Хрещення Ольги у Царграді. Мініатюра із Радзивіллівського літопису
Далі події розвивалися стрімко. Наприкінці 987 року Володимир відрядив у розпорядження імператора загін у 6000 варягів. Одразу після перемоги над суперниками імператор вирішив порушити договір і відмовити князю у шлюбі з сестрою. Наслідком цього став рейд Володимира у Крим і облога Корсуня (Севастополь) міста, яке відігравало значну роль в економіці Візантійської імперії. Після того як місто захопили, Василій спорядив флот, з яким до Корсуня вирушила Ганна. Одразу по її прибуттю відбулося хрещення Володимира і шлюб, після чого князь вирушив до Києва виконувати решту своїх обіцянок.
«І коли прибув, повелів він поскидати кумирів тих порубати, а других вогню віддати. Перуна ж повелів привязати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому на Ручай, і дванадцятьох мужів приставив бити палицями Потім же Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: «Якщо не зявиться хто завтра на ріці багатий, чи убогий, чи старець, чи раб, то мені той противником буде»
Такими словами хрещення Русі описує «Повість минулих літ». Залишається додати, що князь Володимир був канонізований між 1240 і 1311 роками Католицькою і Православною церквами як рівноапостольний святий.
В. Васнецов. Хрещення князя Володимира.
Володимирський собор, Київ
БУДІВНИЦТВО СОФІЙСЬКОГО СОБОРУ В КИЄВІ
Софійський собор є найдавнішим храмом України з тих, що збереглися до нашого часу. У Києві княжих часів існувала лише одна церква, яку було споруджено раніше, Десятинна. Але, на жаль, будівля, зведена у 989996 роках, не збереглася до нашого часу. Побудована князем Володимиром Святославичем Десятинна церква була зруйнована монголами хана Батия під час облоги столиці Київської Русі у 1240 році. Протягом тривалого часу історіографами вважалося, що Софійський собор був побудований Ярославом Мудрим у 1037 році.
«Заложив Ярослав город великий Київ, а в города сього ворота є Золоті. Заложив він також церкву святої Софії, премудрості божої, митрополію»
На відміну від «Повісті минулих літ», Новгородський літопис датує спорудження Софійського собору 1017 роком. Зважаючи на 20-річну різницю у датах, що їх подають два вирішальних письменних джерела епохи Київської Русі, протягом тривалого часу існувала думка, що у 1017 році Софію було закладено, а у 1037-му будівництво закінчено. Утім, ця версія не витримує критики. Річ у тім, що літопис Нестора і Новгородський літопис не єдині документи, у яких згадується Софійський собор. Інформацію про нього також містить саксонська «Хроніка» єпископа Тітмара Мерзебурзького. Саме у ній знайдено запис про пожежу у Софійському соборі. Датою смерті німецького хроніста вважається 1018 рік, що доводить існування храму у 1017 році. На користь цієї версії свідчить також «Слово про закон і благодать», написане митрополитом Іларіоном між 1037 і 1050 роками. Цей документ сповіщає, що у 1022 році Софійський собор не лише існував, але й був відомим як на Русі, так і у Західній Європі. Крім того, Іларіон зауважує, що будівництво Софії почав князь Володимир Великий, а завершив його син Ярослав. Оскільки Володимир помер у 1015 році, виникає припущення, що Софію заклали раніше. Це припущення підтвердили і дослідження настінних написів у Софійському соборі, які були проведені київським ученим С. Висоцьким у ХХ сторіччі.
Софійський собор з деревяною дзвіницею (справа) на рисунку Абрахама ван Вестерфельда (1651)
Ярослав Мудрий
Софійський собор являє собою надзвичайно красиву будівлю з тринадцятьма куполами. Таке архітектурне рішення не випадкове кількість голів собору символізує Ісуса Христа і його дванадцять учнів-апостолів. Стіни собору майстерно прикрашені різнобарвними мозаїками та фресками. З історичних джерел дізнаємось, що у давнину при храмі існував монастир, який у наш час поновив свою роботу. Залишається додати, що собор у Києві будувався за аналогією із Софійським собором у Константинополі як головна будівля держави. І хоч відомо, що його зводили візантійські майстри, він не є копією константинопольської Софії.
У наш час найдавніша споруда Києва, повна назва якої звучить як Собор Святої Софії Премудрості Божої, тішить око киян і гостей міста в історичному центрі Києва, на території Софійського монастиря.