Ключ коду знали лише Творець та ворог Сатани Ісус. Якби Люцифер почув у голові голос Божого Сина, він би не вразився: як справжні, стародавні вороги, вони з Ісусом частенько обмінювалися роздумами, виказували один одному зауваження, побажання, а бувало, і сперечалися.
«Ой, Сатано! Який тут у тебе крутий код! Я у дикому захваті!» знущався зсередини мозку Фобос. «Цноту твого коду я не порушив, не хвилюйся. Все просто: я у Пеклі допиваю віскі, а енергетичний подвійник мого мозку наскрізь просякнув твій мозок і читає твої думки. Як не дивно, а розміри і контури наших розумових субстанцій повністю співпадають Це навіть неприємно, Сатано! А ось щодо якості сірої речовини, тут я на порядок вище за тебе! Прости, та правда є правда!»
Сатана похмуро вислухав, подумки виматюкався, ще й загрозливо додав: «Правда у тому, що ти, бісовий нелюде, упхався у мою голову, щоб отримати від мене !»
Очі Сатани налилися звірячою люттю, він уявив у своїй руці меч і аж затремтів від скаженого збудження: так загорілося йому проткнути серце Фобоса наскрізь! На жаль, убити покидька неможливо: як і сам Сатана, той безсмертний.
Влучивши у десятку, Фобос відчув напад натхнення:
«Якого біса ти робиш у Зоні, Сатано? Зона перетворює тебе на недоумка! Не забув, що ти Антихрист, а не мати Тереза?! Від твоєї блядодійності просто нудить! Аби лицарі Безодні знали про напади порядності на тебе! Уявляєш, що було б, Сатано?!» вкрай швидко шипів змієм Фобос у мозку Люцифера, і це було на межі його Диявольського терпіння. Він тримався з останніх сил.
«Повертайся у Пекло! Чому я маю виконувати твої брудні обовязки? Відволікатись на усіляку пекельну гидоту? Поки ти деградуєш у Зоні, я відбив аж три атаки чорних плям! А якого дідька мені це потрібно?! Я геній! Саме зараз я займаюся проблемою співпадання тонких суттєвостей рівнобіжних світів» у голові Сатани забулькало, покидьок пє віскі з пляшки, здогадався він, а той зухвало заявив: «Присягаюся, якщо твій дурний Фріц потурбує мене ще раз, я викину його у чорну дірку! Негайно повертайся, клятий Звіре!»
Шалена хвиля гніву різко підкинула Люцифера на ноги. Він кинув об землю кухоль пива, жбурнув у фонтан стілець, розшарівся.
Кто из нас Сатана, сука?! Ты, или я?! Я, или ты?! грізно, несамовито заволав він: у хвилини гніву Диявол користувався виключно російською. Подонок, ты смеешь мне приказывать?! Выйди из меня, сволочь, не то !
В його яскраво-зелених очах, як здалося людям за сусіднім столиком, спалахнув буйний вогонь божевілля. Хтось поряд перелякано скрикнув:
Вызовите скорую!
Сатана трощив стіл і так розсатанів, що ніхто не наважувався його зупинити. Йому це було необхідно: він мав викинути з себе зайве зло перш, ніж повертатися у Пекло.
Или я поставлю тебя на место, или отсеку твою змеиную голову, туловище заброшу в одну дыру, а голову в другую! Посмотрим тогда, как ты реализуешь свои гениальные идеи, мразь! Жди меня в Рыцарском зале, тварь!
«Я весь в нетерпении!» захлинаючись сміхом, прокричав Фобос у його голові.
Швидка не приїхала, але до кафе вже бігло троє полісменів. Сатана зник: вмить розчинився у повітрі, ужахнувши аномальним спостерігачів.
А коли виник у Лицарській залі, піймав меч, кинутий Фобосом, і поглянув йому в очі, зрозумів Фобос спровокував бійку з нудьги, щоб розважитися, бо засидівся у своєму кабінеті.
«Коли нарешті я навчуся не дозволяти йому виводити мене з рівноваги?» подумки виказав собі Люцифер і шалено атакував супротивника.
глава 8
Після вечері Олена з мамою розклали папери і почали нарахування субсидій. Олена користувалася калькулятором, розміри субсидій виписувала на папірці і передавала мамі, що належним чином оформлювала документи для родин за межею бідності.
Мамо, а ось за один місяць начислено гроші, а за два ні. Треба ж за кожний з трьох, він не має права на субсидію?
Це така довідка з його роботи? А подивись, там ще одна є. Скористуємося нею: та ж сума виписана, як загальна за три місяця. Розділи на три і, виходячи з цього, нараховуй субсидію.
А якби у нього не було цієї довідки?
Тоді б ми не мали права нараховувати йому субсидію, доню.
Це такий закон? Це ж смішно, мамо!
І страшно, і смішно, а що вдієш? Хіба ми самі вигадали ті закони?
Але ж