Ярослав Трінчук - Кожному своє стр 4.

Шрифт
Фон

 Український театр готує до постанови мою пєсу. Деякі уривкивитвір машини. У всякому разі сцена, яку зараз розіграють мої друзіартисти нашого театрунаписана з допомогою машинної інформації. То ж почнемо.

На імпровізовану сцену вийшли Артур, Симон і Леонід. Артур в ролі Ісуса Христа, СимонЮди, а Леонід грав інтелігента ХХ століття.

Інтелігент: Ядвадцяте століття. Міст у століття перше перекинув компютер, який змусив його й заговорити. Оскільки двадцяте століття осудило перше, я сьогодні тут, щоб захищати його Тобі слово, Юдо.

Юда: (до Христа) Ти прийшов, щоб врятувати усіх. Значить, я ще не зрадив тебе, а Ти уже простив мені.

Христос: Я простив, а люди ні.

Юда: Своїм вчинком я приблизив те, що було неминучим. У Твоїй смерті моєї вини немає. Нею Ти спокутував наші гріхи мої теж Хоча страждав я більше, ніж Ти.

Христос: Хто виміряв глибину страждання?

Юда: Ти помирав за ідею, а я від того, що життя позбавлене будь-якого сенсу. Твоє життя, Твоя смерть були осяяні ідеєю порятунку людства, себе ж приніс я в жертву, аби так сталось. За це мене осудили. Яка жорстока несправедливість!

Інтелігент: Воістину, злочинець не піде на злочин, не виправдавши себе перед тим.

Юда: Мовчи. Що ти там знаєш. Ти ще не жив, а глянь у свою душу Що страшно? Вона уже гнила а намагаєшся мати власну думку.

Інтелігент: Не тіш себе, що всі такі, як ти. Ті, кого маєш на увазі, дійсно, схожі на тебе, може, навіть, гірші. Все-таки ти символ. І лиш для того, щоб показати людям, якими вони не повинні бути.

Юда: Те-те-те. Заладив. Шукаєш там у своїх примітивних теорійках. Мене осуджують лиш подібні до мене, для того, щоб самим здаватися порядними. Такі, приблизно, як (показує на інтелігента).

Інтелігент: Юдо, тебе осуджено за те, що ти зрадив, і за те, що поцілував при тому. Тепер ти намагаєшся не тільки виправдатись, а й возвести негативну цінністьзраду як необхідність і ганьбиш найвищий цінник людяностіпоцілунок. Але уже тоді, коли накинув собі зашморг ти зрозумів, що глибинна твого падіння бездонна. Ти не просто зрадив, ти взяв за це гроші.

Юда: (До залу) Власні переконання треба захищати! (До інтелігента). Даремно намагаєшся і повторюєш банальність пересічного вуличного нікчеми. (До Христа). Я був виразником ідеї натовпу. Саме в цьому моя трагедія. Твоятрагедія індивідуаліста, самітника, що намагається прихилити до себе натовп. Але натовп не любить живого Христа. Натовп любить Гітлера. Христос потрібен мертвий! Коли Ти вїжджав до Єрусалиму, Тебе зустрічали урочисто, бо кожен ждав реалізації своїх найпримітивніших бажань, а ти образив їх, крамарів, закликаючи до стриманості. На що було надіятись?! Ти дозволив торжествувати біснуватим темним силам. Яку насолоду одержали вони від Твого приниженого вигляду! «Розіпни!» «Розіпни!»кричить сита нікчема, бо їй, гниді, дано право судити. А раз є право, то чому не осудити. Своїм розпяттям Ти дав можливість Нікому відчути себе Чимось. Наскільки було б розумніше прикрикнути на бидло, а не грати з ним у гуманізм і всепрощення.

Христос: Ти так нічого, Юдо, і не зрозумів, бо мислиш розумом тих, кого намагаєшся судити. Я дав вам історію, я дав вам перспективу, можливість організовуватись у суспільства, нарешті, зробив вас людьми.

Юда: Оце все називаєш людьми?! (робить жест рукою, вказуючи на глядачів). Оце, що перед блиском золота і рідну маму продасть, називаєш людьми? Згадай, скільки крові пролито іменем Твоїм. Та кров пролита не за ідеали твої. Жадоба влади, багатства, підступність, зрада, ницість, безпринципністьось суть усіх оцих, кого Ти називаєш людьми А галасу! А крику! Ми утверджуємо істину і мир!.. Її будуть утверджувати, якщо ця істина приносить золото, доти, доки на цій землі каменя на камені не зостанеться, а говоришлюдьми Та зявись Ти ще раз, розіпнуть Тебе знову

Христос: Ти бачиш лиш собі подібних, Юдо. І не любиш людину, бо не можеш нею бути. Людиною бути тяжко.

Юда: Людиною бути тяжко Я хотів злавчинив добро і осуджений. Ти хотів добравчинив злоубив же Ти себеі благословенний. Що є добро?

Христос: Доброце творення людини.

Юда: А зло?

Христос: Руйнація її. Тиодин із синонімів нищення.

Юда: Я руйную ілюзії, ніби людина чогось варта. Хто ж скаже цим шлункарям, хто вони, як не я. За таку можливість я життям заплатив. Своє імя віддав для прокляття на віки вічні. Вам цього мало?

Інтелігент: Ти вбив себе, бо боявся далі жити. Ти злякався самого себе. Тислабка, темна натура, яка не змогла відстояти у собі людини. Ти подумав, що зрадити Христаце піднятись до нього.

Юда: Не суди! Ще до кінця цієї ночі ти станеш зрадником.

Христос: Годі! Не мудрствуйте лукаво! Хіба не сказано вам: шукайте істину в любові!

Юда: (передражнює) Любові А якщо я не можу любити. Хто сказав, що ненавистьзло?! Священна ненависть! Я ненавиджу світі церадість! Я ненавиджу, бо кого любити? Отих, що ідею предків продають? Отих, що зраджують наліво і направо?! Красно дякую. Я для цього не був створений.

Христос: Щоб полюбити, треба піднятись над собою, а ти заглиблюєшся в себе, прислухаєшся лиш до утроби.

Юда: Про любов говорять усі, і щоб наситити черево, обдурюють ближнього, а при потребі убють тихесенько його Що там ближньогоцілі народи винищують, а ти: любов чи може, он той (показує на інтелігента) здатний полюбити?.. Хтивістьось чим ти наділив його. Якщо і зявиться якась убога думкато тільки про самичку. Я не хочу більше з вами. Відпустіть мене.

Христос: Іди. (Але Юда стоїть. Деякий час мовчанка. Кожен заглиблений в роздуми. Згодом інтелігент заговорив).

Інтелігент: А Юда має рацію.

Христос: (Здригнувся). В чому?

Інтелігент: Він зрозумів наше століття століття лжепророків, лженауки, лжекультури

Юда: Додай: лжелюдини.

Інтелігент: (Ніби не слухаючи Юду). Пророків бути не можеїх убивають, наукана службі у зла, культурау підпіллі

Юда: (до Христа). І це роблять твої послідовники.

Христос: Твої, Юдо, твої послідовники.

Юда: Згоден! Ти визнав мене! Нарешті! Тепер іду. Прощавайте. Я більше не повернусь. (До залу). Я розчинюсь у душах ваших (Юда виходить).

Зал занімів.

Артур і Леонід поклонились. Настала якась незручна тиша. Згодом пролунали таки оплески, і до Костянтина підійшов священик.

 Браво, юначе, вітаю. У свій час вас спалили б на вогнищі.

 Мене й тепер можуть спалити.

 Чи не збираєтесь ви Юду реабілітувати?

 Ні, отче,  відповів юнак.  Просто сучасна людина повинна вирок собі почути з уст Юди. Я вбачаю в цьому особливий смисл.

 Увага, увага, увага!  сказав раптом полковник Паскудний.  Пане професоре, прошу включити телевізор на першу програму.

Усі здивовано глянули на полковника, а хтось увімкнув телевізор. На екрані годинник вицокував останні секунди восьмої години. Як тільки стрілка показала девяту, незнайомий диктор повідомив, що працюють усі радіостанції і канали державного телебачення і вимагав підготуватися до важливого повідомлення.

Знову стало тихо і тривожно.

 Сьогодні,почав урочисто диктор,  на вечірньому засіданні Верховної Ради України прийнято Постанову про утворення в Україні парламентської республіки. Від сьогодні вся повнота влади у наший державі належить Премєр-Міністрові, якого призначає Верховна Рада. Скасовується інститут президентства. Колишній президент знаходиться під домашнім арештом. На засіданні Верховної ради був присутній Голова Координаційно-Консультативного комітету СНД, який запропонував утворити Раду СНД. Після довгих дебатів прийнято Постанову про призначення Голови Верховної Ради Премєр-Міністром і делегування його до Ради СНД. На засіданні констатувалося, що економічна і політична криза в країнінаслідок деструктивної діяльності певних політичних сил, які своїм амбіціям здатні принести у жертву щастя народу. Щоб припинити сповзання держави в провалля, запобігти кровопролиттю і громадянській війні, Верховна Рада надає всю повноту влади Урядові. Список членів Уряду і прізвище Премєр-Міністра буде оголошено завтра о девятій годині. Завтра також буде оголошено про державний устрій України. Верховна Рада звертається до громадян зберігати спокій і порядок, усім державним структурам продовжувати виконувати свої обовязки. Армія, Служба безпеки, міліція підпорядковуються тимчасово Голові Верховної Ради України. Їм наказано бути напоготові. Оголошується надзвичайний стан і комендантська година з 20 до 6. Як тільки опір зрадників, екстремістів і націоналістів буде подавлено, буде проголошена нова Конституція, яка затвердить в Україні новий справді демократичний устрій. Верховна Рада звернулася до Голови Координаційно-Консультативного комітету СНД про надання допомоги. До Києва та деяких обласних центрів висадилися війська СНД. А зараз пропонуємо вашій увазі вечір гумору.

Ваша оценка очень важна

0
Шрифт
Фон

Помогите Вашим друзьям узнать о библиотеке

Скачать книгу

Если нет возможности читать онлайн, скачайте книгу файлом для электронной книжки и читайте офлайн.

fb2.zip txt txt.zip rtf.zip a4.pdf a6.pdf mobi.prc epub ios.epub fb3