3.4.12. Перелом стегна
Перелом стегнової кістки може призвести до високого ризику кровотечі та геморагічного шоку.
Може бути зроблена повна іммобілізація (вакуумний матрац), але найефективнішим способом знерухомити зламану стегнову кістку є використання тяги.
3.4.13. Травми коліна
Завжди боляче, іммобілізація коліна виконується в положенні, в якому перебував постраждалий.
Якщо ви знайшли постраждалого в лежачому положенні, можете використовувати будь-який варіант шинування.
Якщо уражена кінцівка в зігнутому положенні іммобілізувати за допомогою валика-подушки або ковдри, яка розташовується під коліном і фіксується за допомогою бинтів.
Також можна прибинтувати уражену кінцівку до здорової еластичним або звичайним бинтом.
Постраждалий має бути розташований на твердій поверхні.
Травми стопи
Для фіксації гомілково-ступневого суглобу може використовуватися вакуумна або пневмошина.
Іммобілізувати за допомогою валика, імпровізованої подушки.
Накласти тугу повязку.
3.4.14. Вивих
Це зміщення нормальних анатомічних співвідношень в суглобі між опорною кісткою та суглобового ложа, часто з розривом або розтягненням звязок.
Допомога при вивихах така сама, як при переломах!
3.4.15. Травма шийного відділу хребта
У всіх випадках при болю в шиї передбачається можливість її травмування.
Завжди підозрювати травму шийного відділу при:
дорожньо-транспортній пригоді;
падінні з висоти;
травмі на воді;
електротравмі;
вибуховій травмі;
травми внаслідок бійки;
повішенні.
Іммобілізація шиї на місці аварії має вирішальне значення для запобігання небезпечних травм, повязаних з ураженням шийного відділу хребта!
Іммобілізація шийного відділу хребта за допомогою шийного коміруЗаспокоїти та пояснити постраждалому, для чого це робиться.
Спочатку застосувати ручну фіксацію.
Рятувальник повинен тримати голову постраждалого, зафіксувати свої руки, сперши їх на землю або на сидіння автомобіля.
Оптимальне фіксування постраждалого забезпечується через чотири простих кроки:
1. виміряти шию постраждалого (враховуючи відстань між плечем і підборіддям);
2. відрегулювати і блокувати муфту;
3. відрегулювати підтримку підборіддя до обраного розміру;
4. заблокувати рухому частину, натиснувши на два утримуючі затискачі.
Якщо вам потрібен інший розмір, видаліть комір, щоб запобігти травмі, замініть розмір і застосуйте знову.
3.4.16. Травми хребта
У структурі травматизму спінальна травма (що означає наявність пошкодження хребта та спинного мозку) займає третє місце після травми трубчастих кісток, черепно-мозкової травми та складає до 2 3 % від усіх травм.
Ознаки ураження хребта:
біль може зявлятися нижче травмованого місця, кінцівки втрачають чутливість або в них відчувається поколювання.
Порядок дій:
постраждалого іммобілізують на жорстку поверхню, з підтримкою шиї і хребта в одній площині одночасно, щоб запобігти скручуванню або вигину;
стежити за тим, щоб дихальні шляхи були відкритими, звести рухи до мінімуму.
Ці маніпуляції виконуються за допомогою дошки Spineboar, вакуумного матраца або звичайного жорсткого щита.
3.4.17. Травма голови
Цей вид травми завжди серйозний і небезпечний, оскільки може бути ускладнений ушкодженням головного мозку (струс, забій).
Основні ознаки:
прояви сильної сонливості у людини;
розвиток загальної слабкості;
сильний головний біль;
можлива різка втрата свідомості;
поява необґрунтованого запаморочення;
розвиток нудоти і навіть сильної блювоти;
можлива амнезія (стан, який стирає з памяті людини ті події, які спровокували отримання самої травми, або події, що передували такій).
Перша допомога при черепно-мозковій травмі:
постраждалого важливо укласти на спину, і при цьому повністю контролювати його стан (контроль свідомості та дихання);
при відсутності свідомості постраждалого необхідно укласти в стабільне бокове положення;