І Христина Павлівна була на висоті! Чечель нарешті активно вступив у розмову. Їй би на найкращих сценах грати! Бровою не повела, жодним жестом, словом себе не виказала! Хіба лягати почала окремо від чоловіка, тільки тим не здивувала, не насторожила. Вони давненько разом не лягали, і Волобуєва це навіть влаштовувало. Уже потім, коли я отримав телеграму й приїхав до Харкова, пояснив Сергієві Павловичу: добре, що сестра не насторожила лиходія. Могло ж піти інакше. Тільки пан Ковалевський припустити не міг, що поки нічим особливо не ризикував. Ані він, ані пані Волобуєва.
Поясніть і мені, мовив Кулагін.
Наш зловмисник, мосьпане, мусив знайти вбивцю на прізвисько Пташка сам, терпляче розтлумачив Платон. Я начуваний про цю особу. Хоч сам не мав честі Якщо це честь, звісно. Пташка літає, де захоче. Він подібний до вашого покірного слуги тим, що виконує делікатні доручення. І, даруйте за таке порівняння й нескромність, так само вартий своїх гонорарів. Отже, пане ротмістре, просто так прийти кудись, постукати в двері й застати вдома Пташку не вийде. Надибати його важче, ніж мене. Тож мої, гм, клієнти мали фору щонайменше в три дні.
Про що, ясна річ, не знали, вставив Серж.
Далі просто, навіть нецікаво. Чечель не стримав позіху. Родимка, ось тут, торкнувся лівої щоки. Жоден грим не заховає. Хіба ходити в масці. Ось чому Пташка, він же Корній Ларін, воліє без потреби з барлогу не потикати носа. А барлоги в нього різні. Відтоді як утік із Володимирського централу пять років тому, міняє їх, мов рукавички. Навряд чи здивую вас, пане ротмістр, отаким зізнанням: мені простіше вийти на Пташчин слід, аніж Волобуєву чи такому, як він.
Ви
до кримінального світу ближчий, Платоне Яковичу, погодився Кулагін.
Тут добре, що титулярний радник від нього далекий, гмикнув Чечель. Мені треба було докласти небагато зусиль, аби якогось дня пан Волобуєв отримав записку: ви, мовляв, цікавилися певною особою, то вас із нею зведуть за винагороду. Справжній Корній Ларін знати не знав, що його шукає якийсь пан із Харкова. Ну, може, рано чи пізно дізнався б, тому що Волобуєв затявся й неодмінно знайшов би. Але як тепер, так і тоді сидить собі десь Пташка й знати не знає, що хтось наліпив родимку на щоку й видав себе за нього. Бо прикмета, він знову торкнувся щоки, то єдине, що знав про нього наш Волобуєв.
Ви тягнули з виконанням.
Думаєте, справжній Пташка отак одразу починав? Ні, мосьпане, ви мене дивуєте. Самі ж знаєте: всякий злочин треба добре готувати. Що довше готуєш, то глибше кінці в воду.
А я не відмовив собі в задоволенні нерви йому помотати! реготнув Ковалевський. Уявіть, як зятька трусило-тіпало щодня!
Наскільки знаю, він бився з паном Чечелем, наче лев. Та й на мене свого собаку нацькував, не вагаючись довго. Не тіпало.
Зрозумів, що викритий. Відчай додав сил та люті. І це, до речі, вам мало би бути знайоме. Хоча Платон клацнув пальцями, ваша служба не має справу з боягузами. Наляканих ви дуже швидко вербуєте.
Не будемо всує про государеву службу, сухо зауважив ротмістр. А щодо вашого задуму, то далі мені вже все зрозуміло. Пані Волобуєва раптом зникла з дому. Її чоловік здійняв гармидер, старанно грав прибитого горем. Тим часом ви зробили фото нібито мертвої жінки. Саме за нього взяли гонорар, як доказ виконаної роботи. Жертв справжнього Пташки не знаходять або знаходять за кілька місяців, а то й років, коли трупи вже розклалися. Замовники вбивств знають про це, своєї мети досягли. Але ж у випадку Волобуєва смерть його дружини мала б бути доведена. Без того не бачити йому спадщини
У випадку Волобуєва, мосьпане, це зовсім не мало значення. Чечель трохи подався вперед. Ніхто ж від самого початку не збирався вбивати Христину. Я, тобто Пташка, запевнив клієнта: обставить справу так, що його нещасна дружина виглядатиме жертвою вуличних хуліганів-грабіжників. Він навіть не цікавився, як то вдасться. Довірився цілковито.
Все.
Кулагін не питав констатував факт. Чечель мовчки кивнув, відчув розмова протверезила, вирішив негайно виправити. Коли взяв карафку з коньяком, ротмістр делікатно вказав на свою чарку. Знизавши плечима, Платон налив йому, потім собі. Ковалевський чомусь не квапився приєднатися. Сидів, розвалившись, хрускотів переплетеними пальцями. А коли Кулагін уже взяв кришталь двома пальцями за тонку гранчасту ніжку, запитав:
Вволили інтерес?
Тобто?
Ви мали до того всього якийсь практичний інтерес, нагадав Серж.
Ага, не забули Ну, не буду довго пояснювати. На відміну від вас, не маю потреби в передмовах. Ротмістр підвівся, тон став урочистим. Пропоную випити за успішну операцію. Кримінальна поліція втілила план, який продумало охоронне відділення. За ідеї, які приходять у мою голову!
Чечель укляк на стільці.
Ви знущаєтесь зараз?
Ані краплі, Платоне Яковичу. Лише присвоїв вашу ідею. Аби записати в актив не так собі, як усьому відомству четвертого ділового провадження.
Крадіжку ідей називають плагіатом.
Не маю сумніву, пане Чечель, у вашій ерудованості. І так, згоден. Я зараз не позичаю, але й не краду чужу ідею. Інакше, ніж видати ваше за своє, не дозволяють діяти наші обставини.