«Я переконаний, вона була злою чарівницею», подумав Діґорі, а вголос запитав:
Але що буде з Поллі?
Ти мені вже геть набрид зі своїм запитанням! розсердився дядько Ендру. Так ніби це має якесь значення. Моїм першим завданням було зясувати, що там зберігалося в коробці. Вона була дуже давня. І я навіть тоді знав уже досить, аби зрозуміти, що вона не ані грецька, ані давньоєгипетська, ані вавилонська, ані хетська, ані китайська. Вона була давнішою, ніж будь-яка з тих цивілізацій. О, то був великий день, коли нарешті я довідався істину. Коробка походила з Атлантиди, з того зниклого острова. Це означало, що вона на сотні років давніша, аніж будь-які речі камяної доби, викопані в Європі. Але на відміну від них вона не була грубо обробленою річчю. Бо на початку часів Атлантида була великим містом із палацами, храмами й ученими людьми.
Він замовк на мить, ніби сподівався почути щось від Діґорі. Але хлопчику його дядько подобався з кожною хвилиною дедалі менше, тож він не сказав нічого.
Тим часом, провадив дядько Ендру, я багато чого довідався з інших джерел (я не зміг би пояснити їх малому хлопцеві) про магію загалом. Це означало, що в мене склалося виразне уявлення про те, що могло зберігатися в тій коробці. За допомогою різних тестів я звузив можливості. Для цього мені довелося познайомитися з по-диявольському дивними людьми й вивчити їхній дуже неприємний досвід. Така практика погано подіяла мені на голову. Не так легко стати чаклуном. Зрештою я втратив здоровя. Але я домігся чогось кращого. І в кінцевому підсумку я про все довідався. Хоч там не було нікого, хто міг би його підслухати, він нахилився до небожа й перейшов на шепіт: У коробці з Атлантиди зберігалося щось принесене з іншого світу, коли наш світ тільки починався.
Що? запитав Діґорі, який тепер зацікавився, попри власне бажання.
Лише пилюка, сказав дядько Ендру. Дрібна, суха пилюка. Там не було нічого такого, що могло б привабити зір. Нічого, що могло б виправдати ціле життя тяжкої праці, можна так сказати. Та коли я подивився на ту пилюку (я подбав про те, щоб не торкатися її) і подумав про те, що кожна піщинка колись перебувала в іншому світі я не хотів сказати на іншій планеті, адже планети становлять частину нашого світу й ти можеш дістатися до них, якщо подорожуватимеш далеко й довго але у справді іншому світі іншому всесвіті іншому просторі, десь там, куди ти ніколи не зможеш дістатися, навіть якби ти мандрував у просторі цього всесвіту вічно й вічно, адже до того світу ти можеш дістатися, лише застосувавши магію, більше ніяк!
Тут дядько Ендру потер руки, аж поки суглоби затріщали, як вогні феєрверка.
Я знав, провадив він, що слід лише привести себе у відповідну форму, й ця пилюка приведе туди, звідки вона походить. Але труднощі в тому, як привести себе у відповідну форму. Мої перші експерименти всі зазнали невдачі. Я випробовував їх на морських свинках. Деякі з них померли. Деякі вибухнули, як маленькі бомби.
Ти вчинив із ними жорстоко, сказав Діґорі; колись він мав приручену морську свинку.
Як ти вмієш відхилятися від теми, зауважив дядько Ендру. Тварини створені для таких експериментів. Я їх купив. Дай-но мені подумати де я був? Ага, так. Нарешті мені вдалося виготовити кільця жовті кільця. Але виникло нове ускладнення. Я був цілком переконаний, що жовте кільце відправить будь-яке створіння, що доторкнеться до нього, до іншого світу. Але яку я матиму від цього користь, якщо не зможу примусити їх повернутися й розповісти мені, що вони там знайшли?
А що буде з ними? запитав Діґорі. У добру халепу вони потраплять, якщо не зможуть повернутися назад.
Ти на все дивишся хибним поглядом. Дядько Ендру добряче дратувався. Невже ти не розумієш, що йдеться про великий експеримент? Головна причина того, чому я когось посилаю до іншого світу, полягає в тому, що я хочу довідатися, який він є.
У такому разі, чому ти не відправишся туди власною особою?
Діґорі ніколи не бачив такого ображеного й здивованого погляду, яким подивився на нього дядько після його простого запитання.
Я? вигукнув він. Цей хлопець, певно, збожеволів! Щоб чоловік мого віку та з моїм здоровям ризикнув спізнати шок і небезпеки, будучи несподівано закинутий до іншого світу? Я ще ніколи не чув чогось такого безглуздого у своєму житті! Ти усвідомлюєш, що ти сказав? Подумай, що означає інший світ, ти можеш натрапити там на що завгодно що завгодно!
А тому ти вирішив послати туди Поллі, сказав Діґорі. Його щоки палахкотіли тепер від гніву. І я можу лише сказати, додав він, хоч ти й мій дядько, ти повівся як боягуз, пославши дівчину в місце, куди сам боїшся потрапити.
Помовчіть, сер, сказав дядько Ендру, стукнувши кулаком по столу. Я не стерплю, щоб малий брудний школяр так говорив про мене. Ти нічого не розумієш. Я великий учений, маг, фахівець, який здійснює експеримент. Звичайно ж, мені потрібні живі обєкти для цього. Благослови мене, Боже, тепер ти мені скажеш, що я мав запитати дозволу в морських свинок, перш ніж використати їх! Жодної великої мудрості не вдасться досягти без жертви. Але думка про те, що я сам повинен піти туди, куди посилаю інших, безглузда. Це те саме, що примушувати генерала воювати простим солдатом. Якщо мене вбють, що станеться з працею всього мого життя?