Не мені Оліверу. Оліверу Мендерзові він був на вечері того дня, але, можливо, ви його не памятаєте.
Я дуже добре його памятаю. Він ваш близький друг?
Колись був. Тепер ми здебільшого лаємося. Він влаштувався на роботу, в офіс до свого дядька у місті, і став якимсь слизьким, якщо ви розумієте, про що я. Постійно каже, що покине роботу й стане журналістом: пише він непогано. Але я думаю, це всього лише слова. Він хоче розбагатіти. Схоже, нині всі тільки про гроші й думають це якось огидно, вам так не здається, містере Саттертвейте?
Тут він гостро відчув її молодість її необгранковану, зверхню дитинність.
Люба, мовив він, багато хто огидний з різних причин.
Більшість людей, звісно, свині, радісно погодилася Еґґ. Ось чому я так бішуся через старого Беббінґтона. Бо розумієте, він був такий милий. Він готував мене до конфірмації і все оце, і хоча, звісно, багато чого в цій справі маячня, але він був дуже приємний. Розумієте, містере Саттертвейте, я дійсно вірю в християнство, не так, як моя мама, в книжечки і ранні служби і такі речі, але глибоко, як в історичне явище. Церква запруджена пауліанськими традиціями у церкві, власне, безлад, але з християнством як таким усе гаразд. Тому я і не можу долучитися до комунізму, як Олівер. На практиці наші принципи дуже схожі: все спільне, все належить усім, але різниця в тому, що ну, не буду в це заглиблюватися. Але Беббінґтони були істинними християнами. Вони не засуджували, не лізли в чужі справи, не таврували, вони завжди з добротою дивилися на людей, на події. Завжди такі лагідні, і Робін
Робін?
Їхній син Він поїхав до Індії, і його там убили
Я я була в нього закохана
Еґґ блимнула. Задивилася на море
Потім її увага повернулася в теперішнє, до містера Саттертвейта.
Тож, розумієте, мені досить важко все це переживати. Особливо якщо це була не природна смерть
Моя люба!
Ох, ну все ж це збіса дивно! Ну ви мусите визнати, що це дивно!
Але ж ви сама щойно практично підтвердили, що в Беббінґтонів немає жодного ворога в цілому світі.
Ось тому це і дивно. Я не можу вигадати жодного притомного мотиву
Фантастично! Але ж у коктейлі нічого не було.
Хтось міг вколоти йому інєкцію.
З отрутою, яку південно-американські племена індіанців використовували для стріл? мяко поглузував містер Саттертвейт. Еґґ вишкірилася.
Саме так. Стара добра отрута, яка не лишає слідів. О, ви зверхньо кпините з цього. Можливо, одного дня ви дізнаєтеся, що ми мали рацію.
Ми?
Ми з сером Чарльзом.
Вона трохи зашарілася.
Містер Саттертвейт подумав рядками, відомими серед його покоління, коли в кожній книжковій шафі стояли «Цитати на всі випадки життя».
За неї вдвічі старший,
Старовинним мечем поранено йому щоку
Засмаглу, зранену, та все ж підвівши очі,
Так покохала, ніби доля він.
Йому стало трохи соромно за те, що він думає цитатами, тим паче з Теннісона, про якого зараз мало згадують. До того ж хоч сер Чарльз був і засмаглий, та ран від меча на його обличчі не було, а Еґґ Літтон-Ґор хоч і була, безумовно, схильна до здорової пристрасті, але навряд чи збиралася гинути від любові й поневірятися по ріках на баржі. У ній не було нічого від лілейної діви Астолату[2].
«Окрім, подумав Саттертвейт, її молодості»
Дівчат завжди вабить до чоловіків середнього віку з цікавим минулим. Еґґ, здавалося, не була винятком з цього правила.
Чому він не одружився? різко запитала вона.
Ну, містер Саттертвейт замовк. Його відповідь, якщо коротко, зводилася до одного слова «обережність», але він розумів, що це слово для Еґґ Літтон-Ґор неприйнятне. В сера Чарльза Картрайта було багато жінок, акторок та інших, але йому завжди вдавалося триматися від шлюбу подалі. Еґґ же очевидно хотілося б отримати більш романтичне пояснення.
Та дівчина, яка померла від туберкульозу, її звали якось на М він наче був у неї дуже закоханий?
Містер Саттертвейт памятав жінку, про яку йшлося. Ходили чутки, щоправда, не надто наполегливі, начебто в Чарльза Картрайта був із нею роман, але містер Саттертвейт ні на мить не вірив, що сер Чарльз не одружувався через вірність її памяті. Він намагався висловитися якомога тактовніше.
Думаю, в нього було багато романів, сказала Еґґ.
Ем, можливо, тільки й видобув містер Саттертвейт, почуваючись по-вікторіанськи.
Мені подобаються чоловіки, в яких були романи, промовила Еґґ. Це показує, що вони не гомосексуалісти чи ще щось таке.
Вікторіанство містера Саттертвейта отримало сильного стусана.
Він не знав, що відповісти. Еґґ не помітила його знічення і задумливо вела далі.
Знаєте, сер Чарльз насправді розумніший, ніж здається. Звичайно, він часто грає, щось удає, але за всім цим ховається світлий розум. І з вітрилами він вправляється набагато краще, ніж можна подумати з його слів. Коли він про це розповідає, може здатися, що все це поза, але це не так. І в розслідуванні теж. Ви думаєте, все це заради ролі він хоче зіграти великого детектива. А я скажу так: я думаю, він би дуже добре його зіграв.
Ймовірно, погодився містер Саттертвейт.
В інтонації, з якою він це сказав, ясно проявлялися його почуття. Еґґ вловила їх і висловила вголос: