Простягла долоньку, на якій покоїлися зняті з пальців дешевенькі каблучки.
Бери, просила.
Вже й руку простягнув, аби взяти та й застиг.
Євтихіїні слова ввірвалися в мозок: «Вона, аби вирватися з круга, свій круг кине тобі межи очі. Далі обирати тобі або взяти її круг і випустити пташку з гріха, або не взяти її круга й замкнути в смертельний зашморг»
«Випустити, випустити стугоніло серце. Перснів на світі тьма, Таня одна».
«Та яка вона одна, бубоніло в душі, коли персня поставила вище всього і тебе, й кохання, й щастя спільного. Перснів тьма, але для мірила людської душі достатньо й одного».
Бери, просила дівчина, простягаючи свої каблучки.
Відсмикнув руку не взяв.
Забери, прохарчав. Забери свої чари вже не діють. Дріт на столі, не в землі все розтало, щезло, лишився тільки прозорий білий світ, де не годен ніхто сховати навіть найменшої цяточки. Таню, облиш, цяточки не годен ніхто сховати, а ти отакенну пляму мостиш перед очі. То я ж не сліпець, я зрячий, Таню. Я ж кохав не стільки тіло твоє, скільки душу. А тепер розвиднилося катма душі; а одне тіло, хай і найрідніше, воно ж пустка. Ну нащо мені пустка, подумай, Таню.
Стисла каблучки в долоньці.
Не віриш, значить? перепитала.
А в що вірити, Таню? розводив у розпачі руками. Дріт на столі, Євтихія, як у воду, дивилася в наше життя немає в що вірити.
Дріт, кажеш, є твоїм мірилом, взяла дівчина до рук металеву линву. Добре, зміряємо наше життя ним. Щоби ти затямив на віки дивлячись, як у воду, в чиєсь життя, треба бодай визначити, чи крізь чисту воду зириш, чи крізь каламутну. Бо каламутна вода, мов те криве дзеркало, товстого робить тонким, а тонкого товстелезним. Насправді ж кожен лишається таким, як є, як би його дзеркало не кривило.
Поклади дріт назад, набурмосився Славко.
Нащо? здивувалася.
Це твій смертельний зашморг, у який ти загнала себе сама, розяснив. Негоже гратися зі своїм зашморгом.
Зашморг твій, заперечила. Ти повісив на ньому мій світ, повісив душу, ну нащо тобі, як ти казав, одне тіло. Віддай його дроту, як віддав усе інше. Не жалій.
Поклади дріт, наполягав хлопець.
Не поклала, понесла шмат іржавого металу з собою.
Ну й неси, обурився. Викриті чари однак ніколи повторно не спрацьовують.
Персня хоч віддай, розчахнув вікно, крикнув у темряву. Це не дріт, він великих грошей коштує.
Віддам усе, що маю, донеслося до вух. Але щоб забрав і носив до скону, щоби ні покинути, ні скинути не міг.
Носитиму, не переживай, відповів сердито.
* * *Ніч Славкова була тривожною та неспокійною то Таня, то Євтихія напливали в снах, мов змагалися, хто першим сягне ранку цієї нестерпної ночі.
А першим сягнув ранку Славків батько.
Грюкав у двері, аж замок тріщав.
Що таке? врятував замка від знищення заспаний Славко.
Слава Богу, живий, присів батько на стілець.
Славко нерозуміюче кліпав очима.
А який я повинен бути? дивувався.
Дідько вас, молодих, розбере, якими ви повинні бути, заспокоювався батько. То любляться, то з балкона разом плигають, аби в небеса в обіймах вознестися.
З якого балкона, хто плигає? нічого не міг зрозуміти Славко.
Про балкон я так, для образності, махнув рукою старший Пулюй. А от що в тебе з Тетяною твоєю стряслося, тобі краще знати. Бо міліція, певен, буде цікавитись. Адвоката я вже замовив.
А що з Тетяною? недобре щось ворухнулось у Славка під серцем.
Повісилася, випалив батько. На шматку іржавого дроту повісилась. І нащо? дивувався.
Зашморг, завив Славко. Євтихія ж казала зашморг. Господи, й чом я не взяв у Тані ті каблучки?
Мчав на квартиру до коханої. І немов упав знову в неспокійний нічний сон, от тільки серед білого дня.
Ввірвався в злощасну квартиру, припадав до посинілого дівочого тіла, яке вже пакували, аби везти в морг на експертизу, метався, шаленів, грубив якомусь капітану міліції, що ошивався довкола з синенькою текою та намагався щось туди занотувати зі Славкових слів; аж нарешті вперся очима в дріт, заплетений у петлю та підвішений до крюка в стелі серед ванної кімнати.
Кинувся до дроту, відкрутив, відірвав його від крюка.
Не смій, не чіпай, розставляв руки капітан. Речовий доказ.
Не вслухався капітанового голосу, прошмигнув зі шматком дроту крізь міліцейські кордони і щез.