Ще одна можливість для українських жіночих організацій вийти на міжнародний рівень це отримання консультативного статусу при Економічній та соціальній раді ООН. Такий статус надає їм право доступу до системи ООН і право виступати під час більшої частини зібрань ООН. Міжнародна асоціація «Ла Страда» має такий статус, як і чимало інших українських організацій.
5. Проведення досліджень з проблем становища жінок, ведення наукової та освітньої діяльності. Жіночі неурядові організації були ініціаторами та організаторами проведення низки науково-практичних конференцій, на яких обговорювалися болючі питання українського жіноцтва та формування сучасної жіночої політики. Ведуться активні дослідження в галузі вивчення міжнародних документів та можливостей їх впливу на становище жінок у різних країнах. В Україні розвивається мережа ґендерних ресурсних центрів та ґендерних центрів у вищих навчальних закладах, яких уже понад 30.
6. Ініціювання та виконання програм соціального спрямування, ініційованих самостійно або у співпраці з органами державної влади, наприклад, у галузі захисту прав мігрантів, потерпілих від торгівлі людьми, програм допомоги жінкам, хворим на рак молочної залози, жінкам, які мають дітей з інвалідністю, жертвам домашнього насильства, жінкам-ветеранкам, внутрішньо переміщеним особам тощо. Але наразі питання фінансової підтримки таких програм з боку державного бюджету розвивається досить повільно. Надія на місцеві бюджети, де є приклади хоч і невеликої, але все ж таки підтримки таких програм.
Щороку кількість жіночих організацій зростає. Поміж собою вони відрізняються напрямами та формами роботи, політичними поглядами. Але це на краще: всі разом вони складають широкий та потужний жіночий рух в Україні.
Розділ 2. Право про права
Чи можна освідчитися в коханні Конвенції ООН?
Серед документів і законів, з якими я працюю, є ті, до яких звертаюся мало не щодня. Щось треба внести до поточних рішень, десь уточнити доречну цитату або порівняти з принципами й засадами міжнародного права. Ці тексти я маю у швидкому доступі, вони завжди під рукою.
Окреме місце серед них посідає Конвенція ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок.
Я люблю її текст за змістове наповнення і за форму викладу. Чітко. Доступно. Однозначно.
Я люблю її за той вплив, який допоміг поліпшити становище жінок в усьому світі. Зробити їх життя достойнішим.
Я люблю її за класний парадокс: хоча цей документ має в назві слова про дискримінацію жінок, на практиці він є глобальним маніфестом ґендерної рівності! І постійно звертається до тематики рівних прав та можливостей жінок і чоловіків!
Основа будь-якого процесу, відповідно до Конвенції, це рівноправність жінок і чоловіків. Є сумніви? Відкрийте статтю, де подано визначення поняття «дискримінація», і переконаєтеся на власні очі.
Я люблю посилатися на Конвенцію і шукати в ній відповіді на запитання складні й не дуже, які у мене виникають зі згаданої теми.
У 2018 році Україна розробила і прийняла Національний план дій на виконання заключних зауважень Комітету ООН з ліквідації дискримінації жінок та для втілення положень Конвенції в життя.
Я також знаю людину, яка має близьке до мого ставлення до Конвенції. Її загалом багато хто знає: це Олена Суслова. Гадаю, їй також доводиться нерідко перечитувати цей документ.
Про Конвенцію написано чимало. Його проаналізували багато разів як закордонні, так і українські експерти. І я також. І Олена.
Але зазвичай ідеться про наукові дослідження. А я ж хочу поділитися власним поглядом на цей документ. Бо вважаю його живим інструментом, де слова наповнюються новими смислами разом із розвитком соціуму, в якому можна черпати енергію та ідеї для роботи і вдосконалення. Тому не сумніваюся, що коло поціновувачів Конвенції постійно ширшатиме.
А ще хочу нагадати про нелегкий процес боротьби за розробку та ухвалення Конвенції, відшукати імена її авторок і авторів.
Зазвичай кожен документ, який ухвалюється міжнародною організацією, пише ціла група експертів. Проекти обговорюються на засіданнях, у спеціально створених комітетах, потому знову потрапляють до рук експертів та експерток, які опрацьовують отримані ідеї, переробляють і доповнюють їх, узгоджують з міжнародним правом. А потому віддають на обговорення представникам усіх країн членів ООН.