Але ви вважаєте, що, «Вбивство священика» це не триллер. Це просто «Прикрий випадок за вечерею», соціальна трагедія. А що думає Еркюль Пуаро? Він мав би знати, що це насправді.
Мсьє Пуаро порадив нам почекати на аналіз вмісту келиха.
Зрозуміло, сказала Еґґ, він старішає. Відстав від життя.
Містер Саттертвейт скривився. Дівчина вела далі, не розуміючи, що бовкнула грубість.
Ходімо, випємо чаю з мамою. Ви їй подобаєтеся. Вона так сказала.
Дещо улещений, містер Саттертвейт прийняв запрошення.
Коли вони прийшли до будинку леді Мері, Еґґ зголосилася зателефонувати серу Чарльзові, щоб пояснити «зникнення» його гостя.
Містер Саттертвейт сидів у маленькій вітальні з вицвілим чинцем та натертими до блиску старими меблями. То була вікторіанська кімната, з тих, що він подумки називав «кімнатами леді», і вона йому подобалася.
Їхня розмова з леді Мері була приємною. Нічого надзвичайного, але невимушеність тішила. Вони говорили про сера Чарльза.
А містер Саттертвейт добре його знає? Та не надто, відказував той. Він був фінансово зацікавлений в успіху однієї з пєс Картрайта кілька років тому. Так вони й подружилися.
Він дуже харизматичний, промовила леді Мері, усміхаючись. Я відчуваю це так само, як і Еґґ. Думаю, ви помітили, що Еґґ притаманне поклоніння героям.
Містеру Саттертвейту було цікаво, чи не бентежить леді Мері, як матір, таке поклоніння. Але здавалося, її це не хвилювало.
Еґґ так мало бачить життя, сказала вона, зітхаючи. Ми в такій скруті. Одна моя кузина показала їй декілька місць у місті, але після того вона майже ніде не була, хіба що часом до когось навідається. Мені здається, молоді треба бачити якомога більше місць і людей особливо людей. Інакше ну, близьке сусідство буває небезпечним.
Містер Саттертвейт погодився, пригадавши сера Чарльза та мореплавство, але за мить виявилося, що думки леді Мері розвиваються в протилежному напрямку.
Приїзд сера Чарльза добре вплинув на Еґґ. Розширив її обрії. Розумієте, молоді тут мало, особливо чоловіків. Я завжди боялася, що Еґґ вийде заміж за когось просто тому, що не бачила інших.
Інтуїція містера Саттертвейта швидко підказала, про кого йдеться.
Це ви про Олівера Мендерза?
Леді Мері зашарілася, щиро здивувавшись.
О, містере Саттертвейте, і як ви здогадалися? Так, я дійсно мала на увазі його. Колись вони з Еґґ проводили багато часу разом, але деякі його погляди мене відштовхують.
В юності мають бути свої примхи, зауважив містер Саттертвейт. Леді Мері похитала головою.
Мені було так страшно. Звісно, він непогана партія, я все про нього знаю, а його дядько, який нещодавно запросив його працювати на свою фірму, дуже багатий чоловік. І не те що б і певно, це нерозсудливо з мого боку але
Вона похитала головою, нездатна висловитися точніше.
Містер Саттертвейт раптом чомусь відчув себе її близьким другом. Він сказав тихо і просто.
Та все ж, леді Мері, навряд чи вам хотілося б, щоб ваша донька вийшла за чоловіка вдвічі за неї старшого.
Її відповідь здивувала Саттертвейта.
А може, так і безпечніше. Принаймні так є якась упевненість. В такому віці чоловіки найчастіше вже лишили свої гріхи та божевільні вчинки позаду і можна не боятися їх у майбутньому
В кімнату зайшла Еґґ, і містер Саттертвейт не встиг нічого відповісти.
Тебе довго не було, люба, сказала їй мати.
Я говорила із сером Чарльзом, матусю. Він лишився сам на сам зі своєю славою. Вона з докором повернулася до містера Саттертвейта. Ви не говорили мені, що гості розїхалися.
Так, повернулися додому вчора, усі, окрім сера Бартоломю Стренджа. Він збирався побути до завтра, але вранці його викликали терміновою телеграмою. Один з його пацієнтів був у критичному стані.
Як шкода. Бо я збиралася усіх їх як слід роздивитися. Можливо, я знайшла б розгадку.
Яку ще розгадку?
Містер Саттертвейт знає. О, байдуже. Олівер досі тут. Залучимо його. Він багато чого може, коли хоче.
Коли містер Саттертвейт повернувся до «Воронячого гнізда», господар будинку сидів на терасі з видом на море.
Вітаю, Саттертвейте! Пили чай з Літтон-Ґорами?
Так. Ви не проти?
Звісно ні. Еґґ мені телефонувала. Дивна дівчина, ця Еґґ
І приваблива, сказав містер Саттертвейт.
Гм, так, певно.
Він підвівся і зробив кілька безцільних кроків.
Господи, раптом із гіркотою промовив він, краще б я ніколи не приїздив до цього проклятого місця.
Розділ пятий
Втеча від леді
Містер Саттертвейт подумав про себе: «Нелегко йому». На мить йому стало шкода господаря будинку. У свої пятдесят два Чарльз Картрайт, веселий і галантний серцеїд, закохався. І, як він сам розумів, цей випадок був розпачливо безнадійний. Молодість тягнеться до молодості. «Дівчата не носять серця як ордени на мундирі», подумалося Саттертвейту. Еґґ так розхвалювала сера Чарльза. Якби той дійсно щось для неї важив, вона б мовчала. Ні, її вибір молодий Мендерз».
Зазвичай Саттертвейт не помилявся в своїх припущеннях.
Однак був усе ж один фактор, якого він не взяв до уваги, бо просто про нього не знав. А не знав він про те, що молодим старші люди можуть здатися вагомішими. Містер Саттертвейт, сам уже літній чоловік, щиро не міг уявити, що Еґґ може віддавати перевагу чоловікові середнього віку перед молодим. Безумовно, молодість була для нього найчарівнішим з усіх дарів.