Але ніхто не підвівся.
* * *«Він гарний», сказала Аніта далеко-далеко, давним-давно.
Падали яблука в траву. Погойдувалися кетяги черешні; мелькали в гілках круглі пяти.
«Я ходила через скельце до Звора в парк. Один раз із ним говорила У нього справді великі вуха. Але він усе одно красивий»
Юстин лежав без сну, закусивши зубами подушку.
Коли вкладалися на ніч, Арунас сказав йому ніби ненароком:
Ти один тепер знаєш, де я гроші зарив. Так що коли недорахуюся
Юстин не зрозумів:
Що?
Гроші під ялинкою, жорстко сказав Арунас. У мене вдома, в селищі. Так ти врахуй лише ти знаєш
Юстин довго дивився на нього. Потім відвів очі; не знайшов навіть, що сказати. «Подавися ти своїми грошима»? Принизливо.
Юстин знав, що Арунас хоче бути князем більше за всіх. І огрядний Фрол хоче бути князем більше за всіх, і кожен із них хоче бути князем, а на шляху до трону стоять ні багато ні мало вісімнадцять інших претендентів, вісімнадцять братів
Юстин лежав, закусивши подушку, і думав про Аніту.
Це була ніби ниточка між ним і Звором. Вухатий теж бачив Аніту, нехай і одного разу. Може, він її памятає
Може, ставши князем, Юстин поверне Аніту?
Його кинуло в піт. Від частих ударів серця підстрибувало простирадло, яким він був укритий. Він подякував долі за те, що в нього вистачило розуму не відмовитися від боротьби за трон спонукання це було слабкістю, боягузтвом.
Що таке князь? У своєму князівстві князь може все. Може, наприклад, розшукати чаклуна, вимагати від нього, щоб знайшов Аніту Та якщо Юстин стане князем із якого дива Господарю Колодязів відмовляти йому?!
Юстин розтиснув зуби, випускаючи край подушки. У роті стояв смак полотна і піря; Юстин подумав, що на шляху його до трону і до Аніти стоять вісімнадцятеро.
* * *Ну ж бо! Іди! Іди, скотино, вперед!
Це було останнє випробування. У критому возі їх привезли на велике поле, обнесене свіжим парканом. У центрі стояло на підвищенні самотнє крісло для Звора. Біля воріт була коновязь, до неї були привязані дві шкапи старі, худі, з розбитими копитами, але під хорошими бойовими сідлами.
Уперед!
Свист батога. Іржання ніби стогін.
Ну от, хлопці, почав Звор, зупиняючись перед останніми з братів-бастардів. Ви у нас обидва відважні та розумні, володарі багатьох безцінних якостей Бачите це поле і цих коней? Вам належить проїхати кожному по десять кіл. Хто прийде першим буде княжити.
Юстинова шкапа виривалася вперед тільки тоді, коли він піддавав їй шпорами. Та сусідська корова, на якій Юстин один час возив на базар яблука, була ще нічого порівняно з цією нещасною старою; він подумки поклявся, що коли переможе і якщо шкапа виживе залишок днів її пройде у спокої, пещенні й ситості.
І він шпорив знову і знову. І бив по боках батогом, і всякий раз коняка здригалась і наддавала ходи.
Він чув, як люто кричить на свою шкапу Арунас.
З девятнадцяти їх залишилося двоє. Випробування зайняли тиждень, який здався Юстину роком; їм задавали мудровані задачки і каверзні запитання, їх до нестями поїли якимось зіллям, із ними довго розмовляв той самий лисий, що годував жабу домохранцями і завжди під час розмов десь поблизу перебував Вухатий. Їм веліли по багато разів вибирати між двома абсолютно однаковими статуетками, їм показували голих спокусливих товстух, їх лякали до смерті й потім рахували удари серця і після кожного випробування претендентів ставало все менше, і ось нарешті залишилися тільки Юстин і Арунас.
Пять кіл пройдено; шкапи ледве ворушили ногами, проте півдороги вже залишилося позаду.
Іди! кричав Арунас і лаявся.
Іди! кричав Юстин і лаявся теж.
Відчуття, що саме він буде все ж князем, не покидало Юстина з учорашнього дня. Це було не просто відчуття упевненість; Юстин не тішився цим і не дивувався. Він просто знав.
Мабуть, напередодні останнього випробування Арунас відчував його впевненість і тому був налаштований, як кулачний боєць перед сутичкою. Напевно, з Арунаса вийшов би хороший князь азарт і натхнення майбутньої боротьби робили його простацьке обличчя величним і майже красивим.
Іди!
Юстин пришпорив. Шкапа не рвонула вперед тільки здригнулась і застогнала.
Розбиті копита її ступали все повільніше. Чому, вкотре подумав Юстин, чому для цього останнього змагання їм не дали хороших коней? Що, у війську Вухатого перевелися коні?