Хотілося б вірити, що «Стійкий принц», який нарешті повернувся до нас на сторінках цього видання разом з уже відомою нам комедією «Дама-примара», зацікавить не лише фахівців, які займаються проблемами культури і літератури доби бароко, і стане у пригоді не лише студентам-філологам, які вивчатимуть твори Кальдерона в курсі історії світової літератури. Можливо, знайдуться навіть нові перекладачі, які захочуть відкрити для вітчизняної публіки п’єси Кальдерона, досі не відтворені українською мовою.
Нарешті, просто не може бути, щоб такий потужний матеріал не зацікавив українських режисерів! Адже драматургія іспанського митця – це дійсно «великий театр світу», театр буремних пристрастей, глибокої і щирої віри, трепетного кохання, неоднозначних характерів, несподіваних спостережень, грандіозних метафор, яскравого гумору, глибоких думок і вічних проблем, які за чотириста років не втратили своєї гостроти.
Тетяна Рязанцева
Стійкий принц
Трагедія на 3 дії[8]
ДІЙОВІ ОСОБИ
Король Феса.
Фенікс, його донька.
Мулей, воєначальник маврів.
Тарудант, король Марокко.
Селім, прислужник.
Естрелья, Роза, Зара – служниці Фенікс.
Фернандо, португальський принц.
Енріке, португальський принц, брат Фернандо.
Альфонсо, король Португалії.
Дон Хуан Коутіньйо, старий воїн.
Бріто, блазень.
Раби.
Дія відбувається у місті Фесi і в околицях Танжера.
Дія Перша
З’являються два раби і Зара.
Зара
1-й раб
Зара
2-й раб
Зара
2-й раб
Зара
Раби (співають)
З’являється Роза.
Роза
Раби йдуть, і в супроводі служниць з’являється Фенікс.
Естрелья
Зара
Фенікс
Естрелья
(Подає люстро.)
Фенікс
Селім
Фенікс
Зара
Роза
Фенікс
Зара
З’являється король із портретом.
Король
Фенікс
Король
Фенікс
Король
Фенікс
(Убік.)
Король
Фенікс
Чути гарматний постріл.
Зара
Король
Входить Мулей з генеральським жезлом.
Мулей
Король
Мулей
(Убік.)
Фенікс
Мулей
(Убік.)
Король
Мулей
Король
Фенікс
Король
Мулей
Король
Король іде.
Мулей
Фенікс
Мулей
Фенікс
Мулей
Фенікс
Мулей
Фенікс
Мулей
Фенікс
Мулей
Фенікс
Мулей
Фенікс
Мулей
Фенікс
Мулей
Фенікс
Мулей
Фенікс
Мулей
Фенікс
Мулей
Фенікс
Мулей
Фенікс
Мулей
Фенікс
Мулей
Фенікс
Мулей
Фенікс
Мулей
Фенікс
Мулей
Фенікс
Мулей
Ідуть.
Чути сурму, гамір висадки, і з’являються інфант дон Фернандо, дон Енріке і дон Хуан Коутіньйо.
Дон Фернандо
Дон Енріке
(Падає.)
Дон Фернандо
Дон Енріке
Дон Хуан
Дон Фернандо
Дон Хуан
З’являється блазень Бріто в солдатській одежі.
Бріто
Дон Фернандо
Бріто
Дон Енріке
Дон Фернандо
Дон Енріке
Дон Фернандо
З’являється дон Хуан.
Дон Хуан
Дон Фернандо
Дон Енріке
(Ідуть.)
Бріто
Бріто зникає, чути брязкіт зброї, і з’являються дон Хуан і дон Енріке, кожен веде двобій з маврами.
Дон Енріке
Дон Хуан
Дон Енріке
Дон Хуан
Дон Енріке
Дон Хуан
Вони зникають, і з’являються дон Фернандо зі шпагою Мулея та Мулей із серцеподібним шкіряним щитом.
Дон Фернандо
Примечания
1
Див.: Chabâs J. Historia de la literatura española. – La Habana, 1967. – P. 192 – 193
2
Оригінальний текст листа Кальдерона, адресованого А. Пересу де Гусману, див.: http://bib.cervantesvirtual.com/servlet/sirveobras/003605410 00025062979079/p0000001.htm#i_0_
3
White H. C. the metaphysical Poets. a s tudy in religious Experience. – new York: collier Books; london: collier-macmillan ltd., 1966 – P. 116–117.
4
Існує також незавершена опера «Життя – це сон» українського композитора, музичного педагога і фольклориста П. І. Сениці (1879–1960) на основі однойменної драми Кальдерона.
5
Повний текст: Франко І. Я. Війт заламейський // Франко І. Я. Зібрання творів у 50 т. – Т. 24: Драматичні твори. – К., 1979. – С. 123–186.
6
Переклад М. Литвинця див. у журналі «Тема». – 2000. – № 1. З нагоди ювілею Кальдерона у Києві відбулася наукова конференція, в ході якої обговорювалися питання, пов’язані з творчістю видатного драматурга. Матеріали конференції див. у журналі «Вікно в світ». – 2000. – № 3. В цьому ж числі містяться й деякі зі згадуваних вище перекладів поезій Кальдерона.
7
Детальніше див.: Стрілець В. Театральна легенда // Кінотеатр. – 1995. – № 0 (пробний випуск). – С. 36–43.
8
Перекладено за виданням: Don Pedro Calderon de la Barca. El Príncipe constante. Cambridge: At the University Press, 1957
9
Інфант – титул принців королівського дому в Іспанії та Португалії. Портрет інфанта – художня вигадка Кальдерона (мусульманська релігія забороняє зображати людину).
10
Сеута – північноафриканське місто, розташоване на березі Гібралтарської протоки. Завойоване португальцями 1415 р.
11
Берберійське узбережжя – узбережжя Африки.
12
Геркулесова протока – Гібралтар.
13
Магомет (Мухаммад, Мухаммед, бл. 570–632) – у мусульманській традиції засновник ісламу.
14
Кавказ неприступний – символічне означення нездоланної перешкоди.
15
Танжер – місто на півночі Марокко, на березі Гібралтарської протоки, головна мета португальської експансії у Північній Африці. Португальці кілька разів намагалися взяти Танжер, але їм не вдавалося втримати його. Остаточну перемогу вони здобули лише 1471 р. Місто залишалося володінням Португалії до 1662 р.
16
Нептун (грецьк. Посейдон) – у давньоримській міфології бог – володар морів, часто зображався у супроводі почту з морських божеств і мешканців глибин.
17
Вавилон – місто, де, за біблійними переказами, люди намагалися побудувати велетенську вежу, аби досягти неба. Розгніваний Бог змішав людські мови і позбавив будівничих можливості порозумітися, завадивши тим реалізації їхнього зухвалого наміру. Серед творів Кальдерона є також ауто «Вавилонська вежа» (La T orre de Babilonia, 1672), де розроблено цей біблійний сюжет. У переносному значенні Вавилон – символ могутнього, але розбещеного міста, «столиці гріха». У п’єсі «Стійкий принц» це слово вжито в значенні: «безліч», «скупчення».
18
Висячі сади, або сади Семіраміди, цариці Вавилонської, – одне із семи чудес Стародавнього світу. Семіраміда є персонажем п’єси Кальдерона «Дочка повітря» (La Hija del A ire, 1653).
19
Армада – флот, велика кількість бойових кораблів, що зібралися або діють в одному місці.
20
Едуард Португальський – король Едуард І (1391–1438), старший брат інфантів Енріке і Фернандо, вступив на трон 1433 року.
21
Дон Енріке (дон Енріке де Авіс-і-Ланкастер) – принц Генріх Мореплавець (1394–1460), один з головних організаторів невдалого завоювання Танжера (1437). Відіграв значну роль в історії Великих географічних відкриттів. У морехідній школі, заснованій ним у м. Сагреш, навчався Христофор Колумб.
22
Дон Фернандо (дон Фернандо де Авіс-і-Ланкастер) – принц Фердинанд Португальський Блаженний (1402–1443), знаний також як «Святий інфант», день пам’яті – 15 червня.
23
Орден Христа (повна назва: Королівський орден лицарів Господа нашого Ісуса Христа) – португальський духовно-лицарський орден, заснований 1319 р. Емблема ордену – червоний хрест. Одним з Великих магістрів ордену був інфант дон Енріке (Генріх Мореплавець).
24
Орден Авіса (повна назва: орден Святого Бенедикта з Авіса) – один з найдавніших духовно-лицарських орденів Португалії, заснований 1162 р. Авіс – місто, де знаходилася штаб-квартира ордену. Емблема ордену – зелений хрест особливої форми.
25
Морабіти – мусульманські пустельники, релігійні подвижники, яким приписували особливі здібності, наприклад, здатність передбачати майбутнє.
26
Аркебуза – ґнотова рушниця, яку заряджали з дула кам’яними, пізніше свинцевими, кулями.