Зараз не той час, щоб одружуватися, заперечував Веріті. У мене немає на це часу. Давай відкладемо на рік. Гадаю, тебе це влаштує.
Я подивився на худорлявого чоловіка із землистим кольором обличчя, що сидів за столом у короля. Куди ж подівся той щирий і добродушний принц, якого я памятав з дитинства? За місяць йому стало ще гірше. Він покрутив шматочок хліба і знову поклав. Його щоки та очі зблякли, волосся знебарвилось. Білки очей пожовтіли. Якби таке сталося з собакою, то Барріч давав би їй глистогінне.
Два дні тому я ходив на полювання з Леоном. Він зловив для мене кролика, сказав я, хоч до мене ніхто й не звертався.
Два дні тому я ходив на полювання з Леоном. Він зловив для мене кролика, сказав я, хоч до мене ніхто й не звертався.
Веріті повернувся до мене. На обличчі промайнула тінь його давньої усмішки.
Ти полював на кроликів з моїм вовкодавом?
Йому сподобалося. Але він сумує за вами. Він приніс мені кролика, я похвалив, та Леонові все одно цього мало.
Не міг пояснити, як на мене дивився той пес. З його погляду та поведінки я чітко зрозумів, що цей кролик не для мене.
Веріті взяв склянку. Його руки злегка тремтіли.
Я радий, що він гуляє з тобою. Це краще, аніж
Весілля порадує людей, втрутився Шрюд. Я старію, Веріті. Настали скрутні часи. На людей звалюється лихо за лихом, а я не смію обіцяти їм того, чого не зроблю. Острівяни мають рацію, Веріті: ми вже не ті воїни, що колись заселяли ці землі. Ми стали осілими людьми, яких можна залякати, на відміну від кочовиків та піратів. І нас так само можна знищити. Коли осілі люди шукають захисту, вони бажають устійненості.
Я рвучко підняв голову. Присягаюся, то були слова Чейда. Виходить, він допомагав готувати весілля? Я зацікавився і почав міркувати, чому ж мене викликали до сніданку.
Так ми зможемо підбадьорити народ, Веріті. Ти не такий галантний, як Регал, і не всіх зумієш переконати, що впораєшся з будь-якою проблемою, як Чівелрі. Це не означає, що ти невдаха: з усіх представників нашої династії ти найкраще володієш Скіллом, а у багатьох справах твої військові й тактичні таланти відіграли важливішу роль, аніж дипломатія Чівелрі.
Я припустив, що король навмисне підготував цю промову для моїх вух, і спостерігав за ним, коли той замовк. Він узяв кавалок сиру, намастив скибку джемом і почав їсти із замисленим виглядом. Веріті мовчав, спостерігаючи за батьком. Здавалося, він уважно слухає, але заразом думає про своє, як людина, що відчайдушно бореться зі сном, бо їй треба бути напоготові, хоча єдине, про що вона мріє, це опустити голову й заплющити очі. Я захоплювався здатністю Веріті користатися Скіллом щодня, адже з мого невеликого досвіду знав, як важко одночасно опиратися спокусам Скіллу й підкоряти його своїй волі.
Шрюд переводив погляд з мене на Веріті.
Якщо коротко, ти мусиш одружитися. Окрім того, ти мусиш зачати дитину. Це підбадьорить людей. Вони скажуть: «Ну, не все так погано, якщо наш принц не боїться одружуватись і заводити дітей. Якби наше королівство було на межі розпаду, то він би цього не зробив».
Певна річ, ми ж з тобою знаємо краще, промовив Веріті з гіркотою, якої я досі жодного разу не чув.
Веріті почав батько, але принц перебив його:
Мій королю, сказав він офіційним голосом. Ми обидва знаємо, що нашому королівству загрожує розруха. І ми не можемо зараз втрачати пильності. У мене немає часу на залицяння, не кажучи вже про майстерне ведення перемовин для пошуку нареченої королівської крові. Пірати на червоних кораблях нападатимуть, поки стоїть гарна погода. Коли вона погіршиться і шторми відженуть кораблі до їхніх берегів, то нам потрібно усі свої сили та розум спрямувати на укріплення узбережжя та підготовку матросів для власних бойових суден. Ось що я хотів з тобою обговорити. Нам треба побудувати власний флот, а не розкішні торгові кораблі, що плавають, як равлики, спокушаючи піратів. У нас колись були такі бойові судна, а старі корабельні інженери ще не забули, як їх будувати. Нам потрібно дати бій острівянам, незважаючи на зимові шторми. Якщо ми почнемо будувати судна та готувати людей уже зараз, то до весни принаймні зможемо відігнати піратів від берега, а до зими зможемо
На це потрібні гроші. А від наляканих людей їх важко отримати. Щоб дістати потрібну суму, треба, щоб наші купці спокійно торгували, а фермери не боялися випасати свої стада у приморських долинах і на пагорбах. Тому все впирається у твоє весілля, Веріті.
Веріті оживився під час розмови про бойові кораблі, а тепер знову відкинувся у кріслі. Він зівяв, наче його внутрішній стрижень кудись зник. Я боявся, що він зараз зомліє.
На це ваша воля, мій королю, сказав він, але похитав головою, заперечуючи власні слова. Я пристану на вашу мудру пораду. Це обовязок принца перед його королем та королівством. Але, батьку, мені, як чоловіку, неприємно і безглуздо одружуватися з жінкою, яку обере мій молодший брат. Бюсь об заклад, що, побачивши Регала, вона не захоче навіть стояти біля мене.
Веріті подивився на свої руки, вкриті бойовими та робочими шрамами. Вони виразно проступали на блідій шкірі. Я почув, як він шепоче: