Филиппа Грегори - Біла принцеса стр 3.

Шрифт
Фон

 Пробачте мені,  зніяковіло сказала вона.  Я не хотіла засмутити вас

 Пусте,  сказала я, ніби згадка про зникнення моїх братів не могла завдати мені болю.  Ти боїшся, що Генрих Тюдор накаже вкинути твого брата в Тауер, як король Ричард укинув обох моїх братів? І що він також звідти не вийде?

Дівчинка заломила руки під одягом.

 Я навіть не знаю, чи слід мені везти його до Лондона!  вигукнула вона.  Чи не варто мені найняти корабель і відвезти його до нашої тітки Маргарити Йоркської у Фландрію? Але я не знаю, як це зробити. Я не маю грошей, щоб найняти корабель. І я не знаю, до кого звернутися. Як ви думаєте, нам треба зробити це? Вивезти Тедді звідси? Тітка Маргарита догляне його й захистить із любові до династії Йорків. Ми повинні виїхати звідси? Ви знаєте, як це робиться?

 Король Генрих не скривдить його,  сказала я.  Принаймні тепер. Він може наважитися на це згодом, коли утвердиться як король, міцно сяде на троні й люди вже не дивитимуться на нього й не думатимуть, що він має намір зробити. Але протягом кількох наступних місяців він намагатиметься подружитися з усіма. Він переміг у битві, тепер він повинен завоювати королівство. Не досить убити колишнього короля, він має бути визнаний людьми й коронований. Він не ризикне скривдити дім Йорків і всіх тих, хто нас любить. Бідолаха може навіть відчути обовязок одружитися зі мною, щоб догодити їм усім.

Вона всміхнулася.

 Ви будете чудовою королевою! Справді дуже гарною королевою! І тоді я можу бути впевнена, що Едвардові нічого не загрожуватиме. Ви зможете залучити його до свого почту, правда ж? Ви будете опікуватися ним, хіба ні? Ви знаєте, що він нікому не загрожує. Ми обоє будемо вірними династії Тюдорів. Ми будемо вірними вам.

 Якщо я коли-небудь стану королевою, він буде в безпеці,  пообіцяла я їй, подумавши, скільки людських життів залежатимуть від мене, якщо Генрих шануватиме наші заручини.  Але поки що, я думаю, ви можете спокійно приїхати в Лондон із нами й будете в безпеці з моєю матірю. Вона знає, що робити. У неї вже є план.

Меґґі завагалася. Між її матірю Ізабеллою і моєю існувала давня ворожнеча, а її саму виховала дружина Ричарда Анна, що ненавиділа мою матір як смертельного ворога.

 А вона дбатиме про нас?  дуже спокійно запитала вона.  Чи ваша мати буде доброю до Тедді? Я чула, вона ворог нашої родини.

 Вона не сварилася ані з тобою, ані з Едвардом,  сказала я заспокійливим голосом.  Ви доводитеся їй небогою й небожем. Усі ми належимо до династії Йорків. Вона захищатиме вас, як захищає нас.

Меґґі заспокоїлася, бо вона довіряє мені, а я не стала їй нагадувати, що моя мати мала двох власних синів, Едварда й Ричарда, яких вона любила більше за життя; але вона не змогла вберегти їх. І ніхто не знає, де перебувають мої менші брати сьогодні.

Вестмінстерський палац, Лондон

Осінь 1485 року

Нас не зустрічав кортеж на вїзді до Лондона, а коли один чи двоє підмайстрів та базарна торговка побачили нас на вузьких вулицях і криками привітали дітей Йорків, наш ескорт згуртувався тісніше, щоб довезти нас якнайскоріше до королівського Вестмінстерського палацу, де важкі деревяні ворота відразу зачинилися за нами. Безперечно, новий король Генрих не хоче мати суперників у серцях жителів міста, яке він називає своїм. Моя мати зустріла нас на сходах, перед великими дверима, вона чекала на нас із моїми маленькими сестрами, шестирічною Катериною й чотирирічною Бриджит, які стояли обабіч неї. Я скотилася з коня й опинилася в її обіймах, вдихнувши знайомі пахощі трояндової води з її волосся, й коли вона пригорнула мене до себе й поплескала по спині, я несподівано для себе залилася слізьми, оплакуючи втрату чоловіка, якого кохала так палко, і майбутнє, яке я хотіла прожити з ним.

 Припини,  твердо сказала мені мати й послала мене до кімнати, а сама почала вітати моїх сестер і кузин.

Вона ввійшла слідом за мною, несучи на стегні Бриджит і тримаючи Катерину за руку, а Анна й Сесилія танцювали навколо неї. Вона сміялася й здавалася набагато молодшою за свої сорок вісім. На ній був халат із темно-синьої матерії, синій шкіряний пояс охоплював її тонку талію, а її волосся ховалося під синім оксамитовим капелюшком. Діти від збудження здійняли крик, коли вона привела їх у свої приватні покої й сіла, тримаючи Бриджит на коліні.

 А тепер розкажіть мені все,  зажадала вона.  Ти й справді всю дорогу їхала верхи, Анно? Це було непогано для тебе. Едварде, мій любий хлопче, ти стомився? Ти маєш доброго поні?

Усі заговорили водночас, Бриджит і Катерина вистрибували й перебивали одна одну. Ми з Сесилією чекали, коли стихне гамір, а моя мати всміхалася нам обом, почастувала дітей сливами в цукрі, дала їм випити трохи елю, а потім малі посідали біля вогню, втішаючись частуванням.

 А як ведеться моїм двом великим дівчатам?  запитала вона.  Сесиліє, ти виросла ще більше, присягаюся, ти стала такою високою, як і я. Єлизавето, моя люба, ти бліда й занадто тонка. Тобі спиться добре? Ти не постуєш?

 Елізабет каже, вона не впевнена, захоче чи не захоче одружитися з нею Генрих,  несподівано бовкнула Сесилія.  А якщо він не захоче, то що буде з усіма нами? Що станеться зі мною?

 Звичайно, він одружиться з нею,  сказала моя мати спокійним голосом.  Немає сумніву, що одружиться. Його мати нещодавно розмовляла зі мною. Вони розуміють, що ми маємо надто багато друзів у парламенті й по всій країні і йому не варто ризикувати, ображаючи дім Йорків. Він муситиме одружитися з Єлизаветою. Він обіцяв це вже рік тому, а тепер він не має вибору. Це було частиною плану вторгнення і домовленістю з тими, хто погодився його підтримати на самому початку.

 Але хіба він не розгнівався, довідавшись про її стосунки з королем Ричардом?  правила своєї Сесилія.

 Із королем Ричардом? А якими були в них стосунки?  Мати спокійно дивилася на мою недоброзичливу сестру.  Я нічого не знаю про останнього узурпатора Ричарда,  сказала вона, і я вже знала, що вона скаже далі.  І ти знаєш не більше. А король Генрих знає ще менше.

Сесилія розтулила рота, наче хотіла заперечити, але один холодний погляд матері примусив її замовкнути.

 Король Генрих досі знає дуже мало про своє нове королівство,  провадила мати.  Він прожив майже все своє життя за морем. Але ми йому допоможемо й розповімо все, що він захоче знати.

 Але ж Єлизавета й Ричард

 Це саме те, чого він не повинен знати.

 Ну, гаразд,  різко сказала Сесилія.  Але ж ідеться про всіх нас, а не тільки про Єлизавету. Вона тут не сама-одна, хоч поводиться так, ніби ніхто не має значення, крім неї. А діти із замку Ворік завжди запитуватимуть, чи будуть вони в безпеці, бо Меґґі боїться за Едварда. А як щодо мене? Одружена я чи ні? Що станеться зі мною?

Мати спохмурніла під цим потоком запитань. Сесилія одружилася надто швидко, перед самою битвою, і вони навіть не встигли лягти до ліжка, бо її чоловік мусив їхати на війну. Тепер, звичайно, він невідомо-де, а король, який наказав їм одружитися, мертвий, і всі повязані з її одруженням плани зазнали невдачі. Сесилія, певно, знову стала дівчиною, або вдовою, або покинутою дружиною. Ніхто не знає.

 Леді Марґарет візьме дітей Воріків під свою опіку. І вона має плани щодо тебе. Вона говорила дуже прихильно про тебе та твоїх сестер.

 Чи леді Марґарет має намір правити двором?  спокійно поцікавилася я.

 А щодо мене в неї які плани?  запитала Сесилія.

 Я розповім тобі згодом, коли сама знатиму більше,  відповіла мати Сесилії, а звертаючись до мене, пояснила:  Її обслуговуватимуть, стоячи на одному коліні, до неї звертатимуться «ваша милість», їй віддаватимуть королівський уклін.

Я зробила зневажливу гримасу.

 Не схоже, щоб ми стали з нею найкращими друзями.

 Коли ти одружишся і станеш королевою, вона робитиме тобі реверанс, незалежно від того, як її називатимуть,  просто відповіла моя мати.  Не має значення, подобаєшся ти їй чи ні, ти одружишся з її сином.  Вона обернулася до менших дітей.  А тепер я покажу вам ваші кімнати.

 Хіба ми не житимемо у своїх звичних кімнатах?  бездумно запитала я.

Усмішка моєї матері була трохи напруженою.

 Звичайно, ми більше не житимемо в королівських кімнатах. Леді Марґарет Стенлі сама оселилася в королівських кімнатах. І родина її чоловіка, Стенлі, займає усі найкращі апартаменти. Ми оселимося в найкращих кімнатах другої категорії. Ти житимеш у колишній кімнаті леді Марґарет. Схоже, ми з нею обмінялися місцями.

Ваша оценка очень важна

0
Шрифт
Фон

Помогите Вашим друзьям узнать о библиотеке

Популярные книги автора