Ростислав Григорьевич Коломиец - Наталія Ужвій стр 5.

Книгу можно купить на ЛитРес.
Всего за 79.9 руб. Купить полную версию
Шрифт
Фон

27 серпня (8 вересня за новим стилем) 1898 року в затишному містечку Вілія (нині місто Любомль) Волинської губернії, де проживало в той час десь близько пяти тисяч чоловік, у хліборобській родині (мали три десятини землі) батька Михайла Максимовича Ужвій (1870 ?) і матері Олени Павлівни Косміної (1871 ?) народився первісток донька, яку нарекли Наталкою. Нині вулиця Тильна, де стояла деревяна хата під соломяною стріхою, в якій народилась дівчинка, названо вулицею Ужвій

За старовинним українським звичаєм охрестили її в церкві

Різдва Пресвятої Богородиці. А з висоти часу, оглядаючи її життєвий шлях, можна сказати: Божа милість супроводжувала її з дитинства, проте примхи долі не оминали її.

У дружній родині народилося восьмеро дітей. Наталка була первістком. Услід за нею, за задумом батьків, буквально один за одним народжувались її брати і сестри: 1900 року  Євген, 1902-го Оксана, 1904-го Михайло, 1906-го 

Микола, 1908-го Назарій, 1910-го Афанасій, 1911-го Тетяна. Хліборобську родину носило по світу. Спочатку вкупі, а з часом «вихори ворожі» розкидали братів і сестер у різні боки, а комусь і вкоротили життя

Тоді ж ніщо ніби не вказувало на тяжіння Наталки до театру. Та вона й сама визнає: «Згадуючи дитинство, з тим, щоб простежити якусь схильність до театру, я все ж не можу знайти нічого характерного, крім дитячих фантазій».

У пошуках кращої долі 1905 року сімя спершу рушила на захід, шукала щастя в робітничому селищі з промовистою назвою Брудно, з якого у IXX століттях почалася Варшава.

Рушили не абикуди. Там мешкав материн брат, котрий працював на Привісленській залізниці. Він і посприяв, щоб у залізничники взяли волинянина, його родича. Отже, батько тепер працював на залізниці, а Наталку влаштував у залізничне училище. Там вона вчилася два роки. Матеріальне становище сімї дещо поліпшилось, і Наталку віддали до чотирикласного міського училища, що в селищі Прага на правому березі Вісли, також у передмісті Варшави. До навчання Наталка ходила пішки, улітку босоніж. Дорогою могла заглянути в місцевий костьол, роздивитися вітражі, послухати орган. Взувалася уже перед училищем.

Ваша оценка очень важна

0

Дальше читают

Шрифт
Фон

Помогите Вашим друзьям узнать о библиотеке

Скачать книгу

Если нет возможности читать онлайн, скачайте книгу файлом для электронной книжки и читайте офлайн.

fb2.zip txt txt.zip rtf.zip a4.pdf a6.pdf mobi.prc epub ios.epub fb3