Сорок девять чоловіків вишикували вздовж стіни. Праворуч і ліворуч стояли, бавлячись батогами, байдужі воїни в шовкових плащах поверх кольчуг. Юстин опинився на лівому боці нерівної шеренги поруч з Акіром і хлопчиком.
Звідкись із бічних дверей зявився багато і неохайно вдягнений чоловік без головного убору, з відблисками на лисині. Зупинився посеред зали, окинув поглядом сторопілих вязнів; кивнув комусь, невидимому в отворі:
Можна.
Загуркотіли по підлозі важкі колеса; Юстин роззявив рот. Двоє стражників викотили й обережно встановили біля протилежної стіни візок. На візку містилася срібна таця, а на таці лежала, підводячи й опускаючи боки, незбагненних розмірів сіра жаба.
Хлопчик, який стояв ліворуч від Юстина, не витримав і вигукнув, на мить випередивши загальне зітхання подиву та жаху.
Юстин бачив, звичайно, великих жаб, але та, яку привезли на срібному блюді, була розміром з доброго собаку. Боки її Юстин розгледів вкривала жорстка сива шерсть, волога спина блищала, ця обставина чомусь ріднила гігантську жабу і лисого чоловіка.
Один із охоронців з поклоном передав лисому простий глиняний глечик із широкою шийкою. Звідкись узявся лікар у чорному вбранні й чорному ж ковпаку, поставив на підлогу обємистий саквояж, запитально подивився на лисого.
Почнемо, сказав лисий надтріснутим нудним голосом. Витягнув із-за вуха чорне перо ніжно полоскотав жабячу морду.
Сонна рептилія розкрила помаранчеві очі. Вискочив, як на пружині, і затремтів у повітрі довгий клейкий язик.
Підходити по одному, звелів стражник, який стояв праворуч.
І, підхопивши під руку, потяг назустріч жабі того найогряднішого юнака, який із блідого зробився тепер синім.
Лікар ступив уперед, швидко закотив гладкому юнакові рукав і блиснув ланцетом. Юнак зойкнув; у підставлений кимось тазик дзвінко закапали краплі. Юстин стояв збоку і тому добре бачив усе.
Жаба зловила краплю крові на кінчик язика і язик сховався. Лікар тут же перехопив руку юнака широкою стрічкою пластиру; жаба зовсім по-людськи поплямкала, потім широка паща розкрилась, і всі лисий, стражники, лікар, Юстин почули глухе утробне:
Так.
Огрядний юнак мяко зомлів. Два стражники підхопили його і відтягли у двері праворуч, тоді як лисий витягнув зі свого глечика щось невелике, вюнке і поклав на вимогливо витягнутий жабячий язик. Перш ніж жаба проковтнула, Юстин устиг здогадатися: годували її звичайним домохранцем.
Назустріч жабі вже вели наступного бородатого, який відважив Юстину ляпаса. Лікар закотив йому рукав, полоснув ланцетом бородатий не здригнувся; закапала кров, жаба злизала краплю, подумала і прорекла:
Ні.
Бородатого повели в двері ліворуч. Лисий запропонував жабі домохранця, а стражники вели вже наступного Юстинового товариша, на ходу підсмикуючи тому рукав
Нерівна шеренга хвилювалася. Когось, заспокоюючи, огріли батогом; Юстин стояв, розглядаючи жабу, намагаючись зрозуміти, страшно йому чи ні.
Страшило всіх одне незрозуміло, що відбувається. «Так» «ні». Як тоді, коли Господар Колодязів кидав монетку. Майбутнє виникає щомиті
Я боюся, скиглив хлопчик.
Акір мовчав.
Усе відбувалося дуже швидко. Шеренга біля стіни танула; жаба видавала вирок то негайно, щойно отримавши краплю чиєїсь крові, або ж замислювалася на хвилину, і тоді лисий діставав із глечика чергового домохранця й починав спокусливо крутити у жаби перед очима. Пройшли дивне випробування перші десятеро; три було «так», сім «ні». Пройшли випробування двадцять; вісім було «так», дванадцять «ні». Юстин відчував, як наростає хвилювання; він стояв сорок восьмим, перед ним до жаби вирушив Акір, і, скуштувавши його кров, жаба відразу ж повідомила:
Так.
Акір був сімнадцятим із тих, хто вирушив праворуч.
Юстин вирушив до лікаря сам стражник просто йшов поруч. Юстин простягнув руку з уже підсмикнутим рукавом; лікар, добряче вже втомлений, полоснув ланцетом, але Юстин не відчув болю. Липкий жабячий язик був зовсім близько; Юстинова кров, рубіново-червона, закапала в таз, бризки полетіли на штани жаба не відразу знайшла язиком краплю, що летить. Нарешті прийняла кров і проковтнула; Юстин чекав. У залі залишалися тільки він і наляканий хлопчик за його спиною (не беручи до уваги, зрозуміло, лисого, лікаря, стражників і жаби).
Лікар заліпив Юстинову руку пластирем.