— Дуже корисно буває згадати свій перший раз. Для всього. — Він каже: — Коли я мастурбував уперше, в мене було таке відчуття, немовби я це винайшов. Я дивився на свої вологі руки й думав: «О, тепер я розбагатію».
Перший раз для всього. Неповний список моїх злочинів. Іще одна незавершеність у моєму безладному житті, яке суціль — самі незавершеності.
І Денні — так само дивлячись униз і не бачачи нічого, крім грязюки, — каже:
— Ти ще тут?
І я знову підношу йому до носа хустку й кажу:
— Сякай.
Світло на знімках було надто різким, так що тіні фігур на бетонній стіні вийшли якимись занадто темними. Звичайнісінька стіна в якомусь підвалі. У мавпи — втомлений вигляд. Шерсть — уся в невеликих залисинах від корости. У хлопця вигляд також хворобливий: шкіра бліда, зайвий жирок на талії. Він стоїть рачки, задом до глядача, опираючись руками об зігнуті коліна, — прутень понуро звисає, — і посміхається в камеру, обернувшись через плече.
«Блаженна посмішка» — не зовсім вірний вислів, але це перше, що спадає на думку.
Найбільше в порнографії хлопчикові подобався навіть не секс. Не зображення красивих людей, які трахаються одне з одним: голови закинуті мовби в екстазі, на обличчях фальшиві передоргазмові гримаси. В усякому разі, спочатку. Він розглядав ці картинки в Інтернеті, коли ще навіть не знав, що таке секс. Нині в кожній бібліотеці є комп із виходом в Інтернет. У кожній школі.
Точно так, як у кожному місті, куди хлопчика відправляли до названих батьків, був католицький собор, де проходили одні й ті ж самі недільні меси, та був і Інтернет. Інтернет приваблював більше. Вся річ у тім, що якби Ісус сміявся на хресті, або плював на маківки римлян, або робив іще що-небудь, окрім як мовчки страждати, церква — і все з нею пов'язане — подобалось би хлопчикові більше. Значно більше.
І його улюблений веб-сайт був зовсім не еротичним, в усякому разі — для нього. Там було близько дюжини фотографій кремезного хлопця з вічно похмурим обличчям, у костюмі Тарзана, і з дресированим орангутангом, який тицяв хлопцеві в зад якісь кульки, на вигляд схожі на смажені каштани.
Пов'язку на стегнах «під леопарда» зсунуто вбік, резинка врізається в талію, де вже позначився зайвий жирок.
Мавпа готова упхати йому черговий каштан.
У цьому немає нічого сексуального. І все ж таки, судячи з лічильника відвідувань, цю картинку ходили дивитися понад півмільйона людей.
«Паломництво» — не зовсім вірне слово, але це перше, що спадає на думку.
Дитина не розуміла, що означають каштани та мавпа, але хлопець у костюмі Тарзана викликав у нього щось схоже на захоплення. Хлопчик був дурним, але йому все ж таки вистачало розуму втямити, що він сам ніколи не зважиться на щось таке. Насправді, більшість людей посоромились би навіть роздягтися перед мавпою. Їм було б соромно показати свій голий зад мавпі, нібито мавпа щось тямить у людських задах. Більшості з людей не вистачило б мужності просто стати рачки перед мавпою — не кажучи вже про те, щоби стати рачки перед мавпою, коли тебе фотографують, — але навіть якби хтось зважився, то однаково він спочатку відвідав би перукарню та солярій і підкачався б у тренажерній залі. Після чого він би ще довго тренувався перед дзеркалом, як би елегантніше стати рачки і знайти найвигідніший ракурс.
А вже дати мавпі запхати каштан собі в зад — на це здатні лічені одиниці.
І є ще одна обставина. Страшно навіть уявити, що ти можеш раптом не сподобатися мавпі. Що вона не захоче мати з тобою справи. Людині можна заплатити грошей — за гроші вона вставить тобі в задній прохід що завгодно і сфотографує тебе в будь-якій позі. Але мавпа — інша річ. Її не підкупиш грошима. Звірі — вони завжди щирі й чесні.
Твоя єдина надія — підписати конкретно цього орангутанга, тому що він, очевидно, не найрозбірливіший. Або його винятково добре видресирували.
Уся справа в тім, що дурний маленький хлопчик навряд чи запав би на знімок, якби там усе було красиво й сексапільно.
Уся справа в тім, що в цьому світі, де кожен зобов’язаний мати вигляд бездоганний і симпатичний, цей хлопець не мав симпатичного вигляду. Й мавпа також не мала симпатичного вигляду. Й те, чим вони займались.
Уся справа в тім, що в порнографії хлопчика приваблював не секс. Його приваблювало зовсім інше. Впевненість у собі. Мужність. Цілковита відсутність сорому. Гранична чесність. Здатність ось так, без усяких безглуздих комплексів, виставити себе напоказ і відверто сказати всьому світу: так, саме цим я і займаюсь у години дозвілля. Позую перед камерою, коли мавпа суне мені каштани в зад.