Всего за 65 руб. Купить полную версию
– Але у мене немає вусів!
– Та в моєї тітки ж є!
На вулиці чути сильний гуркіт. З вікна виглядає кум Петро і запитує у закривавленого кума Івана:
– Що сталося?
– Та хотів у провулок заїхати!
– А чому з таким гуркотом?
– Та немає там провулка!
Кум Степан прийшов з гостей, кричить:
– Жінко, давай їсти!
– Ти ж у гостях був!
– Я ж там тільки пив.
– Кумо, 1 % населення вважає, що ярлик на одязі слугує для того, щоб знати, як цю річ прати і прасувати.
– Ага, а 99 % відсотків визначають за ярликом зад і перед.
– Куме, бачив, твоя біля машини крутилася. А що, вона водить?
– Та водить…
– А як?
– Як блискавка – її притягує кожен стовп.
Кум Іван до жінки:
– Пішла б у магазин, купила б пляшку горілки. – Давай 50 гривень.
– За гроші й дурень купить, ти так візьми. За кілька хвилин жінка заходить і ставить на стіл пляшку.
– Пий!
– Так вона ж порожня!
– З повної і дурень вип’є, ти випий з порожньої.
Поїхав Петро на базар поросят купувати. Випив добре, гроші у нього й поцупили. Приплентався додому. Жінка питає:
– Чому поросят не купив?
– Та я гроші позичив товаришеві.
– То піди забери!
– Якби ж то я знав, кому позичив…
Їдуть Василь з Петром. Петро за кермом. Зупинились, взяли пасажира. Помчали далі, швидкість неймовірна. Пасажир просить Василя:
– Скажіть, щоб їхав тихіше!
– Е-е, якщо кума розбудити, він ще швидше поїде.
– Куме, про що задумались?
– Та от проблема: вечеряти пізно, снідати рано…
Їдуть куми у потязі до Львова. Звісив кум Іван ноги з верхньої полиці прямо перед носом у кума Миколи. Той питає:
– Куме, ви шкарпетки міняєте?
– Виключно на горілку!
Доїхали куми у потязі до Чопа. Заходить митник.
– Горілка? Тютюн? Наркотики?
– Нам би, пане, дві кави…
– Оце, куме, їхав учора в електричці. Заходить контролер і дивиться на мене так, ніби я без квитка.
– А ви, куме?
– А я подивився на нього так, ніби у мене квиток є!
Пливуть куми на пароплаві. Милуються красою.
– Куме, гарно!.. А як, не дай Боже, почне тонути цей пароплав, ви плавати вмієте?
– Не вмію, куме, але вмію голосно кликати на допомогу на шести мовах.
– Куме Іване, у тебе сарай горить! – кричить кум Петро.
– Галю! Давай вечерю, бо треба швидше йти гасити! – волає Іван.
– Кумо, ви не боялися летіти літаком?
– Перший раз, кумо, боялася.
– А потім звикла?
– Ні, потім вже не літала.
– Мені, куме, сьогодні приснилося, що я кінь і з’їв цілий віз трави!
– Заспокойтеся куме, то ж був сон.
– А де ж подівся мій солом’яний матрац?
– Кумо, ви сьогодні у район їздили?
– Ага. До окуліста.
– І що?
– Він мені букви показував. Дивилася і не вгадала жодної.
– Куме, як по-вашому, що таке здоров’я?
– Це, куме, коли кожного дня болить в іншому місці.
– Куме, у мене сьогодні голова крутиться!
– Бачу, куме, бачу.
– Куме, скільки цигарок ви викурюєте за день?
– Як коли, куме. Це залежить від того, скількох знайомих за день я зустріну.
– Куме, як вам новий слуховий апарат?
– Та, куме, я вже тричі заповіт змінював!
Кум Іван зустрічає кума Петра, у того рука в гіпсі.
– Що сталося?
– Врізався в гараж.
– Машину розбив сильно?
– Та я пішки йшов…
– Кумо, дієта не допомагає, не худну.
– Більше рухайтесь.
– Я ж і так на роботу пішки ходжу.
– А ви не пробували на маршрутці їздити?
– Куме, що треба робити, щоб шлунок не болів?
– Я, куме, читав у газеті, що треба кожного ранку випивати склянку окропу.
– Куме, вже двадцять років я п’ю те, що ви кажете, правда, жінка називає це чаєм.
– Куме, завтра 1 квітня – день дурня! Давай наших жінок якось обдуримо.
Кума, яка несподівано підійшла ззаду:
– День дурня, телепні, а не дурепи!
– Кумо, чому такі засмучені?
– Погано сплю.
– Пийте снодійне.
– Вип’ю. Посплю 8-10 годин. А потім все-таки погано сплю.
У магазині:
– Кумо, пробачте, але ви мені не дали здачу…
– Пробачаю.
– Знаєте, куме, підкосило мене життя. Вже п’ять років не курю, не п’ю, не їм смаженого, гострого…
– Погані ваші справи!
– А ви, куме, як?
– У мене набагато краще. Те, що у вас п’ять років, у мене тільки два.
– Куди, кумо, путівку купуєте?
– До моря, в санаторій!
– А чим хворієте?
– Морська хвороба у мене. Тільки літо – мене до моря тягне.
Заходить кума до куми в гості, а та – пригорщу таблеток до рота і водою запиває.
– Від чого таблетки, кумо?
– Від печінки.
– Що, так болить?
– Ні, термін у них закінчується.
– Куме, у мене народився внук. Дуже хочу дізнатися на кого він схожий, а нездужаю. Сходи, подивися.
Кум приходить і радісно сповіщає:
– На вас, куме!
– Оце добре! Розкажи детальніше.
– Ну, такий же лисий, череватий, нічого не петрає і увесь час репетує.
– Читав, куме, що алкоголь розбиває сімейне життя…
– А там не написано, скільки для цього треба випити?
– Куме, кидайте курити, бо осліпнете!
– Пропали мої очі…
– Іване, а хто вам порадив приймати касторку від кашлю?
– Кум Степан. Він сказав, щоб я пив уранці по дві ложки касторки, тоді я забуду, що таке кашель.
– Куме, а чому це ти у всіх питаєш, що вони їдять, які цигарки курять?
– Прицінююсь, у кого можу сотню-дві позичити.
Ліг кум Петро відпочити. Приходить жінка і починає його «пиляти»:
– Ти все лежиш! Он кум Іван крутиться, і те, і те в дім приносить!
Кум Петро мовчить.
– Он сьогодні телевізор новий приніс, величезний. І знову побіг гроші заробляти.
Кум Петро встає і йде з хати. Жінка:
– Ти куди?
– До куми телевізор дивитися.
Галя питає у Петра:
– Що подарувати тобі на день народження?
– Хвилину мовчання.
Галя:
– Петре, у тебе на сорочці два ґудзики відірвані!
– Я тобі про це місяць тому казав!
– Господи, який ти злопам’ятний!
– Куме Петре, через два тижні ти забудеш, що Галя від тебе пішла.
– Не забуду!
– Невже?
– Я їй хутро в кредит на рік купив!
– Все! Розлучився!
– Як? Куме, ти ж залишив двійко діточок і змушений будеш платити аліменти – п’ятдесят відсотків від зарплати!
– То вона у мене відбирала всю зарплату, а тепер я матиму свою законну половину!
– Куме, чому ви просите, щоб вам зменшили зарплату?
– Жінка каже, що якби я стільки не заробляв, вона вже давно пішла б від мене.
– Куме, ви такий незграбний; до речі, штовхнули мою Галю!
– Які проблеми, заспокойтеся, куме: он моя Наталка стоїть, ідіть штовхніть.
– Куме, чому сумуєш?
– Та моя Галя з драбини впала.
– Розбилася?
– Хіба вона вміє по-людськи розбитися? З першого щабля впала.
– Куме, ви вірите у віщі сни?
– Атож. Якщо у ніч з п’ятниці на суботу мені присниться Софі Лорен, у суботу вранці жінка точно пошле мене на базар за квашеною капустою.
– Кумо, цікаво, а що було до того, як винайшли телевізор?
– Думаю, тиша і спокій.
– Куме, навіщо вам три пари окулярів?
– В одних я читаю, другі для повсякденного життя.
– А треті?
– А в третіх я шукаю перші і другі.
– Куме, не розумію вас. Десять хвилин тому ви кидали у цього співака помідорами, а зараз аплодуєте йому, викликаєте на сцену.
– Та у мене ще кілька помідорів залишилось.
– Куме, а чому ви цей хор називаєте змішаним, у ньому ж одні чоловіки…
– Правильно. Але одні уміють співати, інші – ні.
– Куме, я чув – ви сімейний кооператив відкрили?
– Атож. Жінка пиріжки пече, донька продає, а я стою поруч і облизуюсь.
– Для чого?
– Для реклами.
– Кумо, чому ваш син так довго плаче?
– Не знаю, вже п’ятий раз його за це віддубасила, а він все одно реве.
– Кумо, ваша Настя того хлопця цілувала.
– У нього помер дядько і вона його заспокоювала.
– А мені здалося, що у нього вся рідня померла.
– Петрику, ким ти будеш, коли виростеш?
– Кумом, його завжди наша мама хвалить.
– Куме, правда що ти віддав доньку за свого бухгалтера?
– Правда.
– Ти ж казав, що він у тебе краде гроші!
– Так. Але тепер він відноситиме їх моїй доні.
– Кумо, ти бачила Наталчину невістку?
– Ще ні. А ти?
– Бачила.
– Яка ж вона?
– Така погана… Ще гірша, ніж я… Як он оце ти.
– Куме, ваші близнюки такі схожі, як ви їх пізнаєте?
– Микольцю ще можна пізнати, а Дмитрика трудніше.
– Кумо, мій чоловік кинув пити завдяки спорту.
– Якому?
– Боксу!
– Він почав займатися боксом?
– Не він, а я!
– Кумо, ти вірна своєму Іванові?
– Як можна бути вірною, коли в домі постійно щось псується: то водопровід, то телевізор, то пральна машина…
До Івана приїхала теща. Якраз в Іванової Марічки день народження. Запросив він у гості кума Петра з жінкою. Випили вже добре. Встає Іван, каже тост:
– У своєму житті люблю я трьох жінок. Звичайно, перша – моя кохана Марічка, друга…
Раптом теща: