А у мене є вибір? вїдливо запитав я.
Чейд перетовк насіння, зсипав його в ситечко і поставив над чашкою.
Ні, нарешті промовив він, наче добре обдумавши мої слова. У нас обох немає вибору в багатьох речах.
Чейд подивився на мене. Його очі бігали. Потім він знову повернувся до свого насіння.
Тобі треба до кінця літа пити лише воду або чай, промовив він. Твій піт смердить вином, а мязи, як на твій вік, дуже кволі. Медитація з Галеном усю зиму лише нашкодила твоєму тілу. Тобі треба більше рухатися. Почнеш сьогодні ж. Підніматимешся в башту Веріті чотири рази на день і приноситимеш йому їжу та чай. Я покажу тобі, як їх готувати. Не ходи до нього з таким похмурим обличчям, а всміхайся і поводься приязно. Можливо, коли ти трішки побудеш на побігеньках у Веріті, то зрозумієш, чому я не приділяв тобі уваги. Цим ти будеш займатися, перебуваючи в Оленячому замку, а іноді виконуватимеш мої завдання.
Тобі треба до кінця літа пити лише воду або чай, промовив він. Твій піт смердить вином, а мязи, як на твій вік, дуже кволі. Медитація з Галеном усю зиму лише нашкодила твоєму тілу. Тобі треба більше рухатися. Почнеш сьогодні ж. Підніматимешся в башту Веріті чотири рази на день і приноситимеш йому їжу та чай. Я покажу тобі, як їх готувати. Не ходи до нього з таким похмурим обличчям, а всміхайся і поводься приязно. Можливо, коли ти трішки побудеш на побігеньках у Веріті, то зрозумієш, чому я не приділяв тобі уваги. Цим ти будеш займатися, перебуваючи в Оленячому замку, а іноді виконуватимеш мої завдання.
Чейд говорив мало, але достатньо, щоби присоромити мене. Я швидко зрозумів, що моє життя це просто юнацький жаль до самого себе, а не якась там висока трагедія.
Я бив байдики, визнав я.
Ти поводився як дурень, погодився Чейд. У тебе був місяць вільного часу, а ти поводився як розманіжений шмаркач. Не дивно, що Барріч зневажає тебе.
Я вже давно перестав дивуватися, звідки Чейд усе знає. Але цього разу не сумнівався, що справжня причина йому невідома, і не хотів ділитися нею.
Ти вже дізнався, хто намагався вбити його?
Я не якщо чесно, навіть не намагався.
Тепер Чейд подивився на мене з презирством, а затим з подивом.
Хлопче, це не ти. Ще півроку тому ти перерив би всю стайню, щоб розплутати цю загадку. Півроку тому, якби тобі дали місяць відпочити, ти знайшов би собі заняття на кожен день. Що з тобою сталося?
Я опустив голову, відчуваючи, що він має рацію. Я хотів йому розповісти про всі свої поневіряння, але, з іншого боку, не хотів говорити нікому ані слова.
Я розповім тобі все, що знаю про напад на Барріча.
Я так і зробив.
А свідок знає чоловіка, який напав на Барріча? запитав Чейд, коли я закінчив розповідь.
Він не розгледів його, викрутився я: було безглуздо говорити Чейду, що я знаю, як він пахне, але навіть не роздивився його.
Чейд хвильку помовчав.
Прислухайся до всього, що говорять. Цікаво, хто ж цей сміливець, що наважився напасти на головного королівського конюха у його ж стайні?
Тобто ти гадаєш, що це не через особисту образу на Барріча? обережно запитав я.
Можливо. Але не варто поспішати з висновками. Як про мене, то це було сплановано заздалегідь. Хтось щось вибудовує, але забув про фундамент. Сподіваюсь, це нам на користь.
Чому ти так вважаєш?
Я можу розповісти, але не буду. Треба, щоб твій розум лишався вільним від моїх припущень. Так тобі буде простіше зробити власні. А зараз ходімо, я покажу тобі чай.
Я неабияк образився, бо Чейд навіть не запитав про моє навчання у Галена та про випробування. Він, мабуть, сприйняв мою поразку як належне. Але коли Чейд показав мені інгредієнти чаю для Веріті, я жахнувся, бо той вживав дуже міцні стимулятори.
Я рідко бачив Веріті, на відміну від Регала. Впродовж останнього місяця той постійно кудись їздив. То він лише повернувся, то він уже вирушає. Кожен його почет був розкішнішим і строкатішим, аніж попередній. Як на мене, він прикривався пошуком дружини для Веріті, аби був привід виряджатися, як пава. Всі гадали, що це необхідно для того, щоби справити враження на тих, з ким він вів перемовини. Я ж бо вважав, що це марнотратство, натомість потрібно зміцнювати оборону. Коли Регала не було в замку, я зітхав з полегшенням, бо останнім часом його неприязнь до мене суттєво зросла. Він виражав її різними дрібними способами.
Коли я й перетинався з Веріті та королем, то вони обоє виглядали стривоженими та виснаженими. Але Веріті завжди був якийсь приголомшений, стурбований та неуважний. Він лише одного разу помітив мене, втомлено посміхнувся і сказав, що я підріс. На цьому наша розмова скінчилася. Але я ще помітив, що він їв, як немічна людина, без усілякого апетиту. Веріті відмовлявся від мяса з хлібом, наче йому було важко жувати й ковтати. Натомість він харчувався лише кашею та супом.
Шрюд говорить, що Веріті надто зловживає Скіллом. Але він не може пояснити, чому це так виснажує його і поглинає його тіло. Тому я даю йому тонізатори й екстракти і вмовляю його відпочити. Але він не може. Точніше, як він сам каже, не наважується. Веріті твердить, що всі його зусилля спрямовані на те, аби обдурити штурманів червоних кораблів, спрямувати їх на скелі та дезорієнтувати їхніх капітанів. Тому він не відпочиває в ліжку, а весь день сидить у кріслі біля вікна.