Меллоу подумки усміхнувся. Уся ця промова і за тоном, і за змістом явно була фальшивою, тож усе це шляхетне обурення виродилося в бездарний фарс.
Торгівець кинув глузливий погляд на дві вялі руки, що нібито мали його вбити на місці, і сказав:
Ваша премудросте, ви не праві по трьох пунктах. По-перше, я не є агентом намісника, який прибув сюди випробовувати вашу відданість. По-друге, мій подарунок це те, чого сам Імператор при всій його величі не має й ніколи не матиме. По-третє, взамін я хочу дуже мало, дрібничку, просто мить.
Та що ви кажете! Він говорив із відвертим сарказмом. І що ж це за імператорське пожертвування, яке хоче мені подарувати ваша богоподібна влада? Таке, якого й сам Імператор не має? Він презирливо розреготався.
Меллоу піднявся й відсунув стілець убік.
Я чекав три дні, щоб побачити вас, ваша премудросте, але демонстрація займе лише три секунди. Якщо ви просто витягнете бластер, приклад якого я бачу дуже близько від вашої руки
Е-е-е
І вистрілите в мене, я буду вам дуже вдячний.
Що?
Якщо мене вбє, то ви можете сказати поліції, що я намагався підкупити вас і видати таємниці гільдії. Це високо оцінять. Якщо ж я залишуся живий, ви можете отримати мій щит.
Спочатку технік помітив біле світло, що оточило його гостя, той ніби занурився в перламутровий пил. Він підняв бластер і, примружившись від подиву та підозри, натиснув на гачок.
Молекули повітря, що опинилися в раптовому спалаху атомного променя, розлетілися на блискучі та палаючі іони, намітивши сліпучу тонку лінію, що вдарила Меллоу в самісіньке серце і розлетілася бризками!
Поки терплячий вигляд Меллоу залишався незмінним, атомні сили, що розривалися навколо нього, самознищилися, намагаючись прорватися крізь це тендітне перлове освітлення, і розсіялися в повітрі.
Бластер техніка з гуркотом упав на підлогу.
Меллоу сказав:
Хіба в Імператора є особисте силове поле? А у вас буде.
Технік, затинаючись, спитав:
В-ви технік?
Ні.
Тоді звідки ви це дістали?
Чи вам не однаково? відповів Меллоу із холодною зневагою. Ви хочете це мати? Товстий шишкуватий ланцюг упав на стіл. Ось.
Технік схопив його й нервово торкнувся.
Це все.
А де вмикається енергія?
Меллоу торкнувся пальцем найбільшого виступу, що був закритий тьмяною свинцевою оболонкою.
Технік підняв голову; його обличчя налилося кровю.
Сер, я технік вищого класу. У мене двадцять років керівного стажу, і я вчився у великого Бієра в Університеті Трентора. Якщо у вас вистачає шарлатанського нахабства сказати мені, що оцей маленький контейнер завбільшки з волоський горіх містить атомний генератор, я відправлю вас до Протектора за три секунди.
Ну тоді поясніть це самі, якщо зможете. Я ж сказав вам, що це весь пристрій.
Румянець повільно зійшов з обличчя техніка, коли він обвязав ланцюг навколо талії і, слідуючи жестам Меллоу, натиснув на виступ. Його оточило тьмяне сяйво. Він підняв бластер, потім завагався. Повільно налаштував його на найменшу потужність.
А потім конвульсивно замкнув контур, і ядерний вогонь кинувся на його руку, не завдавши жодної шкоди.
Він обернувся.
А що, як я пристрелю вас зараз і залишу щит для себе?
Спробуйте! сказав Меллоу. Ви гадаєте, що я дав вам єдиний зразок? І його теж укрила щільна оболонка зі світла.
Технік нервово захихотів. Бластер зі стуком упав на стіл. Він сказав:
А що ж це за проста дрібничка, подих вітру, яку ви хочете взамін?
Я хочу подивитися ваші генератори.
Ви ж розумієте, що це заборонено. Ми з вами обидва можемо вилетіти в космос
Я не збираюся торкатися до них або щось із ними робити. Я хочу поглянути на них з відстані.
А якщо ні?
Якщо ні, то ви маєте щит, а я маю інші речі. Серед них і бластер, спеціально сконструйований для пробивання таких щитів.
Гм-м-м. Очі техніка забігали. Ходімте зі мною.
12
Будинок техніка виявився невеликою двоповерховою будівлею, що стояла біля краю величезного кубоподібного обєкта без вікон, який височів у центрі міста. Меллоу пройшов від одного до іншого через підземний перехід і опинився в тихій, трохи насиченій озоном атмосфері електростанції.
Він ішов за своїм провідником протягом пятнадцяти хвилин, нічого не кажучи. Його очі нічого не пропускали. Його пальці ні до чого не торкалися.
А потім технік сказав здавленим голосом:
Ви достатньо побачили? Я не міг довірити цю справу своїм підлеглим.
А хіба ви взагалі могли їм щось довірити? з іронією спитав Меллоу. З мене досить.
Вони повернулися до офісу, і Меллоу задумливо сказав:
І всі ці генератори перебувають у ваших руках?
Усі, самовдоволено відповів технік.
І ви стежите за ними й підтримуєте в робочому стані?
Так!
А якщо вони ламаються?
Технік обурено похитав головою.
Вони не ламаються. Вони ніколи не ламаються. Вони були побудовані навічно.
Вічність це довго. Просто припустімо
Це ненауково припускати всілякі нісенітниці.
Добре. Припустімо, що я влучив бластером у надзвичайно важливу деталь. Припустімо, що машини не застраховані від ядерного удару. І я розплавив надзвичайно важливе зєднання або розбив кварцеву D-подібну трубку.
Ну, тоді, люто закричав технік, я б вас убив!
Так, я розумію, закричав собі й Меллоу, але як щодо генератора? Ви змогли б його полагодити?