Більшість була за єдиного чоловічого представника династії – великого князя Петра Олексійовича, онука Петра I від загиблого під час допитів старшого сина Олексія. За Петра Олексійовича стояла родовита знать, яка вважала його єдиним законним спадкоємцем, народженим від гідного царської крові шлюбу.
Але граф Толстой, генерал-прокурор Ягужинський, канцлер граф Головкін і Меншиков на чолі служивої знаті не могли сподіватися на збереження отриманої від Петра I влади за Петра Олексійовича, з іншого боку, коронацію імператриці можна було витлумачити як непряму вказівку Петра I на спадкоємицю.
Сама ж Катерина, коли переконалася, що більше немає надії на видужання мужа, то спішно доручила Меншикову і Толстому діяти на користь її прав. Пощастило Катерині, що гвардія була віддана Петрові, а тому цю відданість вона легко може – що й станеться – перенести на імператрицю.
Примечания
1
Домострой – російська історико-літературна пам’ятка ХV – ХVІ ст.; збірник громадських, релігійних, державних та сімейно-побутових правил. Це своєрідний статут, що показує з позицій феодальних ідеалів держави і побут заможної родини, де панує сувора патріархальна влада батька. Згодом поняття «домострой» стало загальним визначенням консервативного, віджилого в побуті.
2
Лівонія – на межі ХІІ – ХІІІ ст. область розселення лівів. До 1561 р. Лівонією називалася територія Латвії та Естонії, що її захопили німецькі хрестоносці. На цій території була конфедерація з 5 феодальних утворень – зокрема, Лівонський орден. З часом за цією територією закріпилася назва Ліфляндія. Лівонська війна 1558–1563 рр. – війна Росії проти Лівонського ордену, а з 1561 р., після його розпаду, – проти Польщі, Литви, Швеції та Данії за вихід до Балтійського моря.
3
За іншими даними (версією), першим чоловіком Марти Скавронської був не трубач Крузе, а драгун Рабе. Ця версія потрапила навіть у художню літературу, наприклад, у роман О. М. Толстого «Петро Перший». Ще за іншою версією – це її дівоче прізвище, а якийсь Йоганн Рабе був її батьком.
4
Про нього й нині пишуть, здебільшого в парадоксальному стилі, щось на кшталт: поганий хороший цар. Зазначають, що Петра І в Україні (яку він, між іншим, знищив, перетворивши її на Малоросійську провінцію), «совершенно неоднозначно оценивают». І тут же додають: «Да и в самой России к нему противоречивое отношение. Некоторые историки считают его тираном и деспотом, некоторые спасителем».