Почувши, що у сусідів з'явився їжачок, ослик прийшов до них подивитися на нового мешканця, а заодно і познайомитися.
Привіт, я Ося! сказав він.
А я Колько, відповів їжачок. Мене так всі звуть. А я тебе знаю, нам Річі розповідав, який ти сміливий.
Я? здивувався ослик.
Ага, кивнув їжачок.
Ослик підняв догори брови. «Коли це я був сміливий? Якось і не помітив», подумав він.
Здрастуй, ослику! прибіг Річі. Тяв-тяв!
Ти надовго? запитав Ося.
На вихідні, відповів Річі. Картоплю копати. Ви вже познайомилися? запитав він у Колька.
Уже, він розвів лапками.
Ти приходь до нас у двір, ми сусіди, запросив ослик. У нас навіть хвіртка не закривається, тому що ми дружимо.
Можна, сказав їжачок. Тільки я ввечері. Зараз треба обстежити город бабусі Марусі, чи немає там шкідників.
Увечері ще краще, погодився ослик. Я теж хочу допомогти картоплю возити.
«Він і справді розумний і добрий, подумав їжачок. Ось, допомогти прийшов. Працьовитий. Ех, добре в селі!» їжачок потягнувся і пішов в город.
* * *Я готовий копати картоплю, сказав тато, переодягнувшись і взявши лопату.
А я допомагати! зголосилася Вірочка.
На тобі, внучко, сумки, збирай картоплю, та в кошик носи. А ослик картоплю перевезе.
Іа-іа! закивав ослик. Він дуже любив попрацювати в дружній компанії.
Шустрик сидів на груші і бачив усіх. «Їжачок, подумав він. У Осі новий друг. Але це і добре. Ослик не буде нудьгувати, коли ми з Нічкою сидимо на дереві. А день сьогодні хороший! Може і мені допомогти їм картоплю збирати? Але їх так багато. Гаразд, подрімаю і піду», вирішив він і примружив очі. Шустрик сам не помітив, як солодко заснув на сонечку.
* * *Увечері їжачок пішов в гості до ослика.
Ось тут у сараї ми і живемо. Ще Маня, коза бабусі Гані. Тут місця багато. Ти як захочеш, приходь погрітися або просто так, поговорити.