Тато кивнув: нормально. Мати у крик:
Не пущу! Закінчиш одинадцять класів, в інститут прилаштую. Потім бізнесом займешся. А поки допомагатимеш мені у магазині. Я тобі навіть платитиму!
Нецікаво, відказав.
Як поїхав з села на навчання, повернувся майже за пять років. Наприкінці 2019-го Замість своїх двох одна нога і один протез.
Хронологія така, сам розповідав. У 2016-му технікум закінчив і одразу до армії забрали. Рік прослужив на Заході, а потім контракт підписав і поїхав на Схід. На війну. Тепер ясно, де ногу залишив, чи ще є запитання?..
Ох же Тамарка ридала, коли син тільки збирався після підписання контракту у розташування своєї частини в район Горлівки.
Синочку, Тарасику Не їдь, якщо маму любиш! Один ти у мене залишився. Сам знаєш! Тато пє, ніякої помочі від нього, Сєрьожа вже стільки років додому ні ногою! Хіба витримаю, якщо і з тобою щось станеться?
Як зустрічала Тараса з війни, й сльозинки не зронила: дізналася, що синові ногу ампутували, заприсяглася підтримкою і опорою йому стати, не тягарем. Тільки й сказала чоловікові гірко:
Отакі у нас діти, Федю. Один без члена, другий без ноги.
Аби голова працювала, відказав.
Тільки би Тарас знову не поїхав нікуди, поряд лишився. Бо інакше нащо те все: магазин, бізнес
У містах іще на тракторах не їздять, усміхнувся Федір, бо після повернення з війни Тарас і дня без діла не просидів: улаштувався механіком до транспортного підприємства, яке обслуговувало навколишніх дрібних фермерів і великий агрохолдинг.
Тамара слово тримала: не дорікала синові, не сердилася. А якби можна було Тарасові ногу повернути заради того всіх і за все простила би Всіх! Отак розраджувала себе мріями, та й у реальності не байдикувала. Переробила напіввантажну «тойоту» під ручне керування, аби Тарасові стало зручніше її водити, подарувала синові.
Допомагатиму тобі товар розвозити, сказав замість «дякую».
От і двадцять першого березня допоміг. Змотався до Шанівки на материне прохання.
Тамара чекала на сина: дуже вже інтересно жінці було, як Нечитайло-молодший зустрів новину про проблеми Нечитайла-старшого.
Не знаю, сказав Тарас. Людці його усе переказав, бо Петро саме труп охороняв.
Який труп?! у Тамари очі на лоба.
У Шанівці труп знайшли. Кажуть, давно лежить. Тарас глянув на матір. Мамо, чуєш! А що за дівчина у тітки Раїси живе?
У матері Сашка, який з нашим Сергієм товаришував?
Тарас кивнув:
Хіба у нього була сестра?
Ні! Не було! Тамарка заперечливо хитнула головою, дивилася на сина прискіпливо. А тебе чого до тітки Раїси занесло?
Петрову Людку шукав.
Ясно. І як Раїса? Кажуть, геть слаба.
Мамо! Так що за дівчина?!
Не впізнав? А як малим був, матюкав її так, що все село чуло.
Тарас ошелешено глянув на матір:
Катька? Це Катька такою стала?
Якою «такою»?
Дорослою
Тарасе, тобі вже двадцять два! А вона за нашого Сергія трохи молодша. Певно, вже років двадцять сім має.
А чого вона у тітки Раїси живе?
А чого тебе це так цікавить? Тримайся подалі від тої Катерини! Через неї і Серьожка наш покалічився, і Сашко помер!
Вона ж тоді без батьків залишилася, так?
І що?
Знаєш, скільки людей щодня втрачають рідних на Донбасі?
Тарасе, ти тепер про свій Донбас будеш щодня згадувати?
Може, їй допомога потрібна. Треба буде попитати, сказав, бо вже все вирішив. Завжди таким був! Лиш те робив, у чому вбачав власні сенси.
Чисто Іван! прошепотіла мати розбурхано.
Лиш вимовила, а тут і Залусківський: стиць, моя радосте! Кличе до офісу, тільки спробуй, Тамарочко, не прийти!
Як життя, Іване?! жінка перетнулася із колишнім коханцем біля контори агрохолдингу в центрі Килимівки.
Давно не бачилися! Бізнесові інтереси вже кілька років як пришили Івана до райцентру, у Килимівці зрідка бував.
Нормально, Тамаро! Не жаліюся.
Нащо я знадобилася? Невже знову мене захотів? спитала глузливо.
Не наривайся! Бо розкажу, як чоловічий і жіночий вік рахують!
Просвіти, бо я ж дрімуча!
Сама попросила! попередив. Твій вік роки! Мій гроші! Допетрала? Тобі скільки? За пятдесят? А мені, Томко, давно більше мільйона! Доларів! І можу я після того тебе хотіти?
Так ти все життя багатів, щоби тепер секс купувати?
Прикуси язика, жінко, і досить уже за пусте! Чи ти думаєш, я тебе покликав про секс побалакати? Краще скажи! Памятаєш, у Шанівці такі Льонька з Дариною жили?