Варіант 2:
«Бажаю здоров’я. Сержант поліції Дронь. Ваші вимоги є незаконними й суперечать Кодексу України про адміністративні правопорушення (Кримінальному кодексу України – доцільно визначити відповідну статтю). Якщо ви не припините свої дії, я змушений буду доповісти старшому начальникові та скласти відповідний рапорт. Якщо моя відповідь вас не задовольнила, ви можете звернутися до старшого начальника, який перебуває… (назва вулиці, площі, приміщення тощо)».
2.2.4. Спілкування з людьми з особливими потребами
Під час спілкування з людьми з особливими потребами поліцейський повинен діяти за загальними правилами спілкування з громадянами.
а) з людиною у візку:
– не можна самовільно без дозволу котити візок;
– при спілкуванні обличчя співрозмовників мають бути на одному рівні (треба присісти або сісти поруч на стільці);
– при спілкуванні з людиною в кріслі-візку, яка є разом із супроводжуючою її особою, потрібно в першу чергу звертатися і розмовляти з нею, а не із супроводжуючою особою;
– часто люди у візку бояться звертатися про допомогу. Треба зробити крок назустріч і спитатися – чим можна допомогти. Допомога має бути ненав’язливою і не надмірною;
б) з людиною з вадами слуху і мови:
– при розмові з нечуючими необхідно дивитися безпосередньо на співрозмовника, повільно і чітко промовляти слова із виразною мімікою. Важливо, щоб джерело світла не було за вашою спиною, бо в такому випадку ваше обличчя буде затінене;
– необхідно мати можливість спілкуватися за допомогою переписки: мати листки паперу, блокнот, ручку/олівець тощо. Звичайно, треба писати читабельним почерком, не формулювати довгих фраз;
– не затемнювати обличчя, особливо уста, і не закривати його руками, волоссям тощо;
– щоб привернути увагу людини, яка не чує, необхідно торкнутися її злегка за плече або помахати до неї рукою. Починати розмову після того, коли вас помітили. Кричати не варто;
– якщо нечуюча людина користується послугою сурдоперекладача, то при спілкуванні необхідно дивитися на того, хто звернувся за послугою. Тобто, на нечуючу людину, а не на перекладача;
в) з людиною з вадами зору:
– спілкуючись із незрячою людиною, необхідно представитися хто ви, які маєте повноваження, після чого запитати – чим допомогти;
– при супроводі у приміщенні необхідно попереджувати про перешкоди, які є на шляху, наприклад: «зараз будуть сходи, двері з порогом тощо». При можливості озвучувати інформацію про оточення;
– якщо незрячу людину припровадили до кабінету службової особи, необхідно інформувати, куди її привели, назвати цю людину й інших присутніх;
– якщо збираєтеся читати, попередьте про це;
– не можна замінювати читання будь-якого документа його переказом, особливо, якщо при цьому треба поставити підпис;
– не можна тягнути незрячу людину за собою. Треба попередити про необхідність руху та чітко пояснити – куди потрібно прямувати;
– під час спілкування з людьми з особливими потребами поліцейський повинен дотримуватись заходів особистої безпеки.
2.2.5. Спілкування з представниками засобів масової інформації
У разі звернення представника засобів масової інформації поліцейський повинен:
– діяти за загальними правилами спілкування з громадянами;
– під час забезпечення публічної безпеки і порядку на місці події не повинен приховувати своє обличчя від відеокамер та боязко ухилятися від спілкування з журналістами;
– утриматись від висловлювання власних міркувань;
– пояснити, хто уповноважений коментувати конкретні події, та надати контактні дані відповідної особи.
НЕ ПІДЛЯГАЮТЬ РОЗГОЛОШЕННЮ ВІДОМОСТІ, ЩО СТАНОВЛЯТЬ ДЕРЖАВНУ АБО СЛУЖБОВУ ТАЄМНИЦЮ!
Приклад відповіді на звернення:
«Бажаю здоров’я! Капрал поліції Мирний. Ми несемо службу із забезпечення публічної безпеки і порядку. За більш детальною інформацією вам доцільно звернутися до старшого начальника, який перебуває…»
У разі, коли представник засобів масової інформації перешкоджає виконувати функціональні обов’язки, поліцейський має повідомити, що згідно зі ст. 36 «Вимога залишити місце і обмеження доступу на визначену територію» Закону України «Про національну поліцію»:
– поліцейський уповноважений вимагати від особи (осіб) залишити визначене місце на певний строк або заборонити чи обмежити особам доступ до визначеної території або об’єктів, якщо це необхідно для забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони життя і здоров’я людей, для збереження та фіксації слідів правопорушення;
– поліцейський може обмежувати або забороняти рух транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних доріг у разі затримання осіб відповідно до закону, під час аварій, інших надзвичайних ситуацій, якщо це необхідно для забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони життя і здоров’я людей;
– повідомити представникові засобів масової інформації, що його дії можуть бути кваліфіковані як перешкоджання діяльності поліцейського;
– поінформувати безпосереднього начальника або чергового територіального органу Національної поліції;
– озвучити журналістові його право оскаржити дії працівника поліції до вищого органу, прокуратури чи суду.
Приклад звернення до працівника засобів масової інформації:
«Бажаю здоров’я! Капрал поліції Мирненко. Ми несемо службу із забезпечення публічної безпеки і порядку. Ваші дії перешкоджають виконанню обов’язків працівників поліції. Негайно припиніть свої протиправні дії. Інакше, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», щодо вас буде застосовано превентивні поліцейські заходи».
Документом, який підтверджує повноваження представника засобів масової інформації, може бути:
– редакційне посвідчення;
– посвідчення журналіста, видане Національною спілкою журналістів України;
– посвідчення журналіста, видане медіа-профспілкою;
– акредитаційна картка;
– прес-картка інших журналістських, зокрема міжнародних, організацій.
ПІД ЧАС КОНТАКТУВАННЯ З ПРЕДСТАВНИКАМИ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЕНО:
– несанкціоновано вилучати засоби фото-, відео-, аудіозапису та відповідні носії інформації;
– перешкоджати їх законній діяльності (закриття об’єктива, вимкнення камери тощо);
– самостійно приймати рішення щодо обмеження доступу журналіста до місць, відвідування яких дозволено законодавством.
Приклад відповіді на запитання:
«Беремо участь у забезпеченні публічної безпеки і порядку під час проведення… (назва заходу). Завданням підрозділу є недопущення порушень публічної безпеки і порядку на вулиці… (назва вулиці, площі, приміщення тощо). За детальною інформацією звертайтеся до старшого начальника, який перебуває… (контактні дані)».
3. НАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
3.1. Ознаки клінічної та біологічної смерті
Біологічна смерть – це незворотне припинення життєдіяльності організму, яке настає після клінічної смерті.
Клінічна смерть – це такий стан організму, який виникає протягом декількох (3 – 5) хвилин після зупинки дихання та кровообігу, коли зникають всі зовнішні прояви життєдіяльності. У цьому стані зовнішніх признаків смерті організму (відсутність серцевих скорочень, самостійного дихання, рефлексів на зовнішні дії) зберігається потенційна можливість відновлення його життєвих функцій за допомогою методики реанімації.
3.2. Підтримка життєдіяльності дорослої людини (Алгоритм АВС)
Це комплекс реанімаційних дій, які сприяють насиченню киснем життєво важливих органів (мозку, серця).