Найбільший інтерес викликає дослідження тривалості життя і смерті організмів у роботах А. Вайсмана[24]. Саме з цього дослідження походить ідея поділу живої субстанції на смертну і безсмертну частини; смертна – це тіло у вузькому сенсі, сома, підвладна природній смерті; зародкові ж клітини потенційно безсмертні, оскільки вони можуть за певних сприятливих обставин розвинутися у нову особину або, інакше кажучи, оточити себе новою сомою.
Примечания
1
Ужитий автором термін Lustprinzip іноді перекладають як «принцип насолоди», оскільки у німецькій мові слово Lust переважно використовується у значеннях «жадання», «насолода»; однак у Фройда термінологічно Lust у загальнішому значенні (відчуття) задоволення, завжди передбачає наявність пари, Unlust – у так само загальному значенні (відчуття) невдоволення, а такий дуалізм втрачається за інтерпретації Lust як «насолоди» й Unlust як «відрази» (прим. пер.).
2
Тут і далі, згадуючи про «економічний» аспект психічного явища, автор має на увазі баланс набуття/витрати організмом користі у вигляді, наприклад, задоволення (прим. пер.).
3
Einige Ideen zur Schop-fimgs und Entwicklungsgeschichte der Organismen, 1873, Abschn. 9. Zusatz, S.94, (Прим. – авт.).
4
Там само, с. 90.
5
Строго кажучи, у німецькій мові слово Angst має значення як власне «тривоги», так «страху», і наближається тим до Furcht. Імовірно, цим викликана засторога. Варто також зазначити, що у російських (здебільшого, застарілих) перекладах із Фройда Angst перекладали як «страх»; однак подальше пояснення автора (див.) вказує, що – принаймні, термінологічно – йдеться саме про тривогу/тривожність (прим. пер.).
6
Подальше спостереження підтвердило цю інтерпретацію. Одного разу, коли мама пішла на кілька годин, по поверненні малюк зустрів її повідомленням «Малеча o-o-o-o», яке спочатку залишалося незрозумілим. Невдовзі з’ясувалося, однак, що впродовж самотніх годин малий знайшов спосіб бавитися у власне зникнення. Він виявив своє віддзеркалення у видовженому дзеркалі, що трохи не діставало до підлоги, а потім причаївся перед ним так, що відображення пішло «геть» (прим. авт.).
7
Коли малому було п’ять і три чверті років, його мама померла. Тепер, коли вона справді пішла, хлопчик не виявив жалю за нею. Щоправда, народження другої дитини перед тим викликало у нього сильні ревнощі (прим. авт.).
8
Пор. Eine Kindheitserinnerung aus “Dichtung und Wahrheit” в Imago, 1917, V, с. 49 (прим. авт.).
9
Див. Tech Zur Technik der Psychoanalyse. II. Erinnern, Wiederholen und Durcharbeiten. Sammlung kleiner Schriften zur Neurosenlehre. IV. Folge, 1918, с. 441 (прим. авт.).
10
Marcinowski: Die erotischen Quellen der Minderwertigkeitsgefühle, Zeitschrift für Sexualwissenschaft, 1918, IV. I (прим. авт.).
11
Пор. відповідні зауваження К. Г. Юнга у його статті Bed Die Bedeutung des Vaters für das Schicksal des Einzelnen у Jahrbuch für psychoanalytische und psychopathologische Forschungen, 1901, Bd. I (прим. авт.).
12
Умовні позначення W i Bw автор робить за першими літерами німецьких термінів Wahrnehmung – сприйняття і Bewußtsein – свідомість (прим. пер.).
13
Тут я слідую за викладом Дж. Бройера у теоретичному розділі Studien über Hysterie, 1895 (прим. авт.).
14
J. Breuer і S. Freud, Studien über Hysterie (прим. авт.).
15
Пор. Triebe und Triebschicksale, Sammlung kleiner Schriften zur Neurosenlehre. IV, 1918 (прим. авт.).
16
Мовою сучасної фізіології йдеться про стан доцільного посилення сенсорної уваги та моторного напруження у ситуації можливої небезпеки, що гарантують відповідну реакцію на страх, переляк, небезпеку (прим. пер.).
17
Див. початок розд. ІІ (пер.).
18
Застаріла назва шизофренії (пер.).
19
Порівняйте Розділ VII, «Психологія процесів мрії» у моєму «Тлумаченні снів» (прим. авт.).
20
Я не маю сумнівів, що подібні припущення про природу інстинкту вже неодноразово висувалися раніше (прим. авт.).
21
Порівняйте. Подальшу критику цього перебільшеного уявлення про інстинкти самозбереження (прим. авт.).
22
У перекладі М. Лукаша, «[дух бентежний]… мчить усе вперед, усе чогось шука».
23
Ференці прийшов до цієї концепції іншим шляхом. («Етапи розвитку сприйняття реальності», VIII його «Внесків до психоаналізу», 1916). Він пише: «Логічно простежуючи процес мислення, треба зважати на ідею тенденції до стабільності або регресу, що регулює органічне життя, а тенденції до прогресу, адаптації тощо виявляються тільки як опір зовнішнім подразникам» (прим. авт.).
24
Über die Dauer des Lebens, 1882; Über Leben und Tod, 2. Aufl., 1892; Das Keimplasma, 1892 тощо (прим. авт.).