Док занепокоївся. Він ніколи раніше не бачив Сліма таким збудженим: зазвичай той ненавидів жінок.
Едді поставив міс Блендіш перед Слімом. Той відступив, не зводячи з неї очей. Інші також витріщилися на дівчину.
Міс Блендіш із жахом дивилася на Сліма, котрий посміхався їй, схиливши голову набік. Його жовті очі палали.
Мене звати Ґріссон, сказав він. Можеш називати мене просто Слімом, він почухав ніс. Це ж твоє, чи не так? він підніс до неї кольє.
Міс Блендіш кивнула. У цій істоті було щось таке жахне та відштовхуюче, що в неї виникло дике бажання закричати і кричати без угаву.
Слім перебирав пальцями діаманти.
Вони такі ж гарні, як і ти!
Він простяг кольє дівчині. Від цього руху міс Блендіш здригнулася і відсахнулася.
Я не хочу завдати тобі шкоди, озвався він, хитнувши головою. Ти мені подобаєшся. Візьми його і надінь. Хочу поглянути, як тобі в ньому.
Облиш, Сліме. Кольє тепер належить нам усім, сказав Едді.
Слім гигикнув і підморгнув міс Блендіш.
Чуєш, що він каже? Але в нього не вистачить духу забрати у мене кольє. Він мене боїться вони всі мене бояться.
І Слім знову простягнув кольє дівчині.
Ось, надінь. Хочу побачити його на тобі.
Повільно, мов загіпнотизована, дівчина взяла з його рук кольє. Доторк діамантів, здається, привів її до тями. Приглушено скрикнувши, вона жбурнула кольє і побігла до сходів, де стояв Джонні.
Заберіть мене звідси! несамовито закричала вона. Я цього більше не витримаю! Не підпускайте його до мене!
Це здивувало Сліма. Він напружився, і ножик миттю зявився в його руках. Із безвільного ідіота він знову перетворився на безжального вбивцю. Нахилившись, він глянув на інших.
На що в біса ви чекаєте? заверещав він. Повитягайте їх усіх звідси! Швидко! Тягніть їх!
Воппі та Флінн, схопивши Райлі і Бейлі, виштовхали їх з будинку надвір.
Слім повернувся до Дока.
Привяжи їх до дерева!
Пополотнівши, Док підібрав мотузку, що валялася на купі мотлоху у кутку, і вийшов услід за Воппі та Флінном.
Слім глянув на Едді. Його жовті очі палали.
Пильнуй її і не дай втекти.
Слім підібрав кольє, запхав його у кишеню і вийшов надвір. Його трясло від збудження й охопило бажання вбивати.
Він чув, як істерично волає Райлі, бачив його посіріле обличчя, що блищало
від поту, та викривлений від жаху рот.
Бейлі йшов мовчки. Його обличчя було бліде, але в очах жевріли недобрі вогники.
Чоловіки дійшли до галявини і, добре усвідомивши, що вона стане місцем страти, зупинилися.
Привяжіть їх отам, вказав Слім на відповідні дерева.
Поки Флінн пильнував Бейлі, Воппі привязував до дерева Райлі. Той не робив жодних спроб врятуватися. Він стояв біля дерева, здригаючись, немов паралізований страхом. Воппі повернувся до Бейлі.
Стань там! люто гаркнув він.
Бейлі неквапно підійшов до дерева і прихилився до нього. Коли Воппі наблизився, Бейлі зненацька його копнув. Черевик поцілив Воппі у пах, а сам Бейлі вмить опинився за стовбуром слабеньким прикриттям між ним та пістолетом Флінна.
Сліма це привело у стан сильного збудження.
Не стріляй! скрикнув він. Він мені потрібен живий!
Воппі, звиваючись, покотився у траву, намагаючись відновити дихання, але на нього ніхто не звертав уваги. Док стояв за кущами. Обличчя його було бліде, та й вигляд він мав хворобливий. Чоловік вирішив триматися подалі від усього цього.
Флінн почав повільно підступати до дерева, натомість Слім стояв нерухомо, і ножик із тонким лезом поблискував у його руках.
Бейлі озирнувся в пошуках виходу. Позаду були непрохідні зарості, попереду Флінн, який обережно підступав до нього, зліва стояв Слім із ножиком. І лише справа був доступ до такої бажаної свободи. Бейлі зробив раптовий кидок, але Флінн був ближче, ніж він гадав. Бейлі спробував поцілити у противника, але той ухилився: кулак пройшов вище голови Флінна, і він лише підступив ближче.
На мить обидва напружено застигли. Бейлі, котрий був кремезніший, оговтався першим, вдаривши Флінна у щелепу, і той зігнувся навпіл. Бейлі відскочив убік.
Слім стояв нерухомо, трохи подавшись вперед, безвільний рот роззявлений, ножик вільно звисає в обмяклих руках. Воппі все ще качався по траві від болю, і Бейлі раптом змінив свій намір: тепер залишався лише Слім на Дока можна було не зважати. Якщо йому вдасться збити із ніг Сліма, то вони з Райлі ще зможуть здивувати Едді. Так, варто було ризикнути. Бейлі підступив до Сліма, що вже чекав на нього його жовтуваті очі аж палали.
І тоді Бейлі побачив Слімову посмішку. З його обличчя зник вираз ідіота, залишилась тільки маска вбивці. Бейлі знав, що від смерті його відділяють лише кілька ударів серця. Ще ніколи він не відчував такого страху і зараз завмер, наче загіпнотизований кролик.
Ножик Сліма розрізав повітря і пройшов крізь Бейлі, простромивши йому горло.
Слім стояв над вмираючим Бейлі та захоплено спостерігав за агонією у повному екстазі, в який впадав щоразу, коли вбивав.
Воппі з посірілим обличчям нарешті сів і почав тихо лаятися. Флінн, усе ще лежачи на спині, неспокійно порухався; на його щелепі проступив багряний синець. Док відвернувся він був не такий товстошкірий, як інші.