Молодці воюють на Сході
Молодиці дивляться «Роксолану»
Дівчата воюють на Сході
Хлопці мріють про Роксолану
Що в нас такого насподі
Що при всілякій погоді
З генеральним планом ачи без всілякого плану
Повна індустріалізація
Повна колективізація
Тепер повна роксолянізація
Для кожного клону чи клану
Українська цивілізація
Належить султану?
Вигадана Настя Лісовська
Незнана бранка з Рогатина
Rossa, Rosa, Rоха, як наша вина,
Як доля наша ще як угодовська
З глибокої глибини до нас дорина
Яремна, гаремна ніяк не московська
Турецька якась сатана!
Не можемо ми без чужої приправи
Цар чи султан, а все ж нами править
Затемна й завидна!..
Не ридай про мене, мати.
Та й тебе давно нема.
Та й чого тобі ридати
Над живим? Мамусю, ма?!
А ти плачеш з того світу,
Ти ридаєш з праглибин
З цього світу в знак привіту
Наш прийшов до тебе син!
І ридаєте ви з внуком,
І не збудетесь ридань.
Розпаношуся, розпуко,
Чи всенощно ачи в рань!
І ридаєте ви з батьком.
Все як в казці цок в лобок!
Прийшов внук скоробагатько,
З ним півкопи копійок.
Не ридай про мене, нене,
Вам чекати, нам боліть.
Прийміть це дитя шалене,
На тім світі прихистіть!
Мені кричить глуха кропива.
Бє в очі золотом жовтець:
Сліпа питає перспектива
Чи вже кінець чи ще кінець?!
На це єхидне підїдання
Я не одмінюся в лиці
І вам скажу на розвітання
Початок є в моїм кінці.
Здолавши всі захланні тести,
Життя розбивши смертну кліть,
В мені киплять усі протести
Нескорених тисячоліть.
І в цьому звична праоснова
Понад минущим, що є все,
Несе мене правічна мова,
І понад смертю пронесе!..
Славень Гривні
Я люблю, як ту царівну,
Українку диворівну
Гривню долара нерівню,
Ну а євро, то ж єврей!..
Кого хочеш, долар взує,
Він глузує, коверзує
Даси пять чи двадцять пять?
Та спинися вже дай пядь!
Як ми гривню ту чекали!
Як сичали всі шакали!
Не пускали до дверей!
Та діждалися ми гривні.
Тиснуть долари противні.
Ну а євро, то ж єврей!..
Гривню бідну роздягають,
Роззувають, розривають
Вона гордо все ж стоїть!
Хай глузують доокола.
Хоч дешева, хоч і гола.
Хай стоїть ще сто століть
Ну а євро, то ж єврей!
Все стоїть коло дверей!..
Порошенку
Хто може протистояти Путіну так це Порошенко!
Навальний, соратник НоводворськоїРозпороши, Порошенку,
Ворогів на порох!
Бо глузує, коверзує
Наш заклятий ворог.
Хіба Путін
На розпутті?!
«Вам пошлю
Морози я.
«Русский мир» пошлю
І буде
Нова Новоросія.
Не врятує
Вас Обама,
Ані хитра
Меркель.
Будуть стукатись
Лобами.
Доки Вам не смеркне»
Розпороши, Порошенку!
Годі буть солодким!
Будь солоним,
будь перченим,
будь нам стовідсотковим!
Розпороши, Порошенку,
Ворогів на порох
Хай на кутні засміється
Наш заклятий ворог!
Роздери вороже кодло
На дрантя, на піря!
Як Афган колов у боці,
Хай заколе Сирія!
Знаємо багацькі вади.
Ти скоробагатько.
Коли взявся батькувати,
Так батькуй! Будь батьком!
Будь скаженим,
навіженим,
та не будь хорошим,
А не справишся, наш батьку,
із кодлом ворожим,
Тоді тебе, Порошенку,
ми геть розпорошим!
Порошенко починав з цитації: «Щоб подолати корупцію, посадіть для початку трьох своїх друзів. Ви знаєте напевно за що, і вони знають за що». Згодом я дізнався, що це були слова Лі Куан Ю, тодішнього премєр-міністра Сингапуру, який недавно помер у віці 91 року і був при владі років сорок, коли не більше. Зробив свій край шедевром.
Порошенку треба було б почати посадку, щоб не бути голослівним, з Гройсмана, Луценка і кого третього, я не знаю, ви знаєте краще. Жаль, що садити довелося б з таких симпатичних для мене людей. Гройсман спробував би, що воно таке вязниця, Луценко зробив би порівняльну характеристику між буцегарнями Януковича і свого теперішнього шефа, а третій про третього ви знаєте краще. Тоді б народ повірив Президенту і пішов за ним би у вогонь і воду добровільно, а не з недовірою, як тепер. Чимсь треба жертвувати, або друзями, або фірмою «Рошен» в Липецьку