Літописи донесли до нас настрій, який царив в російському таборі. Якщо більш досвідчені воєводи вагалися і не були впевнені, чи потрібно переходити річку, то зовсім інакше повів себе молодий і темпераментний князь Семен Пожарський. Навіть свідчення полонених козаків про великі сили татар лише розпалили марнославного воєводу. «Давай ханішку! Давай Нурадина, давай Калгу! Усіх їх бодених матерів і вирубаємо, і виполонемо!» – кричав Пожарський.
Таким чином, князь розраховував на повну перемогу і першим почав бій, перейшовши на інший берег чи то Куколки, чи то Сосновки. Ромодановський з невеликим загоном залишився на правому березі ріки. На протилежному березі росіяни почали встановлювати свої батареї. Проти них спочатку виступив зовсім невеликий авангард Виговського – по деяким оцінкам, всього п’ять тисяч чоловік – козаків, європейських найманців і татар. Звісно, що цей поставлений для заманювання загін, як тільки почали стріляти російські гармати, швидко відступив, відтягуючи за собою від переправи розпалене першою вдачею московське військо. Давався взнаки характер будь-якої феодальної армії – шляхетні лицарі в усі часи мало піклувалися про взаємодію з піхотою та артилерією, а побачивши можливість здійснити подвиг, втрачали обережність і забували про дисципліну. Схоже на те, що саме так повели себе російські дворяни і потрапили в пастку. Виговський свідомо відступав у напрямку Пустої Торговиці, де, як ми пам’ятаємо, стояли основні татарські сили Нурадина і Калги.
Наведемо тут розповідь про ще один важливий епізод битви, але відразу ж пояснимо, що він міститься в праці «Гетьманство Виговського» М. Костомарова, який користувався не дуже достовірними відомостями з літопису Величка і польської хроніки В. Коховського. Опис цього епізоду завдяки авторитету історика перекочував в труди І. Левицького, В. Каргалова, Ю. Мицика, О. Апанович, але ставиться під аргументований сумнів О. Лазаревським і сучасним знавцем проблеми А. Бульвінським. Епізод стосується допомоги, яку нібито забезпечив Виговському С. Гуляницький.
Отже, якщо приймати на віру інформацію Костомарова, поки росіяни наздоганяли гетьмана, Степан Гуляницький з іншим козацьким загоном готував їм сюрприз, що повинен був доповнити картину, пензлі для якої вже тримали в руках татари. Під прикриттям навмисно виритого рову козаки рушили до мосту через Куколку. Він був зруйнований, що вже не давало московітам повернутися тим же шляхом. Але й цього С. Гуляницькому здалося недостатньо. Залишками цієї споруди, а також вербою та комишами козаки загатили річку, Куколка розлилася по простору за спинами кінноти Пожарського, перетворивши лук на болото. Інше болото поступово опинилося, навпаки, перед обличчям росіян – це було те саме урочище Торговиця. Московіти знали про це місце, щоправда, не відали, наскільки далеко простягається це болото, а також не могли собі уявити, що тут знайде укриття чисельна татарська кавалерія, яка ще й знайде спосіб обійти небезпечну трясовину під час атаки.
Якщо все було саме так, то успішні дії козаків під Конотопом ще раз підтвердили той факт, що у вмінні пристосовуватися до місцевості і пристосовувати цю місцевість до себе їм не було рівних. Це дає нам привід звернутися до короткого аналізу бойових характеристик супротивників дворянської кінноти – козацького війська. Звісно, формат даної книги навряд чи вимагає від нас ретельного повторення усіх тих описів козаків-воїнів, що легко можна знайти у будь-якій відомій праці з історії козацтва. Ми звернемо увагу лише на деякі важливі риси військового мистецтва славетних українських вояків.
Примечания
1
Програма 5-го класу.
2
Програма 5-го класу.
3
Програма 6-го класу.
4
Не входить у шкільну програму.
5
Програма 5-го класу.
6
Програма 11-го класу (додатково).
7
Програма 11-го класу.
8
Програма 11-го класу (додатково).
9
Не входить у шкільну програму.
10
Програма 6-го класу.
11
Не входить у шкільну програму.
12
Програма 10-го класу.
13
Програма 11-го класу (додатково).
14
Програма 11-го класу (додатково).
15
Програма 11-го класу (додатково).
16
Програма 7-го класу.
17
Програма 10-го класу.
18
Програма 5-го класу.
19
Не входить у шкільну програму.
20
Не входить у шкільну програму.
21
Не входить у шкільну програму.
22
Не входить у шкільну програму.
23
Не входить у шкільну програму.
24
Програма 8-го класу (додатково).
25
Програма 8-го класу.
26
Програма 11-го класу (додатково).
27
Програма 11-го класу (додатково).
28
Програма 11-го класу (додатково).
29
Програма 11-го класу (додатково).
30
Програма 11-го класу.
31
Програма 11-го класу (додатково).
32
Програма 11-го класу.
33
Програма 8-го класу.
34
Програма 7-го класу.
35
Програма 11-го класу.
36
Програма 7-го класу.
37
Програма 8-го класу.
38
Програма 8-го класу.
39
Програма 5-го класу.
40
Програма 5-го класу.
41
Програма 11-го класу (додатково).
42
Програма 11-го класу.
43
Не входить у шкільну програму.
44
Не входить у шкільну програму.
45
Не входить у шкільну програму.
46
Програма 10-го класу (додатково).
47
Програма 10-го класу (додатково).
48
Програма 10-го класу.
49
Програма 6-го класу.
50
Не входить у шкільну програму.
51
Програма 6-го класу.
52
Програма 9-го класу.
53
Програма 8-го класу.
54
Програма 11-го класу (додатково).
55
Програма 11-го класу (додатково).
56
Програма 11-го класу.
57
Програма 10-го класу (додатково)
58
Алебастр.
59
Солхат – давня назва Старого Криму, першої столиці Кримського ханства.
60
Перепустка (татар.).
61
Акт віри (ісп.).
62
У містах, які мали складське право, купці змушені були продавати свій товар протягом визначеного магістратом часу.
63
Не входить у шкільну програму.
64
Не входить у шкільну програму.
65
Інші, менш поважні, джерела стверджують, що чисельність армії сягала 150 тисяч чоловік. Багато істориків стверджує, що армія Трубецького була значно меншою, ніж 100 тисяч.
66
Місництво – у Московській Русі XV–XVII ст. – порядок заміщення державних посад боярами залежно від знатності роду і міри важливості посад, що займалися предками.
67
Раніш Трубецькой мав інше завдання – рушити на Переяслав, там домогтися присяги від козаків і виборів нового гетьмана. Цей наказ на відміну від таємного – про можливі поступки Виговському, і був оприлюднений. Згідно нього князь повинен був вимагати наступне: негайне складання 60-тисячного реєстру, з поверненням усіх зайвих у попередній стан; згоди на перебування в містах російських воєвод; страти білоруського полковника І. Нечая; заборони приймати втікачів з Росії; відмови від самостійної зовнішньої політики; обов’язкового затвердження будь-якого нового гетьмана у Москві; обіцянки не приймати полковників, яких призначає гетьман без участі ради. Очевидно, що погодження з цими умовами суттєво обмежувало автономію Української держави.
68
За іншими даними, Пожарського вислав проти Дорошенка до Срібного не Трубецькой, а Ромодановський із Лохвиць ще до виступу Трубецького з Путивля.
69
Літописець все ж наполягає на тому, що Конотоп обложило більш ніж стотисячне військо. В історичній литературі зустрічається число 70 тисяч з урахуванням козаків Безпалого і підкріплення Куракіна.
70
Нині смт. Новий Биков в Чернігівській області.
71
Зараз на цьому місці знаходиться одне з сіл Бахмацького району Чернігівської області.
72
Акуратність у використанні джерел вимагає від нас передати і дещо відмінний від наведеного хід подій, який надає в своєму літописі Величко. За його словами, 28 червня Виговський не чекав на росіян на переправі після бою з передовими частинами Трубецького, що відбувся напередодні. На світанку 28 червня гетьман атакував частини І. Безпалого біля Конотопа. І навіть після цього він не відійшов від міста. Бачачи дуже невелику кількість людей у супротивника, Трубецькой відправив проти нього Пожарського. Відбулася ще одна сутичка під Конотопом, в якій Виговський, ясна річ, відступив. Пожарський погнався за ним і на плечах ворогів переправився через Куколку.