Відчепися! гаркнув Слім, і його мляве обличчя зненацька стало жорстоким. Він спроквола перевів погляд туди, де нерухомо стояв Джонні. Йди-но сюди, Джонні!
Чого тобі від мене треба? хрипко спитав Джонні, застигши на місці.
Спускайся! повторив Слім, ледь підвищивши голос. Тепер він, немов бавлячись, почав втикати ножик у стіл.
Док непомітно зробив знак Едді, і той сказав:
Облиш його, Сліме. Джонні твій приятель і хороший хлопець.
Слім глянув на Райлі.
А цей також хороший хлопець? Чи не дуже?
У Райлі підігнулись коліна, а рясний піт заблищав на обличчі.
Облиш його, жорстко сказав Едді. І забери свій ніж. Я хочу побалакати з Джонні.
Едді був єдиним із членів банди, хто вмів упоратися зі Слімом під час його нападів, проте Едді був також достатньо тямущим для того, аби розуміти, з яким вибуховим матеріалом має справу: він знав, що одного дня йому таки не вдасться упокорити Сліма.
Слім скривився, однак ніж сховав. Скоса глянувши на Едді, він почухав ніс.
Джонні, нас цікавить подружка Райлі, сказав Едді. Ти її бачив?
Джонні облизав пересохлі губи. Йому страшенно кортіло випити. А ще він мріяв про те, аби всі ці люди забралися з його дому.
Не знаю, чия це дівчина, озвався він, але вона тут.
Усі завмерли. Райлі раптом хапнув ротом повітря, а Бейлі чи то зблід, чи то позеленів.
Ми б хотіли на неї глянути, Джонні, додав Едді.
Джонні обернувся і, відчинивши двері, гукнув щось, а тоді відступив убік. Коли міс Блендіш вийшла на балкон, усі чоловіки витріщилися на неї. Побачивши їх усіх, дівчина відсахнулася і притулилася до стіни.
У руках Воппі, Едді та Флінна раптом опинилися пістолети.
Заберіть у тих зброю, наказав Слім, не зводячи очей із міс Блендіш.
Підіймайся, Доку, сказав Едді. Ми тебе прикриємо.
Док обережно підійшов до Бейлі і витяг у нього пістолет. Бейлі й не порухався, лише нервово облизав пересохлі губи. Тоді Док забрав зброю у Райлі. Коли він розвертався, старий Сем різко смикнувся за своїм пістолетом і виявився напрочуд моторним. Пістолет бахнув, але у цю ж мить Воппі вистрілив старому Семові у голову. Док здригнувся, бо куля Сема пройшла зовсім поруч від його обличчя. Ледь чутно зойкнувши, він зробив крок назад, але даремно: старий Сем уже розпластався на підлозі.
Райлі та Бейлі смертельно поблідли, на мить затамувавши подих.
Слім зиркнув на них, а потім перевів погляд на тіло старого Сема. На його обличчі зявився голодний вовчий вираз. Джонні, істерично схлипнувши, заштовхнув міс Блендіш назад у кімнату.
Заберіть його звідси, наказав Слім.
Док і Воппі витягли тіло старого Сема з будинку і швидко повернулися.
Едді наблизився до Райлі і тицьнув йому в груди дуло пістолета.
Окей, друже, почав він, відчеканюючи кожне слово, комедію закінчено. Ну, розповідай. Хто вона?
Не знаю, задихаючись і тремтячи всім тілом, видушив із себе Райлі.
Ну, якщо ти не знаєш, то скажу я, промовив Едді, схопивши
Райлі за комір сорочки і ледь розгойдуючи туди-сюди. Це донька Блендіша. Ти викрав її, аби заграбастати собі діаманти. Але ми тебе розкусили, молокососе. Ті діаманти зараз у тебе.
Едді поліз у внутрішню кишеню піджака Райлі і витяг звідти кольє.
Запала довга тиша, під час якої всі втупилися у кольє. Нарешті Едді відпустив Райлі.
Мені тебе шкода, шмаркачу, сказав він, наче йому й справді було шкода. Боюся, тобі гаплик.
Він підійшов до Сліма і віддав йому кольє.
Слім виставив діаманти на сонце.
Поглянь-но на це, Доку! захоплено сказав він. Ну хіба ж вони не гарні? Дивись, як вони сяють! Як зорі на чорному небі.
Так, вони варті цілого спадку, сказав Док, милуючись діамантами.
Очі Сліма помандрували нагору до дверей спальні.
Приведи її сюди, Едді, наказав він. Хочу з нею побалакати.
Едді зиркнув на Дока, той кивнув.
А як щодо тих гниляків? спитав Едді у Сліма. Мусимо повертатися до Ма: вона чекає.
Слім продовжував милуватися кольє.
Веди її сюди, Едді, повторив він.
Едді знизав плечима і пішов нагору. Джонні відвів погляд, коли той проходив повз. Міс Блендіш стояла, притулившись до стіни, і тремтіла усім тілом. Коли Едді зайшов у кімнату, вона прикрила рот руками і безтямно повела очима, немов шукаючи, куди б втекти.
Едді стало її шкода. Він подумав, що вона, навіть страшенно налякана, найкрасивіша дівчина з усіх, яких йому доводилось бачити.
Не бійся мене, почав він. Слім хоче з тобою поговорити. Послухай мене, дитинко: Слім не просто поганець у нього не все добре з головою. Тож якщо ти точно виконуватимеш усе, що він скаже, то, можливо, він тебе й не чіпатиме. Не дратуй його. Він небезпечний, мов отруйна змія. А тепер ходімо, він чекає.
Міс Блендіш відсахнулася. Очі її потемніли від страху.
Не змушуйте мене іти вниз, сказала вона, затинаючись. Я цього більше не витримаю. Будь ласка, дозвольте мені залишитись тут!
Едді мяко взяв її за руку.
Я буду поруч, запевнив він, але ти мусиш зійти вниз. Усе буде гаразд. Якщо він почне щось недобре, я його втихомирю. Ну, ходи, мала!
І він звів її униз.
Слім дивився, як вона спускається.
Вона наче зійшла зі сторінок модного журналу, правда? пробурмотів він Докові. Поглянь-но лише на її волосся!