, незрівнянну і неповторну честь належати до свого народу.

Блазень із сумними очима

(Замість передмови)

Почну з того, що з молоху радянської історії часів становлення і торжества сталінізму проступає легендарна постать і озвучується унікальна творчість великого українського сміхотворця Остапа Вишні

І не просто сміхотворця. У цій якості він поєднав у собі гумориста, гуманіста і просвітителя. Відчуваю, шановний читачу, як не просто поєднуються у вашій уяві ці поняття гуморист, гуманіст, просвітитель. Але поєднуються у моїй свідомості у сприйнятті життя і творчості Остапа Вишні. Хочу, щоб таким він і постав перед вами.

Життя Павла Губенка (таке справжнє імя письменника), як, власне, і життя його друзів представників українського розстріляного Відродження, сповнене драматичними колізіями, трагічними ситуаціями, багатозначними недомовками, вірогідними здогадками.

Творчість Остапа Вишні багата контекстами, асоціаціями, навіть інтонаціями, якщо авторську інтонацію можна вловити при читанні, а це неважко зробити, адже у своїх творах письменник веде діалог з читачем.

Життя Остапа Вишні невіддільне від його творчості. І тут запитань більше, ніж відповідей. Не робитиму вигляд, нібито всі загадки життя і творчості гуманіста, навіть із висоти часу, можу розгадати. Буду точним у запитаннях всі по суті, і некатегоричним у відповідях, інколи супроводжуючи їх застереженнями вірогідно, ймовірно. І не скидатиму з вагів історії натяків. Звернуся до спогадів про Остапа Вишню, вони мають не тільки документальну цінність, але й емоційну принадність. Торкнусь чуток і, побіжно, пересудів. Адже у часи, коли далеко не все і не про все можна було сказати прямим словом, все це набувало значення. Не потрапити б у лабіринт загадок і здогадок

Ви прочитаєте вибрані сторінки з творчості Остапа Вишні, почуєте голоси письменників, поетів, друзів Остапа Вишні і навіть тих, хто сприяв його вилученню з українського літературного процесу. Ці голоси звучатимуть як пряма мова.

Разом з вами ми відкриємо маловідомі сторінки його життя і творчості. Такого Остапа Вишню ви не знали

Остап Вишня я б назвав його представником українського недорозстріляного Відродження 30-х років минулого століття у світі, де, «хто був ніким, та став усім», а Україна так і не відстояла своєї незалежності, перебував поперемінно: то на вершині всенародної слави янгол сатири і гумору, як називали його друзі з мистецького оточення; тоді його імя уперше стикнулося з іменем Сталіна Щоправда, на радянському олімпі він існував без орденів, медалей і лауреатств; то тричі перебуваючи на порозі смерті націоналіст-недобиток, кулацький прихвостень, організатор терористичних актів, як нарекли його критики енкавеесні приспішники. Тоді його імя вдруге перетнулося з іменем Сталіна.

І так все життя: від піднесення на радянський олімп до низвергнення у підвали Лубянки. Зрештою, одержав дозвіл, з великими застереженнями, на життя і творчість.

«Усе життя гумористом! Господи! Збожеволіти можна від суму»,  волав він у передсмертному щоденнику. В його житті було від чого збожеволіти. Яку ж силу волі, силу опору обставинам треба мати, щоб витримати все це. І не просто витримати, але й лишитись відданим своєму призначенню.

Колишній урядовець Української Народної Республіки Павло Губенко був заарештований ВЧК у кінці 1919-го. Йому загрожував розстріл «за контрреволюційну діяльність».

І раптом ?  його випускають на волю. Дають кімнату у тодішній столиці радянської України Харкові, у комуналці. І він на всю міць розгортає літературну діяльність. У 20-ті та на початку 30-х років Остап Вишня стає одним з найпопулярніших українських письменників, яким зачитувались у містах і селах, якого цитували на вулицях, у трамваях, у чергах за продуктами. Його твори займають третє місце за тиражами після Леніна і Шевченка Здавалося б