Петро Перебийніс, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, заслужений діяч мистецтв України
Оріон Золотий
Дума про вчителя
Драматична поема
Присвячується видатному українському педагогові В. О. Сухомлинському
Слово до читача
Читачу мій! Тобі мої слова.
Які мої і не мої, читачу.
Та ними розквітає голова,
У них живу і розкошую, й плачу!
У кожного з нас вчитель є, читачу,
Усі ми тільки учні й вчителі.
Усі ми у добрі своїм і злі
Несем чийсь холод чи любов гарячу.
Я вперше так пишу, де нагість слів
Така газетна і така солона,
Де клекіт буднів клекотом орлів
Мені рідніший притчі Соломона.
О вири виховання! О нурти
Педагогічні, о академічність!
Ти не січи з своєї висоти,
Хоч меч нагий, та у меча двосічність
Я просто намагався шал думок
Подати в слові й повести сюжетом
Це шал морський чи висохлий струмок?
Тож будь з поетом! Будь мені з поетом!
Слово до режисера
Вчитель може виступати на тлі Бухенвальда. Документальні кінокадри рейху можуть бути сіллю. Шкільна прибиральниця Горпина ходить то з мітлою, то з косою вона може бути скрізь, в усіх епізодах. На кожну зустріч Вальтера і Маряни вона реагує активно, але за сценою шумом мітли, брязкотом коси, колисковою піснею. Коли Душа-Хлопець з Хору розповідає про зірки, Хор може носити великі карнавальні зорі в руках Вчитель з гвинтівкою серед них. За Мещерським і за Сидоруком може ходити Сидорова Коза, Березову Кашу теж можна варити за необхідністю. Бубон теж, до речі давати бубни.
Епілог можна розвязати дуже просто звільнити з рам портрети видатних педагогів і посадити за круглий стіл.
Слово до редактора
До тебе, мій редакторе, слова,
В яких не гасне істина жива.
ТВЕРДЖЕННЯ АРІСТОТЕЛЯ: «Завдання поета говорити не про те, що справді сталося, але про те, що могло б статися, отже, про можливе за ймовірністю або за необхідністю».
ПАРАДОКС ШІЛЛЕРА: «Я не бажав би жити в іншому столітті і працювати для іншого».
ВИКЛИК МАКАРЕНКА: «Нещасть, нещасних людей не повинно бути. Неможливо бути нещасним. І щасливою людиною неможливо бути випадково виграти, як в рулетку, щасливою людиною треба вміти бути».
РОЗДУМИ ВЧИТЕЛЯ: «Я згадував сотні відповідей хлопчиків на запитання: якою людиною тобі хочеться стати? Сильною, хороброю, мужньою, розумною, винахідливою, безстрашною і ніхто не сказав: доброю. Чому доброта не ставиться в один ряд з такими доблестями, як мужність і хоробрість? Чому хлопчики навіть соромляться своєї доброти? Адже без доброти справжньої теплоти серця, яку одна людина віддає іншій, неможлива душевна краса».
Події відбуваються у десяти картинах з прологом та епілогом
Пролог
Вчитель з НДР
Кабінет Ученої Установи
Зустріч з Бляхою-Мухою
Хліб і стаття Мещерського
«Казка про любов» у шкільному театрі
Жива книга вражень відвідувачів
Павлищанської школи
Психологічний семінар
Вчитель у лікарні:
Мати з казкою
Дружина з хлібом
Маряна і Вальтер з любовю
Горпина з косою
Марення Вчителя
Вересневий птах
Прощання
Епілог, або Верховний Педагогічний Суд.
Дійові особи
Автор.
Хор (І ведучий, II ведучий, вчитель Сидорук та інші. Хор у різних картинах стає то Хором учителів, то Хором учнів, то Хором відвідувачів).
Вчитель.
Його мати.
Його дружина.
Маряна вчителька, Дівчина-Казка (вона ж у маренні Вчителя Віра Сулима).
Вальтер Функе німецький педагог (він же в маренні Вчителя гестапівець Функе).
Суханов.
Мещерський.
Бляха-Муха.
Дружина Бляхи-Мухи з сином.
Горпина шкільна прибиральниця, мати Маряни.
Макаренко.
Сковорода.
Песталоцці.
Януш Корчак.
Лікар.
Пролог
АвторЯ автор цієї кантати,
Цієї сурми колажу. Не слів.
Субординація сюжету лише моя.
А все, що сталось, не в мені, а в логіці
Подій живих, які пішли від нього
Героя нашого. Я ледь гамую
Всі вчинки хору й дійових осіб,
Які на диво просто суверенні.
Чому без себе я не обійшовся?
Чому потрібен Дантові Вергілій?
Коли себе відчую зайвим зникну геть.
На себе хукну і мене нема.
Тож прошу хор.
Входить Хор. В ньому І ведучий і II ведучий.