І страшно, і смішно, а що вдієш? Хіба ми самі вигадали ті закони?
Але ж
Оленко, годі дискусій, ще багато роботи, а мені завтра рано вставати. Хоч би видали на цій неділі платню, а то буде нам не до сміху.
Поки працювали, котик тихенько сидів під Оленчиним стільцем. Закінчивши підрахунки, Олена потяглася. Вона втомилася, але не так, як звичайно: в її душі вирував рій думок, збуджених зустріччю з Сатаною. «Може, прийняти снодійне?» майнуло у голові.
Василько попросився надвір. Олена привідчинила двері, звірятко безшумно прослизнуло у щілину.
«Щасливе, геть вільне, бо дурне!» про себе здихнула Олена і повернулася до мами.
Іди спати, красуне моя, вигляд у тебе втомлений, лагідно промовила мама.
Лежачи у ліжку напроти вікна, Олена вдивлялася у зірки. На мить її поглинуло безмежжя Всесвіту, вона навіть забула про нічну пригоду у садку і про Сатану.
Недосяжна безліч яскравих загадкових світів, у захваті прошелестіли Оленчині вуста.
Раптом у мороку кімнати спалахнуло кілька зірочок.
Не така вже й недосяжна! мелодійно пролунало поруч, і Олена зрозуміла сенс вислову «янгольський голос».
На стілець біля ліжка сіла дивної вроди жінка. Вона була вбрана у щось біле, величне, мала бездоганні риси обличчя, блакитне довге волосся і чудові сині очі.
«Яка незвична краса! Невже це Снігова королева?» вразила Олену чудна дитяча думка.
Мир тобі! Рада, що не злякала тебе, як вчора у садку, лагідно заговорила жінка. Давно не була на Землі, забула, як легко лякаються люди.
У садку Ви виглядали чудернацькою химерою. Чому? запитала Олена і здивувалась своїй хоробрості.
То була невдала витівка: хотіла розважити тебе, а замість того, налякала. Пробач!
Не переймайтеся, бути наляканим звичайний стан людини, бо страх найсильніше наше відчуття. Олена сіла у ліжку. Чомусь поряд з Вами я почуваюся первісною людиною-потворою. Ви Янгол?
Сміх жінки вибухнув дзвінкими кришталевими скалками.
Люба, ти гарна небувалою живою вродою, ти взірець надзвичайної земної краси. А щодо мене Так, я -Янгол, Маргарита.
А я Олена!
А ми з тобою знайомі, давно знайомі, люба. На жаль, у нас обмаль часу, поговорімо про головне: тебе запрошено на Небо!
Олена розхвилювалася.
Та невже? Я ж молода і начебто не хвора! Сподівалася ще пожити почала Олена і осіклася, бо їй спало на думку, що Маргарита її прекрасна смерть, і що лише людина, необтяжена розумом, може сперечатися зі смертю.
Олено, я не твоя смерть і до речі, смерті немає. Те, що люди називають смертю, просто вихід душі із земного життя в інший вимір існування.
Слабке срібне сяйво огортало статуру Маргарити, тому, не зважаючи на морок, Олена побачила, як розквітла усмішка на її вустах.
Тебе запрошено у Рай за життя, ти повернешся на Землю. Ти серед дванадцяти, обраних для місії. Це надзвичайна честь, але ти маєш право відмовитися.
А за що мені така честь?
Входиш до складу еліти людства.
Я? Та хіба я принцеса Діана?! аж скрикнула Олена з подиву.
Людські критерії не співпадають зі Вселенськими! дещо роздратовано кинула Маргарита.
Олена уважно вдивилася в неї. Кого вона їй так нагадувала?
Як ти знаєш, грішна Земля володіння Сатани, та останнім часом стан його справ різко погіршився. Людська жорстокість та жадоба влади і грошей на межі божевілля, може початися некерований процес, тому Рай створює особливий загін людей, що мають запобігти перетворенню Землі на грудки астероїдів. Дванадцятеро будуть діяти у крайньому випадку: спасати планету, і Маргарита раптом лукаво поглянула на Олену, скажи, Сатана призвів на тебе враження?
Призвів, він же красень, буркнула Олена і подумки обурилась: «Тобі що з того?»
Та нічого! безсоромно кинула Маргарита, прочитавши її думку. З іншого боку, ми стародавні подруги, тож маю застерегти тебе одягни хрест і не знімай! Сатана захопився тобою не на жарт. Це щось! Полетів вслід за тобою білим голубом! І сміх, і гріх З аеродинамікою і з головою у того голуба явно було не гаразд: тричі падав!
Маргарита засміялася, а Олена почервоніла. Тричі падав! Чомусь їй стало незручно за вибрик Сатани.
Маргарито, розкажіть мені про Диявола.
А що саме? Про нього ж можна розказувати до Страшного Суду!
Скажіть, будь ласка, головне, хто він?