Між тим моделі багатомірних просторів завихилясували у пекельному небі неймовірностями відхилень від звичайного, зрозумілого. Нескінченність безжально трощила крихітні уявлення обмеженого розуму.
Чорти забирай, яка дурня! вразився Ричард Кривавий, схопився за серце, однак владно проволав: Увага! Організувати перехват!
Доберуся я до цієї нескінченності! Виплюну її, як нежить, дрібно затремтівши від люті, підлою гадиною прошипів Людвіг Лютий на небо.
Людвігу, ти такий лютий, що аж дурний на всю голову! Правий Євген: заздрість і лють вбивають сірі клітини! сміючись, дошкульно зауважив Вертлявий.
У відповідь Лютий влучив Вертлявому в обличчя важкою рукавицею.
Та ти що, лицарю! Я ж пожартував! відстрибнувши, схаменувся той.
Коли Пекло нарешті позбулося останньої моделі якогось чудернацького виміру, високо у небі зявилися три точки, що стрімко знижувалися над Кривавим морем. Їм назустріч на бойових орлах вилетіло шестеро солдатів Смерті. Кожного з трьох солдати обережно опустили на дах замку. Всі троє виглядали блідими і змученими пекельною роботою вкрай.
Дякую за співпрацю, джентльмени Все вийшло, як слід Пекло збалансоване на деякий час, знесилено прошепотів Сатана до Фобоса і Євгена.
Вертлявий! покликав Фобос слабким голосом. Як там пастки для іносволоти?
Родріго Вертлявий підскочив до Фобоса і весело звітував:
Не турбуйся, я скористався твоїми картами. Вищий клас! Певен, наші сюрпризи їм сподобаються!
Несіть нас у лікарняний кабінет Джеймса. Героїн героям Пекла! поважно скомандував Фобос.
А мені снодійне, змучено посміхнувся Євген.
Глава 13
Поринувши у світ Світла, душа Олени увібрала у себе безмежжя простору і розчинилася у нескінченності буття. Усвідомивши, що Творець і Всесвіт Єдине, її душа перетворилася на частку Вселенської любові.
Суттєвість Олени насолоджувалась фантастичним щастям, що не мало нічого спільного з земним. Це було щастя іншого, вищого виміру її душа відчувала себе часткою Всесвіту, що несла весь Всесвіт у собі. Вона зрозуміла, що для Янгола бути щасливим такий же звичайний стан, як для людини бути заляканою, що для Світлого Янгольства творити добро на благо Вселенської громади така ж звичайна справа, як для людства удосконалювати зброю самознищення.
Збільшившись до космічних розмірів, душа Олени раптом побачила Землю брудним, забризканим кровю, мячем, що летить у таку глибоку прірву, звідки ніхто не дістане, хіба що Творець.
«Може, Він вирішив зупинити Земне падіння людськими руками?» розмірковувала її душа.
Перепрограмувавши тіло Олени на двісті земних років без старіння і хвороб, Янголи-фахівці замурували у ньому її вічну душу. Однак душа, розбещена радощами злиття з Всесвітом, спробувала вирватися з тіла. Їй стало так затісно, так задушно, що вона відчула себе туго сповитою мумією у камяній тиші темряви. Її душа прагнула лише одного звільнитися, тому Янголи присоромили душу, нагадавши їй, що на все є Воля Божа.
Вони занурили Олену у міцний, здоровий сон, що мав полегшити тягар її душевних мук від повернення у тіло.
Олена прокинулась, сіла у ліжку, уважно огледілась. Вона була у розкішній, старовинній спальні Розі, відтвореній до найдрібнішого дрібязку. Олена тикнула пальчиком надбитого носика фарфорової ляльки Мімі і поглянула у розчинене вікно.
Райський краєвид приголомшив її неземним різнобарвям і казковою мальовничістю. Олена вдихнула на повні груди чисте, насичене пянкою радістю, повітря, щасливо посміхнулася і забула і своє імя, і своє останнє існування.
«З фантазією у мене все гаразд! Який яскравий, дивовижний краєвид придумала, Рай та й годі!» зраділа думці і вирішила, що все ще спить.
Несподівано у вікно білосніжною голубкою влетіла Маргарита і закружляла навкруги люстри, раз у раз грайливо торкаючись рукою кришталевих бурульок. Їх холодний, крижаний дзвін не сподобався Олені. Мабуть, погана прикмета! Вона невдоволено, напружено спостерігала за кожним рухом подруги.
Раптом Маргарита з розмаху, стрімко пірнула у перину поряд з Оленою: та аж підскочила і в ту ж мить відчула вологе тепло цілунку на своїй щоці. Без сумніву, цілувати уві сні вкрай погана прикмета, тому Олена вирішила взяти контроль у свої руки.