Паня хильнув горілки, прихопив рушницю і попхався до Гоцикового двору, бо й сумніву не мав Гоцик, падло, вичудив! Стрільнув у повітря, перелякав свиней, що тато їх саме із загородки випустив, горлав несамовито:
Убю, сука!
Гоцикова ненька трусилася під столом на кухні, тато у свинячій загородці шукав дрина, з-за своїх парканів нехаївці виглядали, а тут тобі стиць! Дільничний Сойка суне, хитається: що таке?!
Паня на нього рушницю: ану, геть! Сойка розстроївся: оце так до влади?! Він, бля цілодобово на посту! Минулої ночі взагалі очей не зімкнув, бо кум причіп до трактора купив. До ранку у «Марії Магдалині» технічні характеристики обмивали. А тут якесь цабе йому
Пішов на Паньку. Козел зціпив щелепи, натиснув на гачок. Я-ак бабахне у дільничного набоями на кабана. Сойку відкинуло лежить посеред двору, червона калюжа ландшафт вирівнює. Паню не попустило ще більше розятрився. До Гоцикової хати пішов
А тепер тебе, сука, покладу
Та дільничному лише плече порвало в лахміття. Підскочив, очманілий, ухопив ніж, що він на лавці лежав, бо Гоциків тато щоранку тим ножем свиням буряк і моркву рубав, підскочив до Пані як садоне ножем у спину.
Козел, бля Тебе заарештовано!
Паню Козленка ховали наступного дня. Панькина мати валялася на землі біля труни, голосила, поки не знепритомніла. Панькин тато хитався, чорний, не підійти.
Нехаївці скорботно товклися біля Козленкового пишного двору і геть не заздрили. Перешіптувалися: кажуть, Сойку у райцентрі прооперували, руку врятувати намагалися. Косували на Гоцика: усе через тебе, халамидник!
Та не брав я тої коняки, буркнув знічено.
Труна, блідий спокійний Панька у костюмі з краваткою усе те здавалося дурним недоречним сном, що варто лише головою мотнути, як тій коняці, розсіється. Вони з Панькою все життя ворогували-билися, але ж не до смерті.
Не бреши! Де вночі вештався?! хижо прошепотіла баба Зіна, що її хата по сусідству із Гоциковою. Бачила-бачила, як увечері з дому пішов, так усю ніч десь і проваландався!
Зі мною був. Усю ніч, почув.
Озирнувся Тайка.
Ах ти ж лахудра! Тайчина мати ухопила доньку за волосся, потягла від похорону. Ах ти ж, ганьбисько моє!
А Гоцик усю ніч на Сеймі рибу глушив Під ранок продав усе, що поглухло, перекупникам на трасі, і поки у Нехаївці востаннє лютував Паня Козленко, пив з торгашами горілку, у пилюці геть увесь від автівок, що мчали трасою. До села повернувся, як забава уже стекла кровю.
Халепа щиро шкодував за Панькою. Порожньо без Паньки у Нехаївці, односельці косують недобре, наче на ньому кров. У дупу пекло геть, геть!
На хутір до циган подався отам його люблять. Обійняв Лорда, дав хліба Ванді і Кассіопеї, мале лоша по гриві. На лаву у стайні присів, гребінець узяв хвости красеням порозчісувати. А на гребінці сірий волос.
Де андалусієць?! кричав-захлинався, Петра за шкірку. Куди коня подів?! Кажи, бо вбю!
Роми навалилися на Гоцика всім кагалом, разом зі старими-жінками-дітьми, на землю повалили, били-ґелґотіли:
Ракло! Дур амендар! Гаджьо немитий! Пішов геть! Щоб ніколи не повертався!
Дужий Гоцик легко розкидав ромів, хотів було вхопитися за сокиру стирчала у колоді на Петровому подвірї, а тут Панька перед очі. Спокійний, блідий. У костюмі
Дужий Гоцик легко розкидав ромів, хотів було вхопитися за сокиру стирчала у колоді на Петровому подвірї, а тут Панька перед очі. Спокійний, блідий. У костюмі
Ти Ти сука! тільки й кинув Петрові. Пішов геть.
Ей, гаджьо! гукнув той Гоцикові вслід. Чуєш?! Хіба ти не хотів андалусійця з полону визволити?! Погано йому там було. Ой, погано
Гоцик зціпив щелепи що казати?! Хотів би
Додому повернувся, речі до рюкзака повкидав.
Поїду навчатися на кого-небудь, сказав неньці, ніби випхнула його Нехаївка нагло котися, куди подалі.
А за свинями мені одному ходити? буркнув тато. Тільки підштовхнув.
Так чергова халепа занесла Гоцика до Києва. На батьківські гроші без проблем вступив на філологічне відділення університету ім. Шевченка, роззирнувся твою наліво! А тут непогано. Є де розгулятися. Футбол, пиво, клуби, посиденьки у гуртожитку Навіть про коней забув до часу.
На кобил переключився, казав нехаївському дружкові Броньці, коли той дзвонив: ти як?!
А на розслабоні! Батьки гроші шлють, навчання випхнуло у середнячки без зльотів, проте й без надриву. Зате для дівчат намбе ван! Зачинявся у ванній, що вона одна на чотири кімнати гуртожитського блоку, під дверима гармидер та скоріше, мать твою, бо усцимося! а Гоцик стояв перед дзеркалом, супився серйозно, роздивлявся себе: великий, міцний, долоні, як пательні, хронічно небритий та іронічно усміхнений. І чого дівки самі лягають?
Та коли жадання пекло в дупу, питання відпадали перегодованими пявками. Закусював губу, наче й слово мовити зась, схиляв голову набік, дивився Олі (Полі, Аллі, Галі, Томці, Ритці, Варці і т. д.) в очі серйозно і проникливо. І Оля (Поля, Алла, Галя, Томка, Ритка, Варка і т. д.) кліпала зворушено, бо велетень Гоцик тої миті здавався таким одночасно всеосяжно сильним і відчайдушно безпомічним, що хоч до серця його притискай. У районі пишних грудей.