Та без проблем!
У ГаліСНІД?
Так! І Женя підтвердила,кивнув у бік «мазди».Вона з Галею працювала в одному салоні. Тобто Женя там і зараз працює, але за освітою Женямедик. Розповіла, який вчинився скандал, коли Галю звільняли. Вона ж могла клієнток заразити! І за мене Женя дуже переживає. Знав би ти, як ця дівчина мене зараз підтримує. І я це дуже ціную. Не кожна би змогла
Значить, ти теж хворий? Галя заразила тебе?
Покині! Тест показавнічого! Я поки чистий!
Тоді чому«поки»?! Що значить «поки»?
Тату, є таке поняття «період вікна». І мене це добиває! Чесно!
Що за «період вікна»?
Це період з моменту інфікування до появи антитіл у крові. Тобто я вже зараз можу бути зараженим, але, поки триває «період вікна», виявити ВІЛ за допомогою тестів неможливо.
І довго триває цей період?Чорнобай відчув, ніби здувається, як пробита автомобільна шина, спустошується, дихати стає важко.
Кажуть: від місяця до трьох. Інодідо півроку. А буває і так, що до року.
Жах!Чорнобай роззирнувся, бо йому раптом до біса сильно захотілося сісти. Ноги не тримали. Та на парковці не передбачено лав!
Тату!Тьома зрозумів: упіймав хвилю. Аж усміхнувся.Чуєш? Раптом я заражений! Невже ти був би проти, щоб я, може, останні місяці поїздив на тачці?
Припини, Артеме! Мені б таке і на думку не спало! І ти дарма не захотів, аби я приїхав, коли я запропонував
Але ти однаково приїхав!
Бо треба нормально поговорити, синку! Не телефоном! Я не пробачу собі, якщо не зроблю все, аби ти вилікувався, якщо раптом
Дякую, тату. Я вірив!
Тоді розповідай: заразщо?
Знайшов класного лікаря, він пояснив: якщо я перебуваю у «періоді вікна» і є високий ризик того, що я можу бути зараженим, то слід приймати препарати з серії так званої доконтактної профілактики. Це допомагає запобіганню інфікування.Тьома молов язиком, наче перед очима текст з Інтернету. Виходить, недарма час на читання витратив. І память не підвела.
Так ти проходиш цю доконтактну профілактику?спитав Чорнобай.
Поки що проходжу! Гроші ще є, але скоро скінчаться,обережно відповів Тьома, хоч по батькових очах розумів: можна вже не перестраховуватися. Татов шоці. Дай йому мотузку і накажи повіситися, аби син вижив,виконає і не зойкне!
Грошіне проблема! Тільки скажи, скільки потрібно,підтвердив Чорнобай припущення сина.
Я у лікаря запитаю і тобі потім повідомлю,якомога переконливіше відповів синочок.
Добре. Заодно і твій новий номер телефону дізнаюся!
Тьомалясь себе долонею по лобі: мовляв, ох я ж йолоп.
Тату, вибач! Закрутився.
Та добре, проїхали. Я ще хотів тебе про Галю запитати
Я про цю сволоту і згадувати не хочу!майбутній психолог насупився.Вона не просто зламала мені життя! Вона знищила мою віру в людей! У любов! У дружбу, милосердя
От давайпро милосердя,Чорнобай перервав пафосний Артемів монолог, дивився на сина з гіркотою.Я подумав: Галі ж теж допомога потрібна.
Тьома відвів погляд, заходив поряд з «маздою»: вигравав час, бо не розумів, як краще вчинити! Можна було б відповісти, що Галявідрізаний шмат і хай тепер сама про себе думає, а допомагати їйзначить простити те, що шльондра, що брехала і зраджувала, що заразила! А можна було би погодитися з тим, що милосердя важливіше, і взяти у батька гроші на лікування Галі. Боне признаватися ж, що Галяне хвора, а лише облита багнюкою з ніг до голови! Тоді й Тьомі батькових грошей не бачити!
Не знаюпробурмотів врешті, бо так і не визначився, що слід відповідати.Я у Галі попитаю, що їй потрібно.
Знаєш, де вона?спитав Чорнобай.
Звісно, знаю. У манікюрші Ольки!
Що за Олька?
Подружка Галина. На ДВРЗ квартиру орендує.
А-а-аЧорнобай тільки і зміг, щоа-а-а-а.. Настрійу дупу! На душітак гидко, що аж вити хочеться. Та що відбувається?! Син його і далі, як лоха, розводить на гроші чи бреше виключно про дружину, бо не може простити її?
Тьома миттєво відмітив, як потемнішало батькове лице, заметушився.
Ми поїдемо, добре? У мене ще до біса справ на сьогодні. І на процедури, і курсову маю закінчувати.
А номер телефону?
Перешлю зараз же!Тьома витяг з кишені новенький айфон. Почав шукати батьків номер у контактах. Не знайшов.Номер свій нагадаєш?
Чорнобай дивився, як син вносить у телефонний записник його номер, відчував непереборне бажання напитися, бо запізно! Все запізноцікавитися синовим життям, жахатися тому, яким виріс, допомагати грошима і власним часом. Усе запізно! «Крім одногоподумав.Рятувати його від хвороби ще не пізно!»
Тьомо, я з лікарем твоїм хочу поговорити,сказав.
Це вже точноні!відповів син. Навіть пояснювати не став. А Чорнобай жене дурень. Зрозумів. Вибір за ним: наполягати і назавжди втратити звязок із сином чи проковтнути і мати змогу бачити Тьому хоч інколи.
Як скажеш,пробурмотів похмуро.
Повернувся до своєї київської квартири на Печерськучорний від розпачу, з двома повними торбами продуктів. Кинув їх на кухні, дістав пляшку коньяку і вже набульбенив, та пити не став.
Ні! Не зараз!вилив коньяк назад з бокала до пляшки: девятого березня мав бути у формі, бо зранку планував перевернути столицю догори дриґом, але знайти кваліфікованого лікаря, який знає, як лікувати СНІД!
Усе вирішилося геть не так, як прогнозував Чорнобай. Девятого зранку йому зателефонували з приватної клініки, пацієнтом якої він значився вже років пять.
Андрію Івановичу! Ви шукали для свого товариша лікаря, який працює з ВІЛ-інфікованими?
Було таке,відповів.
Можемо вам допомогти. У нас сьогодні консультує дуже відомий інфекціоніст, кандидат медичних наук, доцент Ігор Петрович Корчак. До нього люди за півроку записуються.
Так ви хочете спитати: чи влаштує мого товариша консультація за півроку?
Ви жнаш постійний пацієнт! Ми раді допомогти не тільки вам, а й вашим друзям. Можемо записати вашого товариша сьогодні на тринадцяту тридцять.
Запишіть мене!відповів Чорнобай.
Зібрався за хвилину. Вийшов з дому, сів за кермо: без мети і потреби кружляв Києвом, аж поки не прийшов час їхати до приватної клініки.
Тільки не подумайте, що в мене ця зараза,сказав молодому, безвусому-безбородому і білолицьому, як дівчинка, доценту Корчаку, коли увійшов до кабінету, усівся навпроти лікаря.
Перевірялися?спитав той.
У цьому немає необхідності.
Тоді не факт, що ви здорові. Знаєте, скільки людей живуть, навіть не здогадуючись, що ВІЛ-позитивні? А скільки зареєстрованих нових випадків зараження
Позавчора ознайомився зі статистикою. Ледь не обісцявся від жаху.
Краще відреагувати продуктивно.
Добре, візьміть у мене що там треба, аби перевірити.
Давайте спочатку поговоримо,відповів інфекціоніст спокійно і доброзичливо.
Чорнобай відчув себе наче у церкві на сповіді: за пять хвилин намалював картину про Артема і Галю.
І що мені з цим робити? Як дівчині допомогти? Я ж роблю вигляд, що не знаю про її хворобу. Боюся, що скажувона і втече.
Наше псевдоморальне суспільство не виявляє толерантності і співчуття до ВІЛ-інфікованих, тому хворі воліють приховувати свої проблеми, щоб не перетворитися на ізгоїв. Якщо додати до цього внутрішню стигму
Самомордування?
Корчак кивнув:
Хвороби тіла піддаються лікуванню. Якщо людина захоче лікувати тіло.
Галя не хоче,вже увечері, повертаючись до Затятового після довгої бесіди з не по роках мудрим інфекціоністом Ігорем Петровичем Корчаком, Чорнобай крутив кермо, знову і знову згадував зацькований спустошений погляд Галі.Галя не хоче!розумів, і від того на душі стало геть кепсько.
І що робити?
Відповідей не знаходив. Лише констатував: син, скоріш за все, файно бреше, виманюючи у нього гроші, бо, як вірити лікарю Корчаку, держава забезпечує ВІЛ-інфікованих ліками безплатно, у тому числі і препаратами з серії так званої доконтактної профілактики.
Звичайно, Чорнобай не вчора народивсязнав ціну державним програмам. Особливо у сфері медицини. Про стенти, що їх вставляють у коронарні артерії для відновлення кровотоку. Найдешевші металеві стенти, які держава закупила для безплатного встановлення, бодержавна програма! І пофіг, що ті металеві стенти за два роки перестають функціонувати і хворі опиняються у ще більш критичному, ніж до того, стані, та ще й з необхідністю платити за нову операцію і встановлення нового, якіснішого стента. Про ліки, які самі лікарі замовляють для себе у Єгипті, бо там за підробку препаратівсмертна кара, тож нікому й на думку не спаде виготовляти контрафакт і завалювати ним аптеки, як у нас, тож є гарантія, що в упаковці ібупрофену, приміром, буде ібупрофен, а не крейда. У кращому разі.