Вона й нині дивилась на нього усе ж замилувано. Середнього зросту жилавий чоловік зі скуйовдженою, як завжди, досить довгою смоляною чуприною яку прорізає таке ж, як у Крістен, бузкове пасмо. Він трошки заріс щетиною, мав ніс із горбинкою і сірі очі Сорочка синя і потерті чорні джинси, звисає зі шворки рейнджерська зірка він взагалі постійно виглядає трохи не по-військовому розхлябано.
І нині він зіткнувся у дверях із Крістен, і та вронила долів піцу із тарілкою.
Чоорт!.. протягла малеча злісно і плаксиво водночас.
І тобі привіт, всміхнувся Кайл.
А дрони кинулись прибирати розгардіяш.
Зайшов до академії тебе зустріти, а ти на вулицях, повів Кайл дещо роздратовано. Ізнову? Чого до тебе вївся Коган? Він вже давно би мав тебе атестувати Давай я завтра з ним поговорю.
Ні, сер, я благаю, ні, панічно замахала руками Крістен.
Не вдома, суворо одгукнувся Кайл.
Це він щодо «сера».
Кайле видихнула Крістен. Я сама. Окей?
Кайл наморщив чоло і вимовив рішуче, сам до себе:
Зараз його викличу
Ні! аж верескнула Крістен. Досить! Мене і так там всі вважають приживалкою.
Дурниці! втрутилася Лузам.
Нічого не дурниці, мем ну Тітко. Лузам. Я піду до себе, добре?
Крістен уже билася в істериці.
Візьми ще піци, все ж сказала Лузам.
Я наїлась.
Дівча вибігло із кухні, ледь не збивши Кайла з ніг. Той закричав їй услід:
Чекай!
Та можу я побути на самоті врешті-решт! заверещала Крістен ізгори.
Долинув звук герметизації дверей, і Кайл розгублено окинув кухню поглядом. Лузам підійшла і ніжно обняла його за плечі. І притулилася щокою до потилиці.
Ще не звик, буває важко апатично констатував Кайл. Я був ще не готовий до такого Оцього всього.
Лузам усміхнулась і потерлась скронею об пасмо смоляне його.
Сказала пошепки:
Ти бачив це?
Що?
Пасмо. Прагне бути схожою на тебе це так мило!
Можливо.
Навіть не помітив?!
Помітив я усе.
Але, можливо, ти правий. Усипати чортів Зауру? Засидівся він тут, я не люблю його.
Не треба. Як сама попросить тоді й всиплеш.
Добре.
Кайл потяг повітря носом і всміхнувся:
Хочу піци.
«Хутчіш налітайте, хутчіш!.. НАВІЖЕНА СУБОТА!Щосуботи мережа ресторанів Paolo's Pizza проводить надзвичайну акцію замовляйте одну середню або велику піцу і отримайте ще одну за ціною всього лиш 60 %! Нечувано? Так! І цього разу за акційною ціною доступні такі товари:ПАПЕРОНІ З ТОМАТАМИ сир моцарела, смачні папероні, томати та соус;ПІЦА ТЕХАС кукурудза, цибуля, грибочки, ковбаски баварські та соус;ПІЦА НЕАПОЛЬ анчоуси, просто анчоуси!.. також томати та соусЗамовляйте усе, що бажаєте, в будь-яку точку Навахо, Ченду та Рехавам, а також на всі орбітальні залоги цивільного сектору (доставка цілком безкоштовна)»ТІЄЇ НОЧІ КРІСТЕН СНИВСЯ ДИВНИЙ СОН. Ніби вони вдвох з містером Альваресом неспішно брели від Зміїних гір уламками розбитого шосе в околицях Сан-Андреас. Крістен знала ці місцини, хоч так далеко від містечка гірників іще й не забрідала. Близькість дикого забитого мутантами хребта тут відчувалась, але вві сні чогось це Крістен не лякало. Ну, нітрохи! Місцевість скрізь була сумна й понура. Безлюдне шосе засипало пісками з пустелі. Мутовані трави й колючки стирчали із тріщин в розпеченім бітумі і силіколових смолах. Містер Альварес жував пересохлу травинку й всміхався, а Крістен буцала сухе перекотиполе. І ще таке наче вони розмовляли про щось. Прокинувшись, Крістен одразу забула, про що достеменно, але щось таке чудернацьке Про суперпозицію? Квантову фізику? Програмування? Е ні, там було щось іще Мері-Джейн? Фрутті-кола? О так, фрутті-колу вона памятала, а ще супермаркет. Старий супермаркет, що ледве виднівся з пісків. Він мав древню вивіску, ржаву, облущену. Ніби така картоплина з пістолем, іще й у капелюсі ковбойському, із застряглим у нім перекотиполем.
«аміго-картопля!»
І там десь була фрутті-кола. О так, фрутті-кола! Супермаркет і смак фрутті-коли оце було все, що Крістен згадала зі сну. А ще лишилась спрага і жага надудлитись негайно тої концентрованої фруктової шипучки!..
Двері спальні прокрутились і розїхались, і сонна Крістен вийшла в темний коридор. У самій довгій футболці із зображенням вищербленої рейнджерської зірки на грудях, боса. Вона йшла, позіхаючи, крізь синій присмерк коридор освітлювався лише мяким нетутешнім світлом від стіни-акваріуму з фосфоричними губками та офіурами