– Мамо, – запитує, – а навіщо в холодильнику ця картина?
– Це, синку, для того, щоб я не переїдала. Відкриваю дверцята холодильника, бачу це фото і кажу собі, що не повинна об'їдатися, якщо хочу мати фігуру, як у неї.
– І як, допомагає?
– Мені – так, а татко твій поправився на 7 кілограмів.
Батько:
– З тих пір, як ми почали давати нашому синові гроші за гарні оцінки, він кожного дня і приносить гарні оцінки. Цікаво, як це у нього виходить?
Мати:
– Я думаю, що син ділиться з учителем.
Маленький хлопчик виходить з кухні зі сльозами на очах.
– Що сталося? – запитує тато.
– У мене тільки-но був скандал із твоєю дружиною!
В ресторані обідають тато й мама і з ними двоє дітей. Після обіду тато просить офіціанта принести рахунок.
– Вибачте, – каже хлопчик, – а можна забрати залишки їжі для нашого песика?
Офіціант:
– Звичайно, зараз я вам загорну…
– Ура! – кричать діти. – Нам куплять песика!
– Тату, ти тільки не хвилюйся!
– Добре, синку, ти тільки не ображайся!
Приходить Іванко зі школи додому:
– Татку, ти, мабуть, сподобався нашій учительці.
– Чому?
– Вона знову хоче тебе бачити.
Оленка (4 роки):
– Мамо, а який у тебе термін придатності?
– Мамо, ходи швиденько до сараю, я не втримав драбину!
– От дізнається тато, він тебе покарає!
– Тато вже знає, він висить на даху сараю!
У дитсадку вихователька:
– Діти, назвіть домашнього чотириногого друга. Хто? Сашко, кажи.
– Ліжко!
Маленький хлопчик ходить навколо батьків: – Якщо хочете, щоб я тут не створював натовп, купіть мені велосипед.
Оголошення.
«Батько за викликом. Суворий, уважний чоловік прийде до директора школи і вислухає скаргу на клієнта».
– Мамо, усі в школі кажуть, що я брехун!
– Сашко, ти ж навіть до школи не ходиш!
– Вовцю! Будеш добре вчитися, ми тобі купимо велосипед, а погано – піаніно!
Тато купив доні відеокасету з мультиком «Красуня і чудовисько», а увечері просить розказати про що мультфільм. Доня:
– Ну, там чудовисько каже: «У-у-у!», а красуня кричить: «А-а-а!..»
– Ні, доню, розкажи детальніше, від самого початку!
Доня насупилася, зітхає:
– Уолт Дісней представляє…
В автобусі ідуть батько з маленьким сином. В руках у хлопчика апельсин.
– Тату, а можна я прямо тут апельсин їстиму?
– Можна.
– А шкуринки знову під сидіння кидати чи додому для самогонки заберемо?
Наталочка (4 роки):
– Ми з татом вчора до ресторану ходили. Чого там тільки не було – ікра, омари, устриці, шашлик з лосося… Я так об'їлася, ледь-ледь не лопнула!
Оля (5 років):
– А чому «ледь-ледь»? Що, у тата грошей не вистачило?
Сашко вже тиждень просить тата, щоб той повів його в зоопарк. Тато увесь час розказує, що він зайнятий. Вже дружина йому каже:
– Ну коли звільнишся? Синові ж задали твір про тварин!
Довелося йти. Через деякий час учителька запитує Сашка:
– Я не зрозуміла одне речення у твоїй роботі: «Мій тато був дуже радий, коли в зоопарку першим прийшов кінь, на якого він поставив ЗО до одного»?
– Дмитрику, ти кого більше любиш, тата чи маму?
– Дядю!
– Чому?!
– Одного разу я не послухався тата, він узяв і прив'язав мене на самому палючому сонці, а дядя прийшов і прив'язав мене в холодку!
– А у мене мами немає… Вона зранку пішла в магазин і до цих пір не повернулася…
– Що ти плетеш? Вона у тебе в магазині продавцем працює!
На уроці виробничого навчання:
– Це у тебе що?
– Шпаківня.
– Так вона ж без дірки! Як туди шпак попаде?
– А він вже там!
– Дідусю, а правда, що на зло треба відповідати добром?
– Так, дитино.
– Тоді дай мені грошей на морозиво, бо я розбив твої окуляри.
Мама:
– Ну що ти тягнешся рукою через увесь стіл? У тебе що, язика немає?
– Є. Але рукою я дістаю далі.
Учитель музики:
– Олександре! Якщо ти будеш себе так погано поводити, я скажу твоїм батькам, що у тебе є талант!
Вован:
– Маріє Іванівно, ви думаєте, що Ломоносов народився таким розумним? Це він, поки до Москви за обозом ішов, наслухався по дорозі…
– Тату, тату, а можна мені ще «Ростішку»?
– Щоб вирости, синку?
– Ні, тату, щоб з голоду не померти!
Мишко переказує казку про Івана-царевича.
– Заходить Іван-царевич в печеру, а там красна дівиця в кришталевій домовині лежить, а на домовині напис: «Висмикни шнур! Видави скло!»
– Їж, синку, хліб.
– Я його не люблю.
– Їж! Виростеш, великим, сильним!
– А навіщо?
– Щоб заробляти на хліб!
– Але ж я його не люблю!
День народження Буратіно відсвяткували класно! З березовим соком і матрьошками…
– Тату, а чому ти так високо цукерки на ялинку причепив?
– А це щоб ти їх до Нового року не з'їв!
– А що мені, тату, тепер серпантин жувати?
– Одного разу, коли я був маленьким, ми з бабусею зайшли до літнього кафе під відкритим небом, щоб пообідати. Почалася злива. Мені знадобилося три години, щоб доїсти суп.
31 грудня. Багатодітна сім'я, у якої купа фінансових проблем та боргів, готується до зустрічі Нового року. Діти щось чіпляють на ялинку, мати на кухні. Батько знімає зі стіни рушницю, виходить у двір, стріляє в повітря, повертається і голосно каже:
– Діти, я щойно випадково вцілив у Діда Мороза! Подарунків не буде!
Дитячий садок на прогулянці в лісі. Вихователька:
– Діти, якщо їмо ягоди, то зриваємо по дві: одну їжте, а другу для судмедекспертизи…
В магазині тато і син. Син:
– Тату, а скільки мені соку купувати?
– Звідки я знаю? Ти ж його п'єш. Я ж тебе не запитую, скільки мені брати горілки…
Маленький хлопчик приходить додому з дитячого садка увесь подряпаний. Тато:
– Синку, що сталося?
– Ми хоровод водили у садку… Діток мало, похворіли, а ялинка велика…
Сім'я проходить митницю в аеропорту.
На митника з цікавістю дивиться маленька доня. Раптом вона кричить:
– Тепліше, тепліше!
– Хлопчику, як тебе звати?
– А ви слова римуєте?
– Ні.
– Тоді – Антон.
– Тату, а що таке «подвійні стандарти»?
– Це просто, синку. Ти, наприклад, вважаєш, що дорослі – осли. А вони вважають навпаки.
Вихователі у дитячому садку забули в пісочниці двох молдавських дітей. До вечора вони збудували дачу, лазню і басейн.
Мама з сином приходять з прогулянки. В руках у сина велике гроно повітряних кульок. Тато:
– Навіщо ви стільки кульок накупили? Гроші не економите!
Син:
– Тату, мені кульки давали безкоштовно! По одному за кожну мамину покупку!
Василько:
– Як тільки я побачив літак, я зрозумів, що це моє. Але тоді у мене була всього лише рогатка.
– Тату, чому ти замість підпису у моєму щоденнику ставиш хрестики?
– Щоб твій учитель не подумав, що у такої інтелігентної людини може бути такий тупий син!
– Мій батько каже, що завжди приємніше дати, аніж отримати.
– Він у тебе священик?
– Ні, боксер.
– Сину, я ж заборонив тобі сьогодні купатися!
– Я не купався, я ненавмисно упав у річку.
– Прямо у нових штанах?
– Ні. Штани я спочатку зняв.
– Доню, твоя зачіска нагадує мені віник!
– А що таке віник, мамо?
Батько маленькому сину:
– Скільки разів я тобі казатиму, що не можна гратися із сірниками?!
– Я не грався. Мені просто треба було запалити сигарету.
– Синку, не ходи кожного вечора на дискотеку, оглухнеш!
– Дякую, мамо, я вже повечеряв.
– Мамо, наша вихователька ніколи не бачила корову!
– Чому ти так думаєш? Не може бути.
– Може, може! Я намалював корову, показую їй, а вона запитує: що це таке?
– Миколо, скільки років тривала тридцятилітня війна?
– Не пам'ятаю.
– Тоді скажи, скільки років одинадцятилітньому хлопчикові?
– Одинадцять.
– Добре. Тоді скільки ж все-таки тривала тридцятилітня війна?
– Одинадцять років?
– Василю, чому лелеки відлітають на зиму в теплі краї?
– Тому, що там люди теж хочуть мати дітей.
Ідуть син і батько повз школу.
– Синку, ти в цій школі навчаєшся?
– Так.
– 20 років тому я теж у цій школі вчився.
– Тепер я розумію, що мав на увазі наш директор, коли казав, що такого ідіота, як я, він 20 років не бачив.
Сашко прийшов додому в сльозах і заявив, що учитель постійно до нього прискіпується. Батько наступного дня приходить до школи з претензіями до вчителя.
Учитель послухав-послухав та при ньому й запитує Сашка:
– Скажи, скільки буде два плюс два?
Сашко до батька:
– Ось бачиш, він знову за своє!
Чоловік приходить додому з великою коробкою цукерок і каже трьом своїм маленьким дітям: