Марина та Сергій Дяченко - Сонячне коло стр 5.

Шрифт
Фон

 Дякую,  відповів він після паузи.

Натягнуто посміхаючись, Іріс дивилась, як регент іде до капітана в кутку і, не простягнувши руки, щось запитує. Капітан довго відповідає, і піт блищить у нього на лобі. Пауза; регент киває, щось говорить і відходить; капітан стоїть очманілий, і на обличчі у нього написане колосальне полегшення; він хапає келих із таці слуги, що пробігає мимо, і випиває залпом, утирає піт

 На прийомах бувають різні люди,  сказала Тереза, що несподівано опинилася поруч.

 Це я сказала лорду-регенту, що капітан не винен,  Іріс усміхнулася ширше, відчуваючи, як натягується шкіра на обвітрених губах.  І він мені повірив.

 Ви благородна людина,  Тереза пригубила від свого келиха.  Але лорд-регент нікому не вірить, він усе перевіряє сам До речі, ніколи не намагайтеся йому брехати, може вийти недобре.

Регент стояв тепер у натовпі гостей, розмовляв, усміхався  не знімаючи повязки.

 Він здатний відчути зраду до того, як вона дозріє і принесе отруйні плоди,  неголосно сказала Тереза.  Тому регулярні прийоми, тому на них запрошують різних людей, впливових і не дуже, тому так жарко Регент підозрює всіх, щомиті чекає зради  й небезпідставно. Минулого місяця стратили трьох шпигунів

 Їх зварили на площі?!

 Не вважайте нас варварами,  Тереза скривилася.  Відтоді, як було придушено бунт, казан стоїть порожній і холодний. Як на мене, досить було вислати цих людей, але Лорда-регента вже не переробити. Який час, такий правитель.

Вона зробила паузу, оцінила обличчя Іріс і заговорила в іншому тоні:

 Але часи змінюються! Імператор  чудова дитина, ви побачите, розважлива, відповідальна не по роках. Через пять років ми отримаємо на троні ідеального государя, мудрого і доброго Чому ж ви нічого не їсте? Розкішні фрукти, витончений сир, вино дуже легке, скуштуйте.

Іріс похитала головою, сподіваючись, що її гарячковий румянець спишуть на спеку.

Ніби відчувши її погляд, регент повернув голову. Покрокував через усю залу, на ходу взяв келих у слуги з таці. Підійшов до Іріс і Терези, пригубив шампанського і зняв повязку. У нього були сірі очі, з тих, що змінюють колір залежно від освітлення. І, звичайно ж, він не був сліпим.

 Пані Іріс,  він сховав повязку до внутрішньої кишені вільного піджака,  ви не хотіли б вийти на балкон, подихати свіжим повітрям, помилуватися нічним містом?

* * *

На балкон вели двері просто із зали прийомів, і звідти справді відкривався прекрасний краєвид на вогні міста, але віяв такий пронизливий вітер, що Іріс одразу заклякла. І це було до речі: не довелося пояснювати, чому вона так тремтить і цокотить зубами.

Лорд-регент запропонував їй руку, і вона не змогла відмовитися. Спираючись задеревянілою долонею на його лікоть, проїхала вниз по сходах до внутрішнього двору, де від вітру затуляли стіни. Тут було тепло і тихо, у напівтемряві ледь чутно шелестіла вода.

 Спасибі, що ви погодилися приїхати. Імператор закоханий у вашу музику. Уроки сопілки  те, про що він давно мріє, тим більше від вас, адже ви його кумир Він страшно самотній у свої дванадцять років, він приречений на владу  і самотність. Ви все ще тремтите?

 Я майже зігрілась.

 Ви вагались, отримавши запрошення. Вас напевно відраджували від поїздки. Що допомогло вам зважитися?

 Я

Вона зрозуміла, що не знає, що сказати. Мріяла побачити Камяний Ліс? Слабка відповідь, мотивація роззяви, він може навіть образитися. Мріяла вчити імператора музики? Солодкава й нещира відповідь. Хотіла потішити своє марнославство? Єдина правдива відповідь, але вимовляти її вголос  безумство.

 Мені приємно, коли людям цікава моя музика. Інтерес молодого імператора підкупив мене.

Він подивився на неї з повагою:

 Ви вмієте бути чесною, я дуже це ціную.

Акуратно вийняв повязку з внутрішньої кишені, завязав собі очі, повернув до Іріс сліпе обличчя:

 Ще раз: що вас турбує? Чого ви боїтеся за кого ви боїтеся?

 Я ні. Я просто

Наступної миті Іріс жбурнули на підлогу  на гладенький полірований камінь, різко, грубо, вона придушено охнула, завмерла, скорчившись, інстинктивно прикриваючи голову. Її смикнули вгору, як ватяну ляльку, наступної миті вона виявила себе в ніші стіни, за колючим стовбуром присадкуватої пальми.

 Усе добре,  прошепотів лорд-регент їй на вухо.  Це замах. Не рухайтеся.

Із деревяної різьбленої балки стирчала стріла з курчачо-жовтим оперенням.

Ваша оценка очень важна

0
Шрифт
Фон

Помогите Вашим друзьям узнать о библиотеке

Скачать книгу

Если нет возможности читать онлайн, скачайте книгу файлом для электронной книжки и читайте офлайн.

fb2.zip txt txt.zip rtf.zip a4.pdf a6.pdf mobi.prc epub ios.epub fb3

Похожие книги