Люцифер обвів товариство пильним поглядом:
Кому з лицарів подякувати за цей шляхетний вчинок?
Мені! відгукнувся Фобос. Не вистачало, щоб бісові лахудрі нам щось тут показували! І що вони в біса нам можуть показати такого, джентльмени, чого ми ще не бачили? Для цілковитого пекельного щастя нам тільки заколоту відьом бракувало! Ходімо нарешті їсти!
Чорне Лицарство шумно підвелося з крісел, весело загомоніло і покрокувало із залу засідання до їдальні.
І куди ти відправив Гертруду? У якийсь глухий закуток Всесвіту? поцікавився Сатана у Фобоса, йдучи поряд.
Ні, відправив в обійми смерті, у чорну дірку. Дістали мене її бридкі очі, досі шия свербить!
Гертруда стерво, але це вже занадто! За яким правом ти так вчинив?! Чому без мого дозволу?! у гніві вибухнув Сатана.
Фобос спокійно поглянув Сатані в очі, гордовито посміхнувся.
Вчинив за правом сили, а на твій дозвіл, Сатано, мені начхати, тож прости! До речі, відьму вкрай розлютила твоя відраза до неї. Що вона збиралася зробити, знаєш?
Не дурніший за тебе, буркнув Люцифер, відвернувшись від Фобоса.
Плід твоєї Диявольської уяви має напрочуд гарненьке личко. Що ж поганого у тому, що брудна лахудря ніколи не поштрикає його ножиком?
Глава 12
Після вечері Люцифер, Фобос і Євген, прихопивши віскі та цигарки, пірнули в інформаційно-магічне поле, що, поглинаючи потужну енергію Всесвіту, підтримувало собі веселий настрій бадьорим пульсом. Відчувши у собі Диявольську силу, зраділе поле вибухнуло шаленими бризками світла. Яскраве сяйво сповнило величний чорний грот.
Три генія Мороку розділили поле на три сектора і, попихкуючи цигарками, прийнялися зосереджено крутити у руках крихітні чорні пірамідки, інколи швидко шкрябаючи по них чорними хижими кігтями, одітими на вказівні пальці.
Кончил! викрикнув Фобос, відкоркував свою пляшку, перехилив її і випив до дна.
Віджбурнув порожню пляшку, закурив. Фобос умів пити, як ніхто у Всесвіті: дуже багато і майже не втрачаючи ясності свого геніального розуму.
Готово! швидко чиркнувши по пірамідці кігтем, рикнув Сатана, Євгене, ти ще там живий?
Більше, ніж звичайно, почнемо!
Сатана і Євген присмокталися до своїх пляшок, одноразово відкинули їх геть. Чорні лицарі обмінялися напруженими кмітливими поглядами.
Подонки Вселенной, объединяйтесь! Держать мой вектор! Даешь адскую корреляцию! Леніном викликнув Диявол і жестом вождя простер вперед руку.
З долоні Люцифера вирвався тонкий яскраво-зелений промінь. В єдину мить назустріч Сатані Гітлером викинули руки Євген і Фобос. З долоні Євгена стрільнув блакитний промінь, з Фобосової їдко-жовтий. Три яскраві лінії пересіклися в одній точці.
Оголюйте душі, негідники! весело звелів Сатана.
Кожний з трьох відкрив свій мозок, серце і душу. Відтепер їм не потрібні були слова: вони утворили єдину суперпотужну розумово-духовну суттєвість. Енергія цієї суттєвості відірвала інформаційно-магічне поле від підлоги, громовим криком таврованого Монстра відгукнулася від стін-скель гроту і винесла потроєного у силі Диявола пекельними тунелями назовні.
Високо у небі над Кривавим морем виникла Слава Нечистої Сили, що, увібравши у себе могутність трьох і чаклунське поле, перетворилася на величезне чорне серце Вселенського Звіра.
Вище Лицарство Безодні, затамувавши подих, замилувалося грандіозним видовищем з даху замку, чисельний гурт солдатів Смерті спостерігав за небесним шоу з плацу, що оточував замок.
Раптом Звіряче серце шалено запульсувало і енергійно викинуло з себе потужний фонтан крові, що кривавим дощем заморосила по нерухомій поверхні Кривавого моря.
Отпад! Срывает крышу! Как оторвались чуваки! у хамському захваті загорлав Хам.
O, yes! Шалена хвиля так і жбурляє у бісову насолоду! викрикнув Вертлявий, перекрутився і затанцював.
Немає слів, повнокровна, велична краса! тужно здихнув граф Дракула.
Слава славним героям Пекла! дружно, гучно відчеканили німецькою солдати Смерті.
Нарешті серце Звіра втомлено здихнуло і зникло, а пекельне небо сповнилося дивовижними яскравими фігурами. Стало світло, як у Раю, а очам, звиклим до сутінок боляче, тому несподівана хвиля шоку підкинула бісовий натовп на гребінь жаху: зойк страху прорвав живу масу і завмер над чорними скелями Горя.