Здається, що я просто зараз бачу, як він робить усе це з маленьким Біллі. Я чую, як він плаче. Чую жахливий сміх Чалмера.
Ми вийшли надвір. Він здригнувсь і показав на щось у купі посохлого листя.
Це металева труба, яку Чалмер притулив до обличчя денні, коли закопав мене живцем.
Він розплакався. Я відійшов на кілька кроків, щоб дати йому можливість побути на самоті. Скоро він заспокоївсь і над чимось замислився.
Ти як?
Нормально. Я не розпався, якщо ти про це. Я й досі Біллі.
Я радий.
Я просто подумав Подумав, що, може, і Чалмера катували, коли він був малий Може, він теж зазнав страждань це могло б пояснити його агресію до мене.
Ми пішли до машини, а він продовжив свою думку:
А що, як дідусь Мілліган знущався над ним? А над ним його батько?.. І що, як усе це насилля передалося через нього до мене?..
Ми пішли до машини, а він продовжив свою думку:
А що, як дідусь Мілліган знущався над ним? А над ним його батько?.. І що, як усе це насилля передалося через нього до мене?..
Що ти маєш на увазі?
Я зрозумів, що насилля породжує насилля. І це не стане для нього вибаченням, ні, але може принаймні пояснити мої страждання. Може, навіть добре, що я отримав покарання за те, що зробив з тими трьома жінками тепер я нарешті можу це зрозуміти. Бо вони тепер усе життя страждатимуть через те, що я з ними зробив. Мені дуже прикро. А що, як вони продовжать цей жахливий цикл і завдаватимуть болю своїм дітям? Господи, дозволь їм знайти в собі сили дати мені прощення й одужати як одужав я сам.
Він знов глянув у бік чорних дерев.
Мабуть, спершу я сам маю пробачити Чалмеру. Я хочу знайти його могилу і пересвідчитися, що він справді мертвий. Але я не буду паскудити його останній прихисток. Я скажу йому, що пробачаю і його душа зможе простити насилля, яке хтось завдав йому самому. Сподіваюсь, прощення зможе охопити те давнє минуле і змінити майбутнє. Люди мають припинити завдавати шкоди одне одному.
Ми сіли в машину. Біллі рушив геть труською дорогою від згорілого будинку через критий міст на дорогу до Нового Єрусалиму і жодного разу не озирнувся. Навіть у дзеркало не подивився. Жодного разу.
Подяки
Під час написання цієї книжки я зустрічався з багатьма людьми, знайомими з Біллі Мілліганом протягом періоду, який охоплює моя розповідь. Я хочу подякувати їм усім за виділений час і спогади. Більшість з них постають у цій розповіді під справжніми іменами, однак я хотів би додатково висловити їм свою вдячність.
Також хочу подякувати всім, хто погоджувався давати інтервю, розповідати подробиці чи шукати підтвердження фактам, а особливо:
покійному доктору Девіду Колу, головному лікарю Афінського центру психічного здоровя; наглядачеві з Дейтонського центру судової експертизи Алану Вогелю; головному лікарю Регіонального центру судової експертизи Центрального Огайо, доктору Джудіт Бокс; психіатру доктору Стеллі Керолін; а також доктору психології Шейлі Портер;
покійному адвокату Ґері Швейкарту; громадському захиснику Рендаллу Дані (і членам його команди); громадському захиснику Франклінського округу Джеймсу Курі; судді Афінського округу Алану Ґолдсбері та його колишньому помічникові Стівену Томпсону;
детективу Віллу Зібеллу з вашингтонського поліцейського відділку в Беллінгемі, а також його колезі Тіму Колу, які допомогли мені зясувати подробиці втечі Міллігана у Вашингтон.
Танді Бартлі, яка погодилася дати мені велике інтервю після весілля з Біллі (ще до того, як пішла від нього) це дозволило мені детально зрозуміти події, що відбувалися під час підготовки до весілля.
Мері за її щоденник, який вона зберегла та дозволила використовувати для написання книжки; Джеральду Остіну, який став покровителем Біллі, а згодом працедавцем і представником його інтересів.
Важливу роль у створенні та публікації цієї книжки відіграли Лу Ароніка з видання «Беннем Букс» (а точніше, його віра у цей проект), Дженніфер Герші з її уважною редактурою, адвокат Лорен Філд з його цінною передвидавничою критикою, агенція Вільяма Морріса, співробітники якої підтримували мене й боролися за цю книжку та її публікування в інших країнах (а це Рон Нолт і керівник відділу міжнародних прав Марсі Поснер), та особливо мій відданий агент Джим Стайн, що підтримував мене й не покинув навіть у найскладніші часи.
Окремо хочу подякувати Хіроші Хаякаві, який ознайомив японський народ з історією Біллі Міллігана.
І наостанок ще раз подякую за підтримку своїм дочкам Гілларі та Леслі, а також дружині Ореї, яка невтомно працювала з рукописами й записами інтервю та протягом багатьох років допомагала мені шукати інформацію й писати продовження історії Міллігана.
Усім цим людям, а також багатьом іншим, імя яких я не можу назвати з різних причин, щиро дякую.
Примечания
1
Відділ умовно-дострокового звільнення. (Тут і далі прим. перекл.)
2
Приблизно 290 кілометрів.
3
Ситуація в бейсболі, коли гравець не відбив кинутого мяча. Після трьох страйків гравець вибуває.
3
Ситуація в бейсболі, коли гравець не відбив кинутого мяча. Після трьох страйків гравець вибуває.
4
Ріп ван Вінкль герой новели американського письменника Вашингтона Ірвінга. Він проспав 20 років у горах і спустився звідти тоді, коли всі його знайомі померли. Символ людини, що відстала від часу і даремно пропустила власне життя.