Раптом Маргарита з розмаху, стрімко пірнула у перину поряд з Оленою: та аж підскочила і в ту ж мить відчула вологе тепло цілунку на своїй щоці. Без сумніву, цілувати уві сні вкрай погана прикмета, тому Олена вирішила взяти контроль у свої руки.
Що це ти дозволяєш собі, люба? Влетіла у мій сон, яко янголиця! Обличчя змінила геть! Годі прикидатися, Офеліє! Я тебе пізнаю будь-коли і за будь-яких обставин. І запамятай: у своїх снах переважно літаю я, а якщо ще хтось, то лише з мого дозволу, бо господиня своїх снів я! Ось зараз візьму і полечу у Рай! рішуче промовила Олена і підвелася з ліжка з наміром розважитися фантастичним польотом.
Маргарита розкуто розреготалася.
Ой, прошу! аж зайшлася вона від сміху. Невже, Олено, ти вчора не наліталася досхочу?!
На що це ти натякаєш, подруго? Олена сіла і миттєво згадала своє останнє життя.
Вона силкувалася пригадати, що було, коли вони з Маргаритою влетіли у Рай, і не змогла.
Что-то с памятью моей стало невпевнено пробурмотіла Олена.
То, что было не со мной, помню! проспівала їй у відповідь Маргарита. Не дивно, що ти не можеш пригадати! Мені страшно згадувати
Господи, не тягни, люба! Що було? заблагала вкрай занепокоєна Олена.
Ледве ми влетіли у Рай, як твоя душа наче збожеволіла з радощів і полинула над Першим рівнем Раю! Творець свідок, я намагалася перехопити твою розбещену від щастя душу, та де там! Ти, подруго, маєш вкрай прудку вперту душу!
А, може, сильну, як гадаєш? засумнівалась Олена. Ну, а далі?
Далі твоя душа вилетіла на Другий рівень Раю! Це нечувано, подруго! і Маргарита осудливо поглянула на Олену. Мені, пробач, туди не можна, я Янгол Першого, тобто, Нижчого рівня
Так правий Сведенборг? з гострим інтересом перервала її Олена.
Так, правий. Існують три рівні Раю. Чим вище душа, тим на вищий рівень вона заслуговує. Янголи Другого рівня кажуть, що твоя душа силкувалася проскочити у Третій! Уявляєш?!
Боже мій! Який жах! простогнала Олена і закрила рукою обличчя, що розшарілося від сорому.
А це ще не все, люба! Якусь мить ти затрималася на Третьому рівні і, як шалена, гайнула у Всесвіт! Далі продовжувати про твої душевні мандри?
Олена почула помітне знущання у тоні Маргарити.
Будь ласкава, чим скінчилися мої розкішні мандри? Олена відірвала руку від обличчя, відверто поглянула в очі подруги і замріяно повела: Щось починаю пригадувати моя душа насолоджувалася фантастичним щастям від злиття з Всесвітом! Що тут вдієш? Відчуваю, Всесвіт моя колиска, Він колисає мої чудові мрії, напоює мене енергією, як матір молоком, ніжно пестить А я, в свою чергу, люблю Всесвіт, як дитина матір!
Маргарита пильно поглянула на Олену.
А як твоя душа ледь не влетіла у чорну суперпотужну дірку, памятаєш?
Ні! відказала Олена і відчула, як від жаху похолодала спина.
Два Перші Лицарі Світла і Темряви ледве встигли спасти твою вкрай щасливу душу! повідомила Маргарита і кинула на подругу невдоволений погляд.
Спаситель і Сатана, так? Вони вирвали мене з небезпеки?
Так.
Олена призадумалася.
Чорна дірка справжня безодня Смерті, так? Аби така дірка проковтнула мою вічну душу, я б не сиділа зараз проти тебе
Саме так! Аби ти бачила Ісуса після цієї пригоди! Він виглядав таким, яким Його зображають люди на розпяттях! Геть знесиленим Ні, ще гірше! Знятим з Хреста! катувала подруга Олену спогадами. Але тримав твою душу в обіймах і щось лагідно говорив до неї А Сатані, мабуть, було ще гірше!
Чому це?
Тому, люба, що протистояння гравітації суперпотужної дірки знесилило Диявола, як і Спасителя. Але Наш Лицар Світла і Любові могутній, міцний чоловік. Сатана теж нібито чоловік, Маргарита невпевнено повела головою, і сильний, але його кров постійно пє тавро Звіра! Прокляття Творця зжирає Сатану і, кажуть, воно йому дуже болить
Олена у відчаї заходила по кімнаті, почуття важкої провини важким тягарем лягло на її душу.
Та хіба ж я цього хотіла? Я й гадки не мала, що мені у Всесвіті щось може загрожувати, так мені було добре! Як я жалкую! Не зможу дивитись в очі Спасителю і навіть Сатані!
Олена заплуталася у довгій мереживній сорочці і ледь не впала. Маргарита з осудом похитала головою.
Так то воно так! Але з-за тебе вони ледь не загинули! Уявляєш, що було б? Одним словом, подруго, ти неабияк відзначилася у Раю! виказала Маргарита, ще й виразно махнула рукою.