Диктор замовк. На екрані стали показувати обличчя коміків, сатириків, оперетковий кордебалет.
А з ущелини, де причаїлося тисячоліття, виповзала мовчазна ніч. Вона щупальцями охоплювала землю, ґвалтувала мерзенні слизомасляні скелі, проникала у людські оселі, душі, насувалась на море й повільно піднімалася в небо.
ПОЛКОВНИК ПАСКУДНИЙ
Паскудний вийшов на середину зали.
З вашого дозволу я вимкну. Він клацнув кнопкою, по-солдатськи повернувся, стукнув каблуками, випнув груди і урочисто сказав:
Япредставник нового уряду.
На нього не звернули уваги. У всякому разі не відреагували, не виявили зацікавленості чи поваги і це було страшенно образливо. Він рішуче підійшов до телефону і набрав номер.
Товаришу генерал, полковник Паскудний до виконання обовязків приступив Так Усі?.. Зрозуміло. Паскудний поклав трубку і оглянув залу поглядом переможця.
Присутні тут підлягають тимчасовому арешту. Я призначений комендантом вілли. Відмова підкоритись мені розглядатиметься як порушення комендантської години.
Це, треба гадати, гра? спитав хтось жартома.
Правда, не зовсім кумедна, додав адвокат. Де ваші повноваження, полковнику?
Ось. Полковник показав червону книжечку.
Документ не має юридичної сили, сказав адвокат, оглядаючи посвідчення, оскільки він виписаний завтрашнім числом.
Адвокате! Паскудний зневажливо глянув на нього. Що ви верзете! Зараз по всіх містах патрулюють танки, батеери та особливі загони. Один з них неподалік. Оце і є юридична сила. Може порадите викликати? Через пять хвилин будуть.
Застосування силице демонстрація безсилля, спокійно відповів адвокат.
Попрошу без дискусій, зневажливо, через зуби кинув полковник. Хто підтримає новий уряд або виявить до нього лояльність, може бути вільним.
Але ж ми не знаємо програми нового уряду, примирливо сказав хтось.
Той ще не договорив, а Паскудний зрозумів: один наш.
Благо народу нашої країниось програма. А шлях реалізації обговорюватиметься разом з вами Пане професоре, я прошу вас першого підтримати нову владу і переконаний, вашу точку зору поділять і гості.Полковник сказав це так, ніби сумніву щодо позиції професора у нього не було.
Ні, шановний полковнику. Влада, яка утверджується силою, є незаконною. Я визнаю лиш ту, яку обиратиму на демократичних засадах. Братишин говорив тихо. Так, що його ледве почули. Але відразу всі зрозуміли, що потрапили в халепу: тепер доведеться або підтримати професора і накликати на себе немилість нової влади, абоцей переворот, а це значить, відступитися від господаря якому зовсім недавно так гаряче аплодували
Цей переворотзлодійська акція. Його не можна визнати. крикнув хтось із гурту, а полковник підняв руку.
Панове, спокійно. Обговорювати бути чи не бути оновленню в країні не варто. Воно уже є. Від вас вимагається лиш формальна підтримка. Для вашого ж блага Він зробив паузу. Говорите: «вибраний народом». Так, ніби ви або ваші предки справді обирали коли-небудь за винятком отих злодіїв, шахраїв, хабарників, екстремістів і націоналістів. Їм місце у тюрмі, де скоро вони й будуть. Через день-два опублікуємо деякі матеріали, тоді побачите, кого ви обрали Григорію Федоровичу, Паскудний став говорити урочисто. Я призначений куратором вашої лабораторії. Іменем уряду заявляю: як тільки ви визнаєте нове керівництво, ми дозволяємо вам продовжувати дослідження й створюємо для цього належні умови. В іншому випадку лабораторія буде під постійним наглядом нашої комісії. На обдумування дається одна ніч. Завтра о девятій годині ранку ваша позиція буде оголошена по радіо. А зараз я попрошу покинути нас. Ідіть відпочивайте.
Паскудний знав, що роботи. Відправивши з хати хазяїна, він звільняв усіх від обовязку. Без Братишина вони будуть податливі. Але на здивування і досаду полковника той заявив:
Я не можу покинути гостей.
Це трохи ускладнило ситуацію. Та Леонід Орович не розгубився: у нього є варіанти.
Взагалі, було б краще, якби ви вийшли, але я не стану наполягати У всякому разі поки-що. Полковник почав входити в роль. Правда, гості залишили його одного і зібралися в окремі групи, та це байдуже. Ці групи за кілька хвилин він не те що розділитьрозтрощить їх так, що й довіку більше не зберуться. Що, що, а людей він знає добре. Тому спокійний.
Завдання його просте. Схилити на бік заколотників професора Братишина і його гостей. Всю цю інтелектуальну еліту, яка мала неабиякий авторитет не тільки в Україні, а й поза межами. Так от, якщо навіть половина присутніх визнає нову владувін досягне мети.
До цієї акції Паскудний готувався уважно. На кожного, хто потенційно міг чинити опір, заготовлено досьє, зараз вони будуть страшенно здивовані, що полковник виявиться так широко обізнаний у їхніх справах. Що професор політикою не займається, і йому байдуже, хто там має владу, йому повідомлено, та оцей маленький опірполковник був переконаний, що то лиш примха вченогозмусив Паскудного змінити тактику. З цим кооператором почекаємо. Не вдасться переконатидискредитуємо. Почнемо з іншого боку. Ну, хоч би з священика.
Отче духовний, підійдіть до мене.
Той підійшов, і полковник тихо промовив:
Звільняється місце у семінарії, отче Наскільки я знаю, православна церква про вас високої думки.
Усіляка влада від Бога, смиренно відповів священик, а полковник тихо зрадівцей наш.
Ви розумна людина, отче, завтра будете на кафедрі.
Тоді я піду і підготую проповідь.
І о восьмій ранку виступите по телебаченню. Ідіть в автобус. Він скоро виїде звідси. Полковник на перепустці вписав прізвище священика і відпустив його. Тоді покликав журналіста.
У «Вільному слові», що віднині буде урядовою газетою, є вакансія.
Мені це підходить.
Завтра на восьму ви принесете негативний відгук на виставку молодих художників, що експонується зараз у великому залі музею народного мистецтва. Основний зміст: на виставку не потрапили твори справжніх майстрів, відбір був тенденційним, симпатії організаторів визначала просто вигідна конюнктура. Натякніть, що організатори симпатизували у свій час Рухові. Найближчим часом відкриється виставка справжніх шедеврів. Можете назвати кілька прізвищ. Ви розумієте, що я маю на увазі?
Журналіст теж одержав перепустку і вийшов.
Виставочний зал незабаром буде вільний, полковник зупинив свій погляд на Молоданові.Для придбання нових експонатів, музею виділено велику суму. Вашими роботами зацікавилась дирекція.
Таке визнаннядля мене честь. І я обіцяю, пане полковнику, що буду працювати з новою владою, більше того, буду виконувати її замовлення лиш у тому разі, якщо не буде кинуто до вязниці жодного політичного.
Влада, художнику, не для того, щоб обговорювати з кожним, що їй робити, вона для того, щоб вказувати кожному, що той має робити. Між іншим, у вас досі нема квартири Так і проживете вічним приймаком? А ваш учень і друг Роман як його? Він тут?
Тут я, пане полковнику, тут, з поспішністю сказав невисокий юнак і став перед Паскудним.
Готуйте свої роботи для виставки. Ось вам пропуск.
Гра бездоганна! Полковник потирав руки. Він входив у смак. Ще б! Володіти увагою таких людей! Мати над ними владу! Над тими, хто і не глянув би на нього вчора. Хоча, відповідь Молодана трохи занепокоїла. Раптом ще хтось заартачиться, і він втратить ініціативу Зараз помилятися не можна.
Адвокате Мартине, звернувся до кругленького, добре вгодованого чоловіка. Здається, у вас недавно знайшли наркотики. Стара влада вам вибачила
Пане полковнику, але ж то була провокація міліції, і слідство це довело
Завтра, шановний, почнеться нове розслідування, Мартине, я арештую вас за торгівлю наркотиками. Звідси ви направитесь у наручниках прямо в тюрму. Спробуєте втектибудете обявлені поза законом
Що мені робити? спитав розгублено адвокат, і полковник зрозумів: і цей служитиме.
Ідіть додому і ждіть. Ми скажемо. Ідіть. Полковник зробив величавий жест. Він уже впивався розгубленістю, що виникла раптом в аудиторії.